Верховна Рада України на позачерговому засіданні 30 березня проголосувала за призначення на посаду міністра охорони здоров’я Максима Степанова. Тоді за відповідне рішення проголосували 246 депутатів, а нині активно збирають підписи за його відставку, пише 24 канал.

Читайте також Устінова заявила, що на Максима Степанова відкрито кримінальне провадження: СБУ не підтверджує

За понад два місяці на посаді міністра охорони здоров'я Максим Степанов потрапив у низку скандалів, які активно обговорювала громадськість.

Костюми-привиди, або що відомо про закупівлю ЗІЗ для медиків

Найбільше критики новий міністр отримав за закупівлю захисних костюмів для лікарів за майже у два рази дорожчими цінами.

Активісти та депутати стверджують, що МОЗ могли закупити костюми в українського виробника по 245 гривень за штуку. Однак у міністерстві переоголосили тендер і знайшли переможця з ціною майже у 2 рази вищою за попередню – по 488 грн за одноразовий костюм.

На питання про вибір захисних костюмів очільник МОЗ відповів журналістам: "Це не просто костюми іншої якості. Є костюм маляра, а є костюм біологічного захисту. Я думаю, що ви розрізняєте, що це абсолютно інша продукція".

Замість 22 мільйонів гривень, за костюми Україна заплатила 34,8 мільйона гривень. Крім того, замовили меншу кількість: замість 90 тисяч – 71 тисячу.

Прибуття ЗІЗ затрималося на два тижні і через це їх почали називати "костюмами-привидами". Депутатка від "Голосу" Ольга Стефанишина запевняє, що медики так і не отримали всі обіцяні костюми.

Одним з найгучніших скандалів є закупівля захисних костюмів для лікарів за майже у два рази дорожчими цінами.
Одним з найгучніших скандалів є закупівля ЗІЗ за майже у два рази дорожчими цінами / Фото: Getty Images

Конфлікт з НСЗУ і конкурс на "свою" людину

Конкурс поспіхом на посаду голови НСЗУ

22 травня, за інформацією активістів, голова МОЗ вирішив сам призначити голову Національної служби здоров'я України (НСЗУ), попри підсумки попереднього конкурсу і трьох переможців. Термін подачі документів тривав до 27 травня, а 2 червня Степанов провів співбесіди з кандидатами.

Читайте також Марафон на 86 мільярдів: що не так з конкурсом на посаду керівника НСЗУ

Серед умов – досвід роботи на керівних посадах у сфері державних фінансових гарантій не менше трьох років. Однак це неможливо виконати, адже закон про державні фінгарантії схвалили восени 2017-го і йому немає трьох років. Перший голова НСЗУ Олег Петренко назвав такий відбір фарсом.

Степанов звинуватив Стефанишину у зриві відбору

Попри обіцянки міністра про прозорість і чесність конкурсу, Максим Степанов відмовився вести будь-яку пряму трансляцію.

Народна депутатка від "Голосу" Ольга Стефанишина спробувала зняти у прямому ефірі, як проходить відбір на голову НСЗУ. Голова МОЗ звинуватив депутатку у спробі зриву конкурсу і заявив, що це ставить учасників у дискримінаційні умови, тому що деякі кандидати можуть бути краще підготовлені до відповідей на його запитання після трансляції співбесіди.

Реакція Супрун

Ексголова МОЗ Уляна Супрун сказала, що Максим Степанов "намагається призначити ручну людину на посаду голови НСЗУ і це робиться через незрозумілі конкурсні процедури та створення штучних перешкод для людей ззовні та фахівців НСЗУ".

Для цього були придумані дуже "специфічні" умови подачі документів, а увесь процес проводиться тихо і поспіхом,
– писала раніше Супрун.

Нові деталі стали відомі після відбору

На одному з останніх брифінгів Степанов заявив, що голова Національної служби здоров'я України (НСЗУ) обирається на термін дії карантину. На початку відбору таку інформацію у МОЗі не було повідомлено.

На ситуацію з призначенням голови НСЗУ навіть відреагували в Європарламенті.

"Пан Степанов, схоже, дуже поспішає і не упускає можливість скористатися кризою, викликаною COVID 19", – депутатка Європарламенту Віола фон Крамон-Таубадель.

Станом на 4 травня ім'я голови НСЗУ ще не назвали.

Міністр "підсунув" фальсифіковані документи на підпис Шмигалю

27 травня на засіданні уряду Максим Степанов зачитав під стенограму один документ, а підклав на підпис інший.

Дозвіл на фінансування 2 неавтономізованих медзакладів

У зачитаному документі йдеться про зміни до постанови № 391, якими з-під закону виводять дві київські лікарні: "Центр мікрохірургії ока" та "Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини". У ньому йшлося виключно про укладення договору між цими лікарнями і НСЗУ та необхідність до кінця року їх автономізувати.

Читайте також МОЗ виходить на новий рівень дна, – Супрун про фінансування 2 неавтономізованих медзакладів

Нехай пацієнти платять двічі

У документі, який дали на підпис, йшлося додатково про те, що ті послуги, за які платитиме держава, будуть так само платними.

Це означає, що спершу за пацієнта за послугу гроші перераховуватиме держава в рамках нової системи, а потім за цю ж послугу можна буде взяти гроші і у самого пацієнта, бо вона внесена до переліку "платних послуг".

Виявляється, цим лікарням автономізуватися і виконувати вимоги не треба, бо гроші можна отримати просто так, якщо мати "особисті" зв’язки в Міністерстві охорони здоров'я України. При чому зараз абсолютно "нормальною" практикою в стінах міністерства є виклик держслужбовця до керівництва з вимогою внести зміни в постанову, бо "так треба",
– заявила ексочільниця МОЗ Уляна Супрун.

Що відомо про договори, які уклала НСЗУ?
НСЗУ уклала 1 645 договорів на надання послуг "вторинки". Договори укладаються на рік, сума договору та щомісячні виплати прописані у ньому наперед. У середині квітня НСЗУ виплатила перші гроші за договорами – всього понад 4,5 мільярда гривень. Це – суттєво більше, ніж за старого механізму фінансування.

Не може бути ніякої "уровніловки", – Степанов

Очільник МОЗ відзначився критикою другого етапу медреформи. За його словами, це може призвести до "катастрофічного руйнування медицини в Україні" і додав, що проблема виникла через незбалансовану політику по тарифах.

Він пояснив це на прикладі того, скільки держава виділяє грошей на одні пологи – близько 8 тисяч гривень. Але жінка може народжувати у різні способи – пологи з ускладненням, фізіологічні, кесареве.

Тариф не може бути один, не може бути ніякої "уровніловки", тому що різна сума коштів витрачається на те, щоб зробити ці пологи,
– заявив Максим Степанов.

Натомість Уляна Супрун звинуватила Степанова у тому, що він не думає про пацієнтів і наголосила, що завдяки медреформі в Україні люди можуть отримувати дійсно безоплатну, безпечну і якісну меддопомогу, а кошти платників податків використовуватимуться ефективно.

Супрун звинуватила Степанова у тому, що міністр не ставить пацієнтів на перше місце
Супрун звинуватила Степанова у тому, що міністр не думає про пацієнтів / Фото: Getty Images

Критика тарифів без жодних рекомендацій

На брифінгах Максим Степанов критикував тарифи на медичні послуги. Однак НСЗУ не отримувала від Міністерства охорони здоров'я жодних завдань щодо перерахунку тарифів на медпослуги в рамках програми медичних гарантій (ПМГ). Про це розповіла в.о. глави НСЗУ Оксана Мовчан

"Від МОЗ був єдиний запит, щоб ми перерахували бюджети медустанов відповідно до того фінансування, яке у них було в минулому році з центрального бюджету. Ми це зробили, це дуже нескладне математичне завдання, ми розрахували і проіндексували на інфляцію. Ця інформація у міністра є вже понад місяць", – заявила Мовчан.