Відповідно до звіту Рахункової палати України, економія коштів платників податків склала майже 40%. За чотири роки існування системи закупівлі ліків через міжнародні організації вдалося значно розширити кількість позицій, які закуповує держава для лікування онкохворих.
Читайте також: Без "сірих конячок": які одіозні судді не потраплять до Антикорупційного суду
При зменшенні бюджету в доларовому еквіваленті кількість препаратів зросла на 30-40% в залежності від програми. Загалом у порівнянні з цінами 2014 року у 2017-му більшість препаратів для онкохворих пацієнтів придбали за дешевшими цінами. Навіть у випадках, коли міжнародна організація в Україні закуповувала ті ліки, що й раніше МОЗ України, ціни значно впали.
90% препаратів з програми дорослої онкології сьогодні теж закуповують дешевше. Так, наприклад, у випадку з препаратами "Бікалутамід" та "Доцетаксел" ціну вдалося знизити у 19 та 6 разів відповідно.
Найбільше економії вдалося досягти за перший рік, коли ціни на препарати в середньому впали на 40% через знищення корупційної складової. У наступні роки ціни на препарати поступово знижувалися шляхом розширення конкуренції та виходу на торги все більшої кількості виробників напряму.
У 2017 році під час закупівлі ліків з програми дорослої онкології середня конкуренція на один лот складала три пропозиції. В той час як у 2014 році 95% всіх грошей, витрачених державою на лікування онкохворих, виграли шість компаній, чотири із яких належать до орбіти однієї людини – Петра Багрія.
Петро Багрій
Приблизно 84% препаратів, що закуповуються для українських пацієнтів, вироблені в ЄС. Закупівля ліків через міжнародні організації стала новим успішним кейсом у боротьбі з корупцією, який почали переймати інші держави. За останні кілька років на закупівлю ліків через міжнародні організації перейшли Боснія і Герцоговина, Казахстан, Молдова, Туркменістан та Узбекистан.
Читайте також: За що насправді сплачують податки заробітчани, студенти та пенсіонери
Збільшення доступу до безкоштовного лікування — значне досягнення, адже для більшості пацієнтів оплата дороговартісного лікування чи купівля необхідних ліків є великим тягарем, а інколи — просто недоступна.
За даними дослідження "Індекс здоров'я. Україна" у 2017-му понад 60% українських родин були змушені або позичати кошти, або продавати майно, щоб оплатити лікування чи дорогі ліки. Майже 75% всіх госпіталізованих у 2017 році вказали на складнощі в пошуку грошей саме на ліки.
Тепер трішки про проблеми, вірніше виклики, які треба подолати. Ситуація в регіонах, які самостійно закуповують ліки через систему "ProZorro", надалі залишається невтішною. Понад 90% тендерів виграють компанії-дистриб'ютори, а ціни на одні й ті самі ліки суттєво різняться в різних областях, що вказує на зовнішні чинники під час формування ціни, а саме — корупцію. Гравці в регіонах не змінились – це колишні фаворити тендерів МОЗ.
У жовтні 2018 року зареєстрували державне підприємство "Медичні закупівлі України", яке в майбутньому має забезпечити створення центру закупівельної експертизи та буде допомагати регіонам підвищувати ефективність використання місцевих коштів на закупівлю ліків і медвиробів. Наприкінці 2018-го можливість залучати міжнародні організації до державних закупівель ліків й медичних виробів продовжили ще на рік.
Читайте також: Величезні суми: скільки щороку втрачає Україна через бездіяльність влади та корупцію
Якщо Україна повернеться до самостійних закупівель Міністерством, ми матимемо ту саму ситуацію з монополією окремих дистриб'юторів, яку мали у 2014 році на центральних закупівлях й сьогодні в регіонах. Тож наступний рік ми знову присвятимо боротьбі за реформу, яка врятувала життя десяткам тисяч українців.