Медреформа зсередини: як молоді держслужбовці в МОЗ змінюють систему

Хто реформує систему охорони здоров'я
Хто реформує систему охорони здоров'я / pixabay

Сьогодні в Міністерстві охорони здоров'я працює 33 молодих реформатори, всього має бути 71. Розповідаємо, як вони трансформують систему охорони здоров’я, з якими викликами зіштовхуються та чому приєднатися до команди – більш ніж реально.

Хто може стати частиною команди МОЗ?

Зараз існує три рівні посад у державній службі: "А" (генеральні директори), "Б" (керівники експертних груп) і "В" (державні експерти).

Майбутній держслужбовець має бути повнолітнім, вільно володіти українською мовою та мати певний ступінь вищої освіти: магістр (спеціаліст) для посад категорії "Б" чи бакалавр – для посад категорії "В".

Для посад категорії "Б" також необхідно мати досвід роботи на посадах державної служби категорій "Б" чи "В" або в органах місцевого самоврядування, на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності щонайменше два роки.

Читайте також: Як працюватиме e-Health: без медкартки і з електронними рецептами

Проте для вступу на державну службу існують певні обмеження. Так, держслужбовцем не може стати людина, яка:
- досягла 65 років;
- визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
- має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята;
- позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади;
- піддавалася адміністративному стягненню за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення (протягом трьох років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили);
- має громадянство іншої держави;
- не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоду на її проведення;
- підпадає під заборону, встановлену Законом України "Про очищення влади".

Чи потрібна для цього медична освіта?

Ні. Для того, щоб стати реформатором МОЗ, зовсім необов’язково мати медичну освіту, розповіла гендиректорка Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції МОЗ Ірина Литовченко.

Нам важко заохотити людей приходити у Міністерство, зокрема тому, що існує цей стереотип в голові – щоб працювати у Міністерстві потрібно мати медичну освіту. Нам потрібні аналітики, маркетологи, комунікатори. Наприклад, у нас є група здорового способу життя, задача якої – робити інформаційні кампанії, які будуть пропагувати здоровий спосіб життя і змінювати певну модель поведінки суспільства. Для чого тут медична освіта? Це – абсолютно інші речі,
– пояснила Ірина Литовченко.

Читайте також: Новий закон про трансплантацію органів: що змінить і як діятиме

Вона також додала, що сама диплому медика не має, проте отримала три вищих освіти: перша – економічна теорія у НаУКМА, друга – в ІМВ і третя – МВА (Master of Business Administration або Магістр ділового адміністрування), державне управління. А ще – є співзасновницею благодійного фонду для допомоги онкохворим дітям "Таблеточки".

"Ми не міняємо протоколи лікування, не розказуємо, як вирізати пухлини і що треба робити при інфаркті. Ми змінюємо фінансові та поведінкові моделі і просто ставимо правильні стимули для системи. Звісно, у нас є багато експертів. Наприклад, зараз ми закупили у фінської компанії тисячу міжнародних протоколів для "первинки". Професійні перекладачі ці протоколи переклали з англійської мови на українську і тепер їх має затвердити редколегія Міністерства. От ця редколегія складається вже з лікарів, адже це – медичні протоколи і там треба розуміти, чи правильні усі терміни, чи є у нас потрібне обладнання. Ми – управлінці. Ми розповідаємо, що потрібно зробити, щоб лікар міг нормально лікувати і не думати про те, де взяти зарплату чи обладнання", – додала експертка.

Ірина Литовченко
Ірина Литовченко 

Анастасія Халєєва – керівниця експертної групи з питань впровадження системи "Електронне здоров’я" Директорату медичних послуг МОЗ (в минулому – керувала батальйоном Національної поліції у Дніпрі) розповідає, що багато проблем у медичній галузі зараз саме через те, що нормативні акти писали лікарі, а не люди, які мають профільну освіту і навчені це робити. Лікарям важко передбачати, який вплив це матиме для держави.

Наша робота – довгострокова і менеджерська. Менеджери мають керувати, а лікарі – лікувати. Якщо поставити менеджера різати людину – буде те ж саме, як коли лікар керує своєю лікарнею,
– додає Ігор Безкаравайний, державний експерт з питань стратегічного планування Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції МОЗ (в минулому – військовослужбовець ЗСУ за контрактом, а до цього працював у комерційному секторі в Донецьку).

З 14 січня у Міністерстві охорони здоров'я планують відкрити близько 20 нових вакансій, які можна буде відслідкувати на відповідному порталі.

Конкурсний відбір проходитиме у кілька етапів.

МОЗ
Етапи відбору на державну службу

Чим займаються молоді реформатори?

Змінюють застарілу медичну систему, борються з бюрократією та роблять все, щоб інформація про зміни була подана максимально доступно і зрозуміло кожному.

"Ми розуміємо, що для того, щоб у 2020 році сталася ця велика мета, ми маємо зробити багато кроків. Є така штука як план пріоритетних дій. Це – документ, який складається кожен рік і він написаний дуже бюрократично-паперовою мовою і він є досить формальним. Ми ж для себе у своїй стратегії визначаємо не ці формальні індикатори, а міряємо результатами тих постанов, які ми прийняли. Тобто ми визначаємо, успішна чи неуспішна реформа, передусім за тим, наприклад, скільки пацієнтів підписали декларації зі своїм сімейним лікарем, як багато українців отримали безкоштовні препарати за програмою "Доступні ліки" тощо. Тобто нам важливо не те, що була прийнята постанова про те, що можна заводити електронні картки, а щоб це насправді запрацювало і це почали використовувати на місцях лікарі. Раніше це були дуже формальні штуки – "галочки" поставили, і все. Хочеться від цього трішки відходити уже", – пояснила Ірина Литовченко.

Читайте також: Медична реформа: як змінилася сфера охорони здоров'я за рік

Також молоді держслужбовці запроваджують нову культуру написання бюрократичних документів. Наприклад, зараз ввели обов’язковий додаток до пояснювальної записки, яку подають на всі документи рівня кабінету міністрів – постанови, розпорядження тощо. Суть документа у тому, щоб міністри, коли голосують, могли витрачати мінімум часу для того, щоб максимум зрозуміти: про що цей документ, хто виграє, хто програє і що зміниться від цього. Найбільший виклик – запровадити культуру написання цих документів серед "старих" держслужбовців.

МОЗ
Частина команди нових реформаторів МОЗ / Iryna Lytovchenko via Facebook

"Це схоже на такий сеанс у психотерапевта, коли ти сідаєш, перед тобою сідає колега і починається: ну розкажи, для чого ви це писали, а кому стане погано, а кому стане добре тощо. І, в процесі розмови, вони навіть для себе на деякі питання відповідають. У нас уже були випадки, коли колеги приходили нібито з готовим пакетом документів, а потім згадували, наприклад, що забули про одну зацікавлену сторону. Після обговорення вони організували зустріч із її представниками, все проговорили і внесли важливі зміни. Лише після цього проект пустили на громадське обговорення. Часто на питання "навіщо ви це зробили" відповідають – "для виконання постанови, бо прийшло розпорядження". Це дуже важко, але запровадження цієї культури піде на користь усім українцям", – розповіла експертка.

Читайте також: Медична реформа: як буде проходити трансформація охорони здоров’я

За її словами, наразі деяким моментам запровадження медреформи в Україні можуть повчитися (і вчаться!) й за кордоном.

Цього року консультанти з Естонії виграли тендер на допомогу в доопрацюванні системи е-Health. От вони сюди приїхали, подивилися і поїхали назад. А потім взяли з собою естонців і повернулися до нас вчитися. Насправді наша система уже набагато прогресивніша, ніж те, що вони зробили 10 років тому. І ми зараз отримуємо запити з різних країн, які просять про консультацію щодо певних моментів. Тому що та централізована система, яку ми змогли з нуля створити тут – дуже масштабна. Інші країни робили це по малесеньких шматочках,
– розповіла Ірина Литовченко.

Система адаптації для нових держслужбовців

Оскільки частина людей у Міністерство приходять "ззовні" і майже нічого не знають про держслужбу, існує спеціальна програма адаптації для таких працівників. Наприклад, у МОЗ розробили список документів: що треба зробити до прийняття на держслужбу, в перші три дні, тиждень, місяць, 60 днів, 90 днів. Там зібрані абсолютно всі шаблони заяв, які треба написати (на присвоєння рангу, щоб видали обладнання та техніку тощо). Також розпочали робити серію адаптаційних тренінгів, де працівники секретаріату Міністерства розповідають усе, що важливо для початку роботи. Окремо також були зустрічі з Уляною Супрун, із заступниками, де розповідали про пріоритети та стратегію Міністерства.

МОЗ
Частина команди нових реформаторів МОЗ / Dana Iurovych via Facebook

За словами Ірини Литовченко, особливістю Уляни Супрун є і те, що вона багато уваги приділяє патріотичному вихованню. Так, на День захисника України вся команда МОЗ дивилася фільм "Кіборги", а на День Незалежності грали у патріотичну гру. На річницю Майдану дивилися фільм "Перша сотня" і разом ходили до меморіалу Небесної Сотні. Експертка додає, що "це все дуже допомагає об’єднуватися. Коли ви всі стоїте біля цього меморіалу, це нагадує тобі, чому ти тут і з чого це все починалося".

Джерело: 24 канал
powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Залиште відгук