Обов'язкове ліцензування лікарів: яку систему пропонує МОЗ

1773 Читать новость на русском
У МОЗ  задумали зміни у лікарській практиці
У МОЗ задумали зміни у лікарській практиці / 24 канал

У Міністерстві охорони здоров'я вважають систему атестації лікарів неефективною. Пропонують змінити її не "косметичними" методами, а кардинальними. І для цього пропонують ввести інститут ліцензування лікарів і ліцензію як документ, що підтверджуватиме право на професійну діяльність, як це прийнято у світовій практиці.

Однак, уточнюють ініціатори ліцензування лікарів, чинна система ліцензування медичної практики відповідно до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" залишатиметься загалом незмінною.

Читайте також: В Україні введуть обов’язкове ліцензування лікарів: основні зміни

Що не так із атестацією

У результаті аналізу чинної системи атестації лікарів, проведеного Міністерством охорони здоров'я і викладеним у "Концепції професійного ліцензування лікарів", основними недоліками системи охорони здоров’я, що зумовлюють низьку кваліфікацію лікарів, назвали:

1. Низький професійний рівень певної частини медичного персоналу.

Недолік чинної системи: оцінка кваліфікації лікарів дуже суб’єктивна і передбачає значну дискрецію (коли рішення приймає чиновник), та дозволяє некваліфікованим лікарям продовжувати медичну практику.

Пропоноване рішення: замість системи атестації впровадити систему ліцензування лікарів, яка ґрунтуватиметься на безперервному професійному розвитку.

2. Низька мотивація медичного персоналу надавати якісні медичні послуги.

Недолік чинної системи: офіційний дохід лікаря не залежить від якості його роботи (оцінки такої якості пацієнтом).

Пропоноване рішення: внаслідок запровадження принципу "гроші йдуть за пацієнтом", лікар буде мотивований надавати якісну медичну допомогу кожному пацієнту. Однак для того, щоб пацієнт міг зробити поінформований вибір на користь висококваліфікованого лікаря, разом із ліцензуванням слід запровадити портал з інформацією про актуальний стан кваліфікації лікарів.

3. Безвідповідальність медичного персоналу за завдану шкоду внаслідок надання неякісної медичної допомоги.

Недолік чинної системи: немає ефективного механізму реагування на випадки некомпетентності лікаря. Рішення щодо притягнення до відповідальності приймають "свої".

Пропоноване рішення: в рамках системи ліцензування запровадити механізми "виведення з ринку" медичних послуг некомпетентних лікарів шляхом зупинення дії або позбавлення їх ліцензії. Запровадити систему незалежної оцінки діяльності лікарів.

Тому у МОЗ вважають, що новий алгоритм доступу до професії має передбачати не лише отримання ліцензії після закінчення навчання, але й зміни в медичній освіті як такій, а також безперервний професійний розвиток лікаря, який отримав ліцензію.

Основні зміни у лікарській практиці
Основні зміни у лікарській практиці, які пропонує МОЗ

Зміни в освіті

Складання іспитів "Крок 1" та "Крок 2", які відповідають кращим міжнародним стандартам, в рамках реформування медичної освіти будуть інкорпоровані в єдиний державний кваліфікаційний іспит. "Крок 3" і надалі завершуватиме навчання в інтернатурі.

Лікарська резидентура стане обов’язковим етапом для отримання повної ліцензії лікаря після закінчення інтернатури (первинної спеціалізації) та складання іспиту "Крок 3". МОЗ буде встановлювати вимоги, яким повинні відповідати ЗОЗ, щоб організовувати лікарську резидентуру. Заклади охорони здоров'я (ЗОЗ), які індивідуально таким вимогам не відповідають, зможуть об'єднуватися у консорціуми, щоб спільно забезпечувати відповідність кваліфікаційним вимогам (наприклад, в одному ЗОЗ є лікарі тих спеціальностей, яких в іншому ЗОЗ немає, і навпаки). Строк резидентури визначатиме МОЗ.

Безперервний професійний розвиток 

Нова модель регулювання доступу до професії лікаря вимагатиме здійснення лікарем безперервного професійного розвитку. За участь у освітніх заходах (семінарах, тренінгах, конференціях тощо) лікарю нараховуватимуться бали безперервного професійного розвитку. Лікар матиме можливість формувати власну індивідуальну освітню траєкторію. Мінімальна кількість балів, яка має бути отримана лікарем, буде встановлюватися МОЗ. Протягом першого етапу реформи безперервний професійний розвиток здійснюватиметься в рамках системи атестації. Процес запровадження безперервного професійного розвитку розпочався з прийняттям Постанови КМУ "Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів освітнього ступеня магістра за спеціальностями галузі знань "Охорона здоров’я". Після переходу до системи ліцензування, поновлення дії ліцензії на новий трирічний термін буде можливим лише за умови набрання лікарем балів БПР, кількість яких буде не меншою за встановлений мінімум.

Ліцензії по-новому

Після складання "Кроку 3" та на час обов’язкової резидентури лікарю видаватиметься "обмежена ліцензія", яка дозволятиме практикувати виключно в місці проходження резидентури. Всі документи, видані таким лікарем, будуть супроводжуватися дублюючим підписом лікаря з повною ліцензією. Обмежена ліцензія видаватиметься МОЗ.

Після успішного закінчення лікарської резидентури лікар отримуватиме повну ліцензію.

Нові ліцензії для лікарів
Різниця між "обмеженою" і "повною"  лікарськими ліцензіями

Ліцензійна рада

Головним органом у сфері ліцензування лікарів буде Ліцензійна рада, яка складатиметься з 30 членів – лікарів, які обиратимуться відповідно до жорстких критеріїв. Саме до компетенції Ліцензійної ради входитиме продовження дії ліцензії на новий термін та застосування санкцій (позбавлення або зупинення дії ліцензії).

Ліцензійна рада розглядатиме скарги на лікарів та прийматиме рішення про застосування санкцій у якості вищої ланки: зупинення дії або позбавлення ліцензії. Процедура розгляду скарг буде прозорою – лікар також матиме гарантоване право на належний та справедливий розгляд його справи, зокрема на представлення своєї позиції, залучення свідків. Інформація про дійсність ліцензії, наявні скарги та результати їх розгляду Ліцензійною радою будуть доступними для громадськості в онлайн-режимі.

Як гарантуватиметься незалежність Ліцензійної ради: регулювання Законом, а не наказами МОЗ. Процедура формування – з залученням незалежних експертів ЄС. Члени Ліцензійної ради періодично переобиратимуться. Процедури Ліцензійної ради будуть чітко регламентовані, а прийняті рішення будуть опубліковані (з дотриманням прав пацієнтів на лікарську таємницю).

Вплив МОЗ на дію системи ліцензування буде обмеженим організаційними заходами.

В перспективі Ліцензійна рада повинна стати органом єдиної саморегульованої організації лікарів, для чого має об’єднувати всіх лікарів, що мають ліцензії, і членство в такій організації повинне бути умовою здійснення лікарської практики в Україні. Доки такої загальної організації немає, як і розуміння, скільки загалом лікарів практикує і чи достатня їх кваліфікація для лікарської практики, перехід до саморегулювання повинен відбутися після повного запровадження системи ліцензування (коли усі лікарі, які підтвердять свою професійну кваліфікацію, отримають ліцензії) – орієнтовно з 2024 року.

"Дорожня карта" впровадження реформи

Впровадження безперервного професійного розвитку лікарів: розрахований на два роки (2018-2019).

Перехід до системи ліцензування: розрахований на два підперіоди: перший – ІІ півріччя 2018-2019 рік – розробка та прийняття необхідної нормативно-правої бази; другий – 2020-2024 – перехідний період, протягом якого лікарям необхідно буде здати іспит для отримання ліцензії.

Зауважимо: описані вище зміни – це лише концепція реформування. У МОЗ закликають громадськість долучитися до обговорення.

Читайте також: Українські медики лікуватимуть за міжнародними протоколами

powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Залиште відгук