Системний червоний вовчак – найпоширеніший тип, він буває різного ступеня тяжкості й може вражати багато частин тіла. При дискоїдному вовчаку виникає червона висипка, яка не зникає, а після виходу на сонце на шкірі з'являються виразки. Ще буває лікарський вовчак, який викликають деякі ліки й зникає він після їх скасування.

Читайте також: 7 поширених автоімунних захворювань

Системний червоний вовчак – що це?
Це аутоімунне захворювання; воно виникає, коли імунна система людини помилково починає атакувати власні клітини та тканини.

Запальні процеси, які викликає вовчак, можуть охоплювати практично всі органи й системи організму: суглоби, шкіру, нирки, клітини крові, головний мозок, серце, легені.

Хвороба в десять разів частіше розвивається у жінок, ніж у чоловіків, з'являється зазвичай у молодому віці (15-45 років) і більш характерна для людей африканського, латиноамериканського, азійський походження, ніж для європеоїдів. Точної причини вовчака наука не знає – ймовірно, до її розвитку призводить комбінація факторів. Доведено роль генетики, але й навколишнє середовище впливає: в розвинених країнах вовчак виникає частіше.

Симптоми та діагностика вовчака

Вовчак складно діагностувати: він може маскуватися під інші захворювання. Один з характерних ознак вовчака – висип на обличчі, схожий за формою на крила метелика. Правда, виникає він не у всіх – та й взагалі немає двох пацієнтів, у яких прояви цієї хвороби були б однаковими.

Інші симптоми системного червоного вовчака можуть включати біль або набряк в суглобах, незрозумілу лихоманку, біль в м'язах або в грудях при глибокому вдиху, блідість шкіри, особливо на руках і ногах, підвищену чутливість до сонячного світла, набряки ніг та обличчя, хронічну втому. Симптоми можуть з'являтися і зникати, їх може бути більше або менше.

Вовчак часто проявляється червоними плямами на обличчі
Вовчак часто проявляється червоними плямами на обличчі

На жаль, не існує лабораторного параметра, завдяки якому можна з упевненістю підтвердити або спростувати вовчак. Проте аналізи крові й сечі допомагають лікареві зорієнтуватися. Ще може знадобитися рентгенограма грудної клітини та ехокардіограма (УЗД серця). Оскільки вовчак впливає на стан нирок, для уточнення діагнозу часто проводять біопсію нирки.

Небезпека системного червоного вовчака в тому, що запальний процес поширюється на багато тканин й органів, порушуючи їх роботу. Одна з головних причин смерті при цьому захворюванні – ниркова недостатність, тому що вовчак серйозно ушкоджує нирки. Якщо пошкоджено головний мозок і нервова система, може виникати головний біль, запаморочення, зміни в поведінці й настрої, порушення зору, а іноді ситуація ускладнюється судомами або інсультом.

Хвороба може впливати на клітини крові, і тоді з'являється анемія і підвищується ризик кровотеч або, навпаки, тромбозів. Також вовчак пошкоджує судини та викликає васкуліт – запалення судинної стінки. Смертність серед людей з вовчак вище, ніж в популяції в цілому.

Лікування вовчака

Лікування системного червоного вовчака підбирається індивідуально, адже воно залежить від тих порушень, які вже відбулися в організмі. Терапія може сильно відрізнятися в періоди загострень і ремісій. Головні завдання – запобігти загостренню і зняти його, якщо воно вже розвинулося, а ще зменшити пошкодження органів.

Терапія зазвичай включає протизапальні засоби, препарати для лікування малярії (вони впливають на імунну систему і можуть знизити частоту загострень), кортикостероїди, імуносупресори, біологічні препарати, моноклональні антитіла, опіоїди і інші препарати.

Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я.