Що відомо про хворобу

Черевний тиф живе лише в організмах людей, від тварин ця недуга не передається. Кілька місяців бактерія може жити у воді – наприклад, каналізації чи на дні колодязя – та спокійно переносити низькі температури.

Читайте також Іспанка: симптоми моторошної хвороби та скільки людей померло

Хвороба передається через прийом їжі чи напоїв, забруднених калом або сечею інфікованих людей. Людина могла не помити ретельно руки, почала готувати їжу або ж торкалася приборів. А за період до трьох тижнів у того, хто цю їжу споживав, прогресують симптоми черевного тифу.

Черевний тиф – що це?
Бактеріальна інфекція з фекально-оральним механізмом передачі, яка може поширюватися по всьому організму, вражаючи багато органів. Без оперативного лікування може спричинити серйозні ускладнення і призвести до летального результату.
Черевний тиф – симптоми:
висока температура;
загальне нездужання;
головний біль та діарея;
плями рожевого кольору на грудях;
збільшення селезінки чи печінки.

Чим довше бактерія живе в організмі, тим важче стає інфікованому. Людина може втратити апетит, відчувати постійну нудоту, помітити висипи – не лише на грудях. Якщо недугу не лікувати, бактерії можуть потрапити до крові та поширюватися на інші ділянки тіла.

Це може спричинити загострення симптомів черевного тифу протягом кількох тижнів після зараження. Якщо органи і тканини пошкоджуються внаслідок інфекції, це може спричинити серйозні ускладнення, наприклад, внутрішню кровотечу чи розрив кишківника.

Історія "Тифозної Мері"

Німецький патологоанатом і бактеріолог Карл Йозеф Еберт у 1880 році виявив в лабораторних умовах бактерію, яку згодом назвуть сальмонелою черевного тифу. Паличкоподібні організми Еберт знайшов у черевній порожнині.

А вже за 20 років після відкриття німецького лікаря Нью-Йорк сколинхув закадковий спалах тифу. У родинах, де готувала ірландська куховарка Мері Маллон зі симптомами черевного тифу злягали люди. Недуга не оминала ані членів родини, ані прислугу.

Карл Йозеф Еберт
Бактеріолог​ Карл Йозеф Еберт

Влітку 1906 року нью-йоркський банкір Чарльз Генрі Уоррен відвіз свою родину за місто. Відпустку вирішили провести в орендованому літньому будиночку. Туди взяв зі собою дружину, дітей і прислугу. Найняв і Мері Маллон. 27 серпня одна з дочок банкіра захворіла на черевний тиф.

Незабаром у місіс Уоррен і ще двох служниць також виявили недугу. За ними – садівник та ще одна дочка Уоррена. Загалом 6 із 11 людей в будинку підхопили черевний тиф. Орендар будинку Джордж Томпсон побоювався, що після такого не зможуть більше здавати житло, бо тиф передається через воду та їжу. В пошуках причину спалаху Томпсон найняв детективів, але вони виявилися безсилими.

Зрештою, Мері працювала і в інших родинах, але вперто не хотіла визнавати своєї недуги. Свою позицію іноді відстоювала божевільними методами. Ось що про Мері Маллон писав її наймач Волтер Боуен:

Цікаво! Ось що про Мері Маллон писав її наймач Волтер Боуен: "Я розмовляв з Мері на кухні будинку. І повинен був сказати: підозрюю, що вона заражає людей, і що хочу отримати зразки її сечі, калу та крові. Вона схопила різьбову вилку і посунула на мене. Я швидко пройшов через високі залізні ворота й до тротуару. Мені пощастило врятуватися".

Мері зникала з одного будинку, але неодмінно з'являлася в іншому. Врешті, її спіймала поліція. У в'язниці у неї взяли аналізи і з'ясували: куховарка була абсолютно здоровою, але розносила черевний тиф. Вона стала нульовою пацієнткою, суперпоширювачем інфекції. Але сама не хворіла.

Мері Маллон у лікарні
Кухарка Мері Маллон у лікарні

А вже наприкінці 20 століття Мері Маллон, яка померла наприкінці 1940-х, ожила у коміксах Marvel, ставши прототипом "Тифозної Мері". За легендою, вона – мутантка, яка володіє телекінезом і пірокінетикою. Воює на боці антагоністів. Та від черевного тифу у марвелівської героїні – лише псевдонім.

Як зараз лікують черевний тиф

Поліпшення умов життя та введення антибіотиків призвели до різкого зниження захворюваності та смертності від черевного тифу в промислово розвинених країнах. Та у країнах, що розвиваються – в Африці, Америці, Південно-Східній Азії та Західно-Тихоокеанському регіоні – захворювання залишається реальною проблемою.

Довідка. За даними ВООЗ, щороку на черевний тиф хворіють до 20 мільйонів людей, з них 160 тисяч помирають. Серед тих, хто підхоплює недугу найчастіше – бідні громади та вразливі групи, а ще маленькі діти.

Лікують черевний тиф насамперед антибіотиками. Щороку вчені розробляють нові і нові ліки проти недуги. Бо черевний тиф виробляє резистентність, тобто опір до деяких із антибіотиків. Тому дослідження тривають, а людей із груп ризику вакцинують.

Саме тому ВООЗ має низку рекомендацій, як вберегти себе від інфекційних недуг. Особливо – під час подорожей до екзотичних країн.

Черевний тиф – профілактика захворювання:
варто їсти гарячу їжу – м'ясо та яйця смажити, варити або ж запікати;
молоко краще пити пастеризованим або кип'яченим;
якщо вода в мандрівці викликає підозри, її краще закип'ятити та продезінфікувати;
овочі і фрукти слід ретельно мити та очищати від шкірки.

Ну і насамкінець: ніхто не скасовував елементарних правил гігієни, які рятують від сотень недуг: мити руки після прогулянки та перед тим, як поїсти, не торкатися очей, рота і носа брудними руками, дезінфікувати предмети і поверхні вдома та на роботі.