Винахід українця змінив світ медицини, мистецтва, фізики та митниці

3264 Читать новость на русском

Його застосування не обмежується медичними закладами. Рентгенівське опромінення – зручний інструмент для працівників аеропорту, реставраторів картин, астрономів і біофізиків, адже відому нам спіраль ДНК вперше розгледіли також за допомогою винаходу, що має українське коріння.

Український фізик самостійно видув скляні трубки для дослідження електрики у вакуумі, а винайдена ним лампа давала можливість просвічувати предмети. І вже у далекому 1892 році Іван Пулюй уперше у світовій практиці зробив рентгенівські знімки скелета дитини та руки своєї доньки Наталі, під якою була схована шпилька.

У цей час українець працював у страсбурзькій лабораторії, де його колегою був тоді ще нікому невідомий Вільгельм Рентген. Саме тоді Пулюй мав необережність подарувати німцю одну зі своїх ламп.

Коли 1896 року в клініці Київського університету провели операцію із залученням променевої діагностики, Рентген тільки починав свої дослідження. Якщо в Пулюя фото були чіткими, а час витримки не перевищував 5 секунд, то в Рентгена натомість процес затягувався на 40-50 хвилин, тож його знімки виходили розмитими.

І тим не менше вже 1901 року саме німцю Нобелівський комітет присудив першу у світі Нобелівську премію. Пулюй був приголомшений і негайно написав німцю лист, де чітко запитав, чи той часом не використовував його лампи. Відповіді так і не отримав.

Альберт Ейнштейн, який був давнім приятелем Пулюя, порадив українцю змиритися і почуватися гордим, що зробив настільки епохальне відкриття.

powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Залиште відгук