Таку думку в інтерв'ю сайту "24" висловила волонтерка Київського військового шпиталю Катерина Ольховик.
За її словами багато бійців, особливо тих, які пройшли через військові шпиталі, звикають до чутливого та гіперуважного ставлення волонтерів.
Коли вони виходять у цивільний світ, їм важкувато буває. Потім вони від усього світу хочуть такої уваги, волонтерів поруч немає, інші так їм допомагати не можуть, і їм стає важко. Є хлопці, які на цьому погорають - вони не справляються і гинуть вже в цивільному житті,
– розповіла вона.
Окрім того, за її словами, багато бійців лінуються займатися своїм здоров'ям, не хочуть визнавати, що нездорові або що їм потрібна допомога. "Бійці завжди говорять, що у них все добре, нехай іншим психологи допомагають, а в кінці кінців - згоряють на очах. Не знаю, як їх умовляти просити про допомогу", – сказала волонтерка.
Більше читайте у повній версії інтерв'ю: Волонтер: Хочу стати непотрібною у госпіталі - це буде означати, що закінчилася війна
До слова, волонтери медичної служби ASAP , які працюють по всій лінії фронту п’ятий рік і вирішують питання термінової евакуації поранених, нещодавно заявили, що готові приймати до своїх лав водіїв та медиків.