Як правильно сприйняти діагноз "рак"

3044 Читать новость на русском
Як правильно сприйняти хворому діагноз "рак"
Як правильно сприйняти хворому діагноз "рак" / healthstaffrecruitment.com.au

У більшості випадків онкологічний діагноз не є вироком. Іноді це пов'язане з довгим та тривалим лікуванням, доводиться витрачати сили, час та гроші.

Психолог Лариса Рибак в ексклюзивному коментарі для Здоров’я24 зазначає, що лікарі у всьому світі одразу інформують пацієнта про його діагноз.

Читайте також: Діагноз "рак": як сприйняти та підтримати

Медик повинен правильно пояснити пацієнту його стан, розповісти про перспективи, дати прогнози (як добрі, так і погані).

 
Психолог Лариса Рибак
“Пацієнт має право це знати. Найважливіше, що має зрозуміти людина: рак – це не вирок. І багато онкологічних захворювань виліковні.
 
Тому пацієнтом повинен керувати не страх, а бажання жити, він повинен продовжувати боротися і ні в якому разі не опускати руки”.

Навіть коли дуже складно такі люди находять сили та заради себе та інших роблять все, щоб вилікуватись.

Пацієнт має право знати свій діагноз
Пацієнт має право знати свій діагноз

Після діагнозу рак у людини може змінитися цінності, цілі, світогляд. Але важливо ставити реальні цілі та намагатися їх досягнути. До прикладу, як прожити цей день без болю, що я можу сьогодні зробити, щоб наблизити одужання, з ким я можу поспілкуватися. Так людина починає цінувати прості речі та стає ближчою до своїх рідних.

 
Психолог Лариса Рибак
“Але буває і навпаки, розгубленість і відчай призводять до депресії. Тому потрібне спілкування. Паліативна допомога передбачає роботу лікарів і психотерапевтів. Вони дають можливість усвідомити діагноз, пережити сильні емоційні стани, а після цього вирішити, чи вважає за потрібне пацієнт повідомити рідних, чи потрібен духовний наставник.
 
Часто молоді чоловіки не хочуть повідомляти про свою хворобу, бо вони є главою сім’ї. Це їхній вибір, але спілкування потрібно, і якщо пацієнт прийняв рішення не повідомляти, то треба знайти оточення, де можна сказати правду і де буде підтримка”.

Американський психолог Елізабет Кюблер Росс В середині XX століття виділила п’ять стадій, які переживають смертельно хворі люди:

1) Шок та заперечення – цього не може бути, це відбувається не зі мною. Якщо рідні знають про хворобу, вони можуть лише бути поряд і підтримати.

2) Злість. Вона може бути спрямована в будь-які сторони – на себе, на близьких, на Бога, на лікарів, на всесвіт.

3) Торг. Людина з цим діагнозом намагається відкласти неминуче. Вона наче укладає угоди з життям, чи з Богом, з самим собою тощо.

Людина з діагнозом
Людина з діагнозом "рак" намагається відкласти неминуче

4) Депресія. Це період абсолютного відчаю і поринання в себе.

5) Прийняття. Я не можу це змінити, але я можу підготуватися. Не всі пацієнти доходять до цієї стадії, з кола заперечення-депресія вийти важко. Але саме прийняття дає можливість шукати нові можливості.

Близькі люди на відміну від хворого відчувають ще й страх втрати і почуття провини. Попри це, вони не можуть допомогти цій людині, у них недостатньо внутрішніх ресурсів. Тому обов’язково потрібно звернутися по допомогу до спеціалістів психотерапевтів.

Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я.

powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук