У 30-ті роки минулого століття це здавалось неможливим. Подібні операції не вдавалися навіть іменитим лікарям, що вже говорити про маловідомого мрійника. Філатов не зважав і вперто відповідав, що сонце повинні бачити всі і найбільший гріх лікаря – забрати в пацієнта віру.

Філатов самостійно розробив інструменти для такої операції і вперше почав витримувати донорські очі в льоді, після чого рогівка мала значно більші шанси прижитись у пацієнта. Такий метод був доволі простим, тож був по кишені звичайним людям. Ще до початку війни Філатов з учнями прооперував понад 1000 пацієнтів – це більше ніж у всіх інших країнах за десятиліття.

Після війни, коли сотні тисяч солдат поверталися з фронту, Філатов був для них останньою надією. Його знали у всьому Союзі, тож присилали листи навіть без адреси. "Одеса, лікареві Філатову". Часто траплялися пацієнти з пошкодженням лиця, тож зробив ще й відкриття у пластичній хірургії, так зване "крокуюче Філатове стебло", коли тканину з ребер поступово пересаджують усе вище і аж до обличчя.

Кажуть, Філатов консультував самого Сталіна, тож йому прощали навіть глибоку релігійність, що зазвичай закінчувалася в'язницею. Лікар не допускав жодних проявів песимізму ні біля ліжка пацієнта, ні у своєму житті. Він малював картини, писав вірші та навіть одружився втретє у 80-річному віці.