Іноземні ЗМІ проаналізували, що інавгурація Путіна означає у глобальному масштабі, як "новоспечений" глава Кремля збирається витягувати країну із санкційної "ями" та наскільки сильними насправді є його позиції.
Читайте також: Путін – знову президент: з'явилась інформація, хто його першим привітав
Загроза для всього світу
Новий мандат президента РФ матиме відчутні наслідки, пророкує секретар Французької академії, історик та політолог Елен Каррер д'Анкосс у своїй статті для Le Figaro.
Інавгурація Путіна 7 травня 2018 року для багатьох країн Заходу стане тріумфом диктатора, затвердженням "демократури" в Росії і загрозою, яка нависла над сусідніми країнами і навіть усім світом. (...) Тим часом переобрання Путіна свідчить про згоду більшості росіян на цей новий термін,
– підкреслює експерт.
Останній термін?
Згідно з російською конституцією, Путін правитиме востаннє, але офіційні особи припускають, що президент РФ буде всіляко намагатися втриматися на посаді до 2024 року, можливо, взявши на себе нову роль "національного лідера", пише The Washington Post.
Доки панування Путіна в політичній системі країни здається непорушним, його досягнення всередині країни менш однозначні, наголошує видання.
"Володимир Путін почав відлік четвертого президентського терміну, пообіцявши покращити життя росіян, не виявивши водночас ніяких ознак відступу від конфронтації із Заходом. Однак чи має намір Путін вагомо реформувати економіку, стане зрозумілим, коли він у найближчі тижні сформує свій новий уряд. За словами аналітиків, до нього може увійти порівняно ліберальний колишній міністр фінансів Олексій Кудрін, проте прихильники жорсткої лінії в Кремлі навряд чи втратять вплив", – аналізує WP.
Путін може призначити Кудріна відповідальним за економічне зростання країни та налагодження відносин із Заходом, повідомляла нещодавно авторитетна газета Financial Times
"Реакційний мандат"
Щодо економіки Росії та бажання Путіна її "підняти з колін", то більшість аналітиків вважають недосяжним її щорічне зростання на 4%, як це недавно запланував глава Кремля, зазначає Neue Zürcher Zeitun. Економічна ситуація, що не стала об'єктом будь-яких структурних реформ, стримувана недовірою інвесторів, відсутністю змін і залежністю від цін на нафту, не дозволяє державі фінансувати зростання за допомогою бюджетного стимулювання, йдеться у публікації.
Найбільша суперечність, жертвою якої стане майбутній уряд, – наявний розрив між очікуваннями суспільства і гіркою реальністю цифр,
– пояснює Олексій Макаркін, заступник директора Центру політичних технологій.
Читайте також: Соцмережі про інавгурацію Путіна: "Це як оголошення вироку росіянам на наступні 6 років"
А політолог Микола Петров прогнозує для німецького видання, що війна за спадкоємність влади розпочнеться одразу після "перепочинку на Чемпіонаті світу з футболу", який у червні-липні відбудеться у РФ.
На думку головного редактора радіостанції "Ехо Москви" Олексія Венедиктова, "попередній мандат Путіна був консервативним, а майбутній стане реакційним, за зразком Карла X або Людовика XVIII".
Позірність і слабкість влади Путіна
Тим часом журналіст швейцарського видання Neue Zürcher Zeitung Маркус Акерет викриває вдавану силу влади Путіна як президента. Автор статті розповідає, що за роки свого правління главі Кремля не вдалося зміцнити довіру населення до держави та її структур – адміністрації, органів безпеки, юстиції. Вона настільки ж низька, як у радянські і царські часи. Єдиною особою, яка вважається більш-менш бездоганною і гідною довіри, є сам Путін.
У світлі "великої перемоги Путіна" на виборах, а також того, з якою легкістю придушуються вуличні протести, може здатися, що для системи президента РФ немає великої небезпеки. Однак той факт, що демонстрантів розганяють майже за допомогою військових і віддають у руки поліції, що мітинги забороняються і майже щодня десь в Росії виносять вирок інтернет-користувачеві, який поширював у соцмережах небажані висловлювання, говорить лише про уявну стабільність, продовжує Акерет.
Так званий "успіх" Путіна на міжнародній арені є ефемерним, тому що досі він ґрунтувався на ескалації. Негативні наслідки стають відчутнішими, а завершити зовнішньополітичні авантюри в Україні та Сирії важко. Для цього, а також для економічної та політичної модернізації Росії необхідна співпраця із Заходом. Інсценування влади в Кремлі цього понеділка лише приховує те, що вона отримана в борг,
– робить висновок журналіст.
Інсценізація влади Путіна у Кремлі приховує те, наскільки вона насправді слабка, вважає кореспондент Маркус Акерет. Фото: Getty Images
Читайте також: Глухий кут Путіна: журналіст пояснив, у чому проявляється слабкість президента Росії