- Ірено, які враження від фестивалю, від публіки?
- Враження – супер, енергетика дуже хороша. Якщо на такий фестиваль потрапити, то одразу й не скажеш, чи ти в Польщі, чи в Британії, чи ще десь. Тішить передусім публіка, а також хороша музика, яка не є якоюсь похідною від російської попси радянського зразка.
- Ви – одна із перших у сфері української культури виступили проти "мовного" закону. Зараз Президент Янукович підписав цей документ. Що буде далі?
- Я вважаю, що наша зброя зараз єдина – розмовляти українською мовою. Це ми можемо робити самі. Багато хто із моїх російськомовних друзів принципово перейшов на українську. Особисто я вважаю цей парламент нелегітимним, відтак, всі закони, прийняті таким парламентом теж варто вважати нелегітимними. Буде нова Верховна Рада – будуть нові закони. Щоправда, наразі все відбувається доволі повільно, а я все ж прихильниця більш дієвих способів вирішення проблем. Було б непогано, якби народ вірив у себе і сам влаштовував ротацію кадрів. Уявімо собі, бодай, скільки рядовий депутат отримує грошей за наші з вами податки.
Моя боротьба за українську мову – це писати пісні та книжки українською, розмовляти українською, вчити своїх дітей цієї мови. Для мене це навіть стало свого роду спонукою вживати менше русизмів.
Я от нещодавно відмовилася від депутатства, тепер сміюся, що втратила можливість отримати квартиру, машину, величезну пенсію, але мені зовсім цього не шкода. Бо в житті важлива одна річ – бути чесним на серці, бо в іншому разі дупа мокне в джакузі, а душа назовні термін "мотає". І це найгірше, – усвідомлювати, що ти на таке попався і ще й прикидатися добрим депутатом. В мене б особисто цього не вийшло. Моя боротьба за українську мову – це писати пісні та книжки українською, розмовляти українською, вчити своїх дітей цієї мови. Для мене це навіть стало свого роду спонукою вживати менше русизмів.
- До речі, свого часу з’явилася інформація, що Ви балотуєтеся в депутати. Одразу заглянула до вас на Твітер, на Фейсбук й побачила спростування. Звідки така інформація взагалі взялася?
- Мене запросили у якусь наглядову раду партії "Собор". Причому, Роман Чайка, брати Капранови, тобто люди, яких я знаю і яким довіряю. Я перепитала, чи справді я можу від цього у будь-яку мить відмовитися, вони переконали, що так. Оголосили мене у списку цієї наглядової ради, тобто нікуди я не балотувалася, але в ЗМІ це розійшлося, як "Карпа йде у депутати". Дивно трохи вийшло, можливо, думали, що мене це спокусить і я таки балотуватимуся. Зрештою, навіть якби я захотіла, то в мене б не вистачило часу цим займатися, адже музика і мистецтво для мене важливіше.
- А як ви ставитеся до людей культури чи спорту, які вирішили таки піти в політику, – це і Марія Матіос, і Андрій Шевченко?
Щодо Шевченка, то це мабуть був його найгірший гол у свої ворота. Я досі не можу зрозуміти, чому він пішов на такий крок. Очевидно, щось "прогнило" в ньому всередині. Як люди можуть так просто жертвувати своєю репутацією? Мені за таких людей щиро
образливо.
- Дякую. Я, у свою чергу, побажаю Вам продовжувати займатися тим, що ви зараз робите, адже це справді підтримує український дух.
- Дякую!
Розмовляла Іра Вовк,
Телеканал новин "24"
Фото: Андрій Кузьмінський