Ісидор Хорвін, а насправді Горовиць, вправно обробляв шкіру ще на околицях Києва, тож коли у 1893 році емігрував до США, без труднощів знайшов роботу. У той час у Чикаго діяло чимало боєнь, а відповідно довкола них процвітали заготівельники шкіри.

Читайте також: БРЕМ "Атлет" – рятівник танкових підрозділів

Були часи, коли у цьому місті було більше 40 таких фабрик. Віддавши одній із них 12 років, він у 1905 році нарешті відкриє власне підприємство. Головним товаром була шкіра для точіння лез до гоління, от тільки коли винайшли традиційні станкові леза, попит на них почав різко падати. Колишній киянин зосередився на виробництві шкіри для взуття та одягу. Обсяги зростали, і компанія переїхала в окремий шести-поверховий будинок.

Сім'я Хорвін
Сім'я Хорвін

У 1938 році американські військово-морські сили оберуть його шкіру для пошиття водонепроникного взуття для Північно-африканської кампанії початку 40-х. До того ж у цей час їхніми постійними клієнтами були автовиробники. Справа в тому, що раніше замість гумових прокладок та ущільнювачів використовували шкіру. В архівах компанії досі зберігають уже пожовклий аркуш зі списком клієнтів, серед яких "Форд", "Крайслер", "Шевроле" та "Бьюік".

У сім’ї підростало двоє синів, яких киянин змалку навчав опановувати ремесло. От тільки Арнольду і Ральфу не надто кортіло вовтузитись зі шкірою. Випускників Гарвардської юридичної школи тягнуло… до американського футболу.

Хлопці навіть грали у професійній лізі, але щоб мама Роза не довідалась про їхню кар’єру, попросили керівництво клубу називати їх під вигаданим прізвищем. Тоді репутація гравців прирівнювалась до грабіжників потягів.

Хто б міг подумати, але це таємне захоплення принесе компанії один із найуспішніших контрактів в їхній історії. У ті часи м’ячі для гри робили зі звичайної шкіри, вона було гладка, тож ловити їх було складно, а особливо в дощ. Арнольд, який на той час навіть тренував команду Гарварда, винайшов на підприємстві батька абсолютно новий тип шкіри із зернистою поверхнею.

М'яч зі шкіри Horween
М'яч зі шкіри Horween

У 1941 році компанія Wilson – легендарний виробник спортивного спорядження – підписала з Хорвінами контракт і з того часу усі спортсмени Американської футбольної ліги полюють за овальними м’ячами з чиказької шкіри. Те ж, до речі, і з баскетбольними м’ячами – рельєф шкіри тут практично ідентичний. Компанія Spalding (Спалдінг ), яка є головним постачальником м’ячів для NBA, теж давній клієнт родини з українським корінням.

Читайте також: Як українські конструктори Ugears зачарували світ своїми дерев'яними іграшками

Що й казати, але Хорвіни з особливою увагою кілька десятиліть спостерігали за інавгураціями Рональда Рейгана, Буша Старшого та молодшого та Біла Клінтона. Готуючи спеціальні черевики для новообраних гарантів, знаний виробник взуття Аллен Едмондс, відбирав матеріал саме у їхній фабриці.

За свою понад столітню історію, тут особливо нічого й не змінюється – той же будинок і ті ж технології. Як і раніше, за рецептами Ісадора готують дубильні настої з кори дуба та каштана й на кілька місяців замочують у них шкіру. Вручну промащують олією, полірують та висушують – повний цикл. Це дуже дороге виробництво, якщо його здешевити – погіршиться якість. А втрачати репутацію, створену вже п’ятьма поколіннями Хорвінів, ніхто не стане. У Чикаго вони залишились єдиними, тож треба тримати марку.