Архів
Курси валют
Погода
10°C
14°C 10°C
  • неділя
    20°C 11°C
  • понеділок
    22°C 12°C
  • вівторок
    26°C 14°C
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Історична пам'ять і популізм: між Україною і Польщею знову пробігла чорна кішка

Польща спекулює на імені Степана Бандери
Польща спекулює на імені Степана Бандери / 24 Канал

Між Україною і Польщею розпочався новий виток суперечок на історичному ґрунті. Причиною непорозумінь став ухвалений парламентом Польщі так званий закон про заборону пропаганди "бандерівської ідеології".

Про основні положення закону і його наслідки в двосторонніх стосунках України і Польщі – в матеріалі сайту "24".

Сказав "Бандера" за ґрати!

Суть закону про Інститут національної пам’яті, який в Україні назвали "антибандерівським", коротка. Зокрема, кожному, хто на території Польщі публічно вживатиме термін "польські концтабори", а також визнаватиме співучасть польської держави або її народу в Голокості, або заперечуватиме "злочини українських націоналістів", загрожує штраф або ув’язнення до трьох років. Іншими словами, в Польщі за згадування імені лідера ОУН-УПА Степана Бандери як українського героя можна опинитися за ґратами.

Читайте також: Дуда прокоментував закон про заборону "бандеризму" у Польщі

Як відомо, в Польщі вважають саме Бандеру винним у Волинській трагедії, в результаті якої загинули тисячі поляків і українців. З новою силою суперечка розгорілася в 2016 році з подачі правлячої партії "Право і справедливість", неформальним лідером якої є Ярослав Качинський. Тоді польський парламент визнав Волинську трагедію геноцидом і визначив день вшанування пам’яті загиблих. Хоча Україна намагалася пояснити, що це трагічна сторінка історії для обох держав. До того ж, на той момент не було незалежної України – вона входила до складу СРСР. Степан Бандера – частина історії України, і в нашій державі для багатьох він символ боротьби за незалежність.


Українці, які відстоювали незалежність нашої держави, для Польщі злочинці

На цьому Польща не заспокоїлася. Розпочалися масові знищення пам'яток загиблим українським воїнам, що викликало дзеркальну реакцію в Україні – були знищені поховання поляків. Дійшло до того, що в Польщі стали складати "чорні списки" українців, які, на їхню думку, мають антипольські настрої. В Україні полякам заборонили проводити розкопки і ексгумацію загиблих співвітчизників.

Читайте також: "Залиште Україну": Президент Польщі Дуда озвучив своє послання Путіну

Після нещодавнього візиту в Україну президента Анджея Дуди і переговорів з Петром Порошенком цю заборону було скасовано. Після зміни в січні 2018 року уряду Польщі і відставки одіозного міністра зовнішніх справ Вітольда Ващиковського, який не раз робив відверті антиукраїнські заяви, градус напруження знизився. В Києві і Варшаві добре розуміють, що мають спільного ворога – російського агресора, і такі сварки лише на руку Кремлю.

Політичні ревнощі і повернення Польщі в совок

На думку політичного експерта Тараса Чорновола, корінь суперечок не в Україні. Проблема в лідері правлячої партії "Право і справедливість" Ярославі Качинському, який має страшні політичні ревнощі до президента Анджея Дуди і всіх представників правлячої еліти, які успішніші, ніж він.

Політолог нагадує: законопроект був розроблений ще більше року тому невеличкою фракцією "Кукіз’15", яка дихає реваншистськими ідеями. І цей законопроект не розглядався впродовж року. Спікер сейму Марек Кухцінський – великий друг України – відкинув його одразу. Раптом у день, коли на економічному форумі в Давосі відбулася конструктивна бесіда між Порошенком і Дудою, який жорстко сказав, що Путін має прибратися з України, сейм з подачі "ПіС" голосує за цей закон.

Генсек брежнєвського типу Ярослав Качинський – інтриган, який вирішив нав’язати стару радянську схему. Лідер правлячої партії, не маючи на управління державою чіткого мандату, вважає, що може керувати країною. Качинський, коли бачить, що вибудовуються якісь нормальні взаємовідносини в президента Польщі, до якого він має колосальну ревність, починає ставити палиці в колеса,
– зауважує Чорновіл.

На переконання експерта, маємо приклад, що навіть у дуже демократичній країні з давніми традиціями демократії в якийсь момент може розпочатися мракобісся і повернення до СРСР.


Качинський ревнує до успіхів Анджея Дуди?

Як вважає директор Інституту світової політики Євген Магда, цей закон має насамперед внутрішньополітичну орієнтацію для місцевих виборців.

"Антибандерівський" закон – черговий виклик польсько-українським стосункам, та його не треба надто драматизувати,
– зазначає Магда.

Україна – як інструмент для вирішення проблем Польщі

За словами Євгена Магди, головна оцінка закону в тому, що історична політика відіграє важливу роль у внутрішній політиці Польщі.

Експерти при цьому відзначають кілька важливих моментів. По-перше, ухваливши цей закон, Польща серйозно ускладнила стосунки з Ізраїлем. Законом фактично заперечується участь поляків у Голокості, і Ізраїль вже досить жорстко розкритикував польський закон. По-друге, Польща зараз має дуже серйозні проблеми з ЄС, де не задоволені судовою реформою, згідно якої судова гілка влади фактично узурпується. Зокрема, закон "Про Національну раду суддів" передбачає, що 15 її членів обиратимуться не іншими суддями, а 60% нижньої палати парламенту, де має більшість "Право і справедливість".

Адресат – не Україна. Використовуючи Україну, витираючи об нас ноги, правляча "ПіС" вирішує свої амбіційні внутрішні проблеми,
– вважає Тарас Чорновіл.

Як говорить політолог, насправді Польща – перша крана ЄС, проти якої можуть бути застосовані санкції з позбавленням права голосу в Раді ЄС.


Польща відігрується на Україні через проблеми з ЄС?

"Якщо казати прямо, Польща може стати країною-ізгоєм, яку викреслять з числа демократичних повноправних держав. Це та Польща, яка до приходу до влади "ПіС", була членом так званої внутрішньої шістки ЄС, куди також входили Німеччина, Франція, Італія, Іспанія і Великобританія. Але завдяки Качинському і після виходу Великобританії з ЄС залишилася велика четвірка. Польщу витурили, і їй загрожують санкції", – наголошує Чорновіл.

Євген Магда також зазначає: для України добре, що на "антибандерівський" закон є реакція з боку Ізраїлю і ЄС.

Європарламент ухвалив проект резолюції про санкції проти Польщі у зв’язку з судовою реформою. І Варшава буде змушена балансувати в цій ситуації між різними центрами впливу,
– вважає експерт.

Сила в мудрості?

В МЗС України заявили, що "глибоко стурбовані фактом ухвалення законопроекту", який представляє сусідній народ виключно, як "злочинних націоналістів" та "нацистських колаборантів". В Міністерстві висловили жаль, що "українська тематика вкотре використовується у внутрішній політиці Польщі, а трагічні сторінки спільного історичного минулого продовжують політизуватися".

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович вважає, що польські політики заморозили діалог істориків Варшави та Києва, а сам закон є посиленням політичного диктату над історією в Польщі.

Тарас Чорновіл переконаний – Україна має бути мудрішою в цій ситуації. До того ж, зазначає він, позиція Польщі, яка зараз стала непостійним членом Радбезу ООН, повністю проукраїнська. Польща зробила крок, що виходить за рамки "безвізу", який не дає права на працю. Але ті українці, хто приїхав по "безвізу" в Польщу, автоматично отримують право на працю на півроку, а після цього можуть отримати трудову візу. Тому, вважає він, сказати, що поляки недружні, не зовсім правильно.


Чи є шанс залишитися дружніми сусідами?

За словами Євгена Магди, загроза для українців на території Польщі перебільшена. Закон не обмежує наукову діяльність, а українські трудові мігранти навряд чи роблять якісь гучні антипольські заяви.

При цьому Чорновіл підкреслює: Качинський десь і розраховує на те, щоб зірвати нормальні відносини Польщі з Україною. Тому що це буде не його успіх, а Дуди. Якщо Україна буде дуже жорстко реагувати, то це саме те, чого і хоче лідер "ПіС".

Україна повинна наголосити, що ми засмучені ситуацією, що керівники правлячої еліти Польщі відійшли від засадничих принципів, на яких будувалася польська демократія Єжи Гедройця, яку будувала легендарна "Солідарність" – без незалежної сильної України не можлива демократична незалежна Польща. І друге: "Пробачаємо і просимо пробачення",
– наголосив Чорновіл.

Читайте також: Україна і Польща: ще союзники чи вже просто сусіди?

Джерело: 24 Канал
powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Більше новин
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук