18 серпня неочікувано з посади пішов член Національного агентства із запобігання корупції Руслан Радецький. Його звільнення відбулось майже непоміченим, хоча саме він з моменту запуску органу відповідав за найбільш резонансний напрям роботи НАЗК — перевірку декларацій.

А всього три дні потому, 21 серпня, тихо, майже секретно, без звичної публікації проектів рішень на сайті, без камер, без анонсів на терміново скликаному позачерговому засіданні, керівництво НАЗК зробило те, чого весь рік чекала вся країна: затвердило результати перевірки одразу двох декларацій Президента Петра Порошенка.

Виходить, що відповідальний за перевірку декларацій звільнився одразу, коли була завершена перевірка найбільш довгоочікуваної декларації року. Звичайно, у декларації Порошенка не виявлено жодних, навіть дрібних порушень. Так-так, взагалі ніяких порушень, навіть одруківок в такій довгій декларації, що втомлюєшся її перегортати.

При цьому, доходи його і членів його сім’ї за весь період його перебування на державних посадах аж до моменту обрання Президентом не перевірялась. Податкова з переляку відмовилась надати цю інформацію – ну звичайно, для чого перевіряти доходи під час перевірки декларацій?

У результатах також жодного слова про іспанську віллу Президента, яку він не задекларував. Хоча, згідно із Законом і позиції, озвученої антикорупційним комітетом, повинен був. Так, ніби й не було ніякого журналістського розслідування, яке ніхто не обговорював місяць не тільки в Україні, але й в світі. І взагалі – стиль документу відрізняється від аналогічних рішень по інших посадовцях, через що виглядає так, ніби писали його зовсім не в НАЗК.

Читайте також: НАЗК планує конфіскувати у скандальної партії 2 мільйони гривень внесків

Зробити "правильну" перевірку декларації Президента і було завданням контрольованого Адміністрацією Президента керівництва НАЗК, звідки відповідальний за перевірку Радецький звільнився одразу, щойно справа була завершена. Так би мовити, мавр зробив свою справу – мавр може йти. І за це йому, як і решті членів НАЗК, щедро заплатили – ні, не із задекларованих мільйонів Порошенка і Гройсмана – а з наших з вами кишень, бо це з грошей платників податків керівництву НАЗК щомісяця платили сотні тисяч гривень.

Так чи інакше, виграли знову лише українські корупціонери, а суспільство знову пошили в дурні. Невже це значить, що е-декларування в Україні провалилось? Ні – якщо ви будете свідомими, і ось чому. Е-декларування з’явилось завдяки Закону під назвою "Про запобігання корупції". У самій назві цього закону – суть е-декларування як антикорупційного інструменту: створити умови, в яких корупція стане неможливою, небезпечною, "невигідною", якщо хочете, бо завдяки деклараціям її можна буде легко виявити.

Для того, щоб її виявляти, тим же законом передбачене створення не тільки спеціального органу – Національного агентства із запобігання корупції – але й відкритий цілодобовий онлайн доступ до цих декларацій, завдяки чому виявляти її може кожен громадянин України. Потужність і надзвичайна цінність цього інструменту – у довготривалому ефекті.

З одного боку, необхідність показувати й пояснювати свої статки зруйнує сформовану десятиліттями практику і бажання іти на державну службу з метою використати службового становища для заробітку на хабарах і корупційних схемах. Тобто на державну службу ітимуть лише ті, хто справді хоче чесно працювати і кому немає що приховувати. Таким чином відбудеться самоочищення державної служби.

Читайте також: НАЗК зробило заяву про достовірність декларацій Порошенка

З іншого боку, доступ до декларації дає можливість кожному із нас зробити свідомий вибір, коли ми обиратимемо своїх представників у владі: народних і місцевих депутатів, президентів і мерів. Якщо кандидат все життя на держслужбі і при цьому – мільйонер, який не може пояснити походження цих статків – ви своїм свідомим вибором – не голосувати за нього – вже фактично попереджаєте корупцію і маєте можливість, нарешті, обрати тих, хто справді буде представляти у владі ваші інтереси, а не свої власні.

Саме цей ефект е-декларування призведе до справжнього, а не фіктивного оновлення політичних еліт вже на наступних виборах – якщо, звісно, ви будете свідомими і скористаєтесь цим інструментом.

Проте цінність системи е-декларування в Україні ще й в тому, що за вказання недостовірної інформації або неможливість пояснити походження свого майна передбачена кримінальна відповідальність. І це дає нам можливість не втрачати час в очікуванні довготривалого ефекту е-декларування, а вже зараз притягати до відповідальності корупціонерів, які роками, якщо не десятиліттями, використовували свої посади для власного збагачення.

Цей ефект е-декларування не самостійний, а вимагає спільної роботи системи нових антикорупційних органів: НАЗК, НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У цій системі НАЗК перевіряє декларації, виявляє в них брехню або майно незрозумілого походження і передає цю інформацію до НАБУ (якщо це високопосадовці) або до прокуратури і поліції (якщо чиновники середньої і нижньої ланки). НАБУ розслідує, а САП представляє справу в суді.

До речі, тепер ви розумієте, чому потрібен антикорупційний суд – бо справи, які навіть успішно пройшли через всі стадії роботи антикорупційних органів, застрягають в судах, де пов’язані круговою порукою і політично залежні судді, яких Президент своєю судовою псевдореформою фактично взяв в ручне управління, місяцями чи навіть роками їх не розглядають або дають можливість уникнути покарання неправосудними рішеннями.

Читайте також: Елітний слідчий Авакова приховав великі статки від НАЗК

Однак, перш ніж справа дійде до суду, кожен з органів, починаючи з НАЗК має виконати свою роботу. НАЗК не тільки не виконало за минулий рік цю покладену на орган функцію, але й навпаки, фактично роздає індульгенції, проводячи перевірки без перевірок.

Така індульгенція означає, що все, що було задеклароване, відтепер вважається законним і притягти посадовця до відповідальності за щось в цій декларації вже практично неможливо. Це і є суть проблеми: як і усі інші антикорупційні починання протягом останніх 3 років, запуск е-декларування був проривом, очікувані результати якого нівелюють через непрацюючі інституції. Так само, як непрацюючі суди нівелюють результати прориву зі створенням НАБУ (найбільш незалежного правоохоронного органу), так прорив із запуском системи е-декларування нівелює непрацююче НАЗК – орган, від якого залежить, чи стануть оприлюднені декларації основою для судових вироків корупціонерам.

Рік тому вся країна спостерігала, як народжене Євромайданом громадське суспільство разом з небагатьма своїми агентами у владі і міжнародними партнерами зубами вигризало запуск системи е-декларування. Ця боротьба була відчайдушною, бо протистояти довелося тим, хто, здавалося б, мав би бути зацікавлений у виконанні обіцянок Майдану.

Тоді ми протистояли підконтрольним Президенту спецслужбам, які цинічно брехали, зриваючи запуск системи; нинішньої парламентській більшості, яка намагалась вбити е-декларування своїми змінами до антикорупційного законодавства; депутатів-регіоналів, які хотіли відтермінувати запуск, щоби встигнути скасувати закон через Конституційний суд; представникам правлячої коаліції, які намагались дискредитувати систему, фальсифікувавши її злам, і бездарному керівництву НАЗК, яке зі скандалами обиралося і призначалося Кабміном.

Читайте також: Під прицілом антикорупційного агентства опинились ще 16 чиновників

Але не можеш побороти – очоль. І після багатьох місяців протистояння, Порошенко вирішив взяти під особистий контроль систему е-декларування, завдання якої повернути нам вкрадену корупціонерами державу. Головний олігарх країни взяв під контроль інструмент, який має позбавити країну від контролю олігархів.

Оприлюднення мільйона декларацій, в яких під страхом кримінального покарання чиновників всіх рівнів змусили показати свої справжні статки – це безперечна, безкомпромісна перемога. Слуг народу, цих великих псевдоборців за наші з вами права у країні, де 60% населення живе за межею бідності, змусили проти їхньої волі власноручно підписатися під декларацією з мільйонними статками незрозумілого походження.

Це наша з вами перемога, яка відбулася всупереч волі і бажанню найвищого керівництва держави. І найкраще цьому підтвердження – все, що відбувалося з е-декларуванням протягом минулого року: від банальної помсти у вигляді так званого закону про декларування антикорупційних ГО – до абсолютно залежного керівництва НАЗК, яке виконуючи вказівки з високих кабінетів легалізує задеклароване замість справжніх перевірок декларацій. І поки державу під головуванням Петра Порошенка очолюють ті, хто не спроможний боротись з корупцією, бо сам є її частиною, всі наші прориви будуть закінчуватись блокуванням реально непрацюючими інституціями.

І я кажу це не тому, що є така українська традиція – звинувачувати в усьому президента або попередників. Я кажу це тому, що протягом останніх 3 років кожного дня, відслідковуючи виконання люстраційного і антикорупційного законодавства, бачу, як крок за кроком Петро Порошенко робить те саме, що свого часу зробив Янукович: бере під ручний контроль ключові органи в державі. І якщо цього не зупинити, ми втратимо країну назавжди.

Читайте також: Які помилки в деклараціях міністрів виявило НАЗК

Я не для того поклала 3 роки свого життя, вимагаючи від влади зробити те, що вони обіцяли на Майдані. А те, чого не роблять керівники держави, забувши, що прийшли до влади на крові Революції, ми можемо зробити всі разом – якщо ви, звісно, хочете жити, а не виживати в Україні.

Що ж робити? Повертати собі країну, вкрадену корупціонерами. Для цього користуватись інструментом, який був запущений величезними зусиллями попри бажання найвищого керівництва держави. Перевірити одну декларацію і запитати в посадовця: звідки в нього це майно? І робити свідомий вибір на наступних виборах: коли б і які б вони не були.

І в цій щоденній невеликій, але надзвичайно важливій праці і є наш Майдан, Антикорупційний майдан. Зрештою, все буде добре, і якщо зараз не добре, значить – це ще не кінець.