Секрет успіху Єлизавети ІІ полягає у невтомному служінні британському народові, йому вона присвятила усе своє життя. Шансів стати королевою у Єлизавети майже не було. У черзі на престол вона була лише третьою — після свого дядька Едуарда, принца Уельського та його молодшого брата і свого батька — герцога Йоркського.
Та король Едуард зрікся трону. Після смерті батька корона перейшла до Єлизавети. Їй було 27. На троні Єлизавета ІІ зважувалась на рішення, на які протягом десятиліть не йшов жоден британський монарх.
Вона приймала візити двох Пап Римських. 1982 року до Великої Британії приїхав Іван Павло ІІ – він став першим понтифіком, який відвідав країну за більш ніж 450 років. Королева "розтопила лід" у стосунках між Великобританією та Ірландією, відвідавши країну у 2011 році. Це був перший візит британського монарха до незалежної Ірландії.
За час правління королева відвідала понад 100 країн світу, відповіла на майже 3,5 мільйони листів, присвоїла понад 400 тисяч звань і нагород за заслуги перед країною. Її величність патронує майже 600 благодійних організацій. Роль королеви у справах держави є лише формальною. Та до неї дослухаються навіть прем’єр-міністри.
Єлизавета ІІ пережила 12 голів уряду. Усі вони регулярно зустрічались із монархом, щоб поговорити про політику та економіку. Чинний прем'єр Девід Кемерон назвав її "джерелом мудрості і спадковості". А більшість британців просто не можуть уявити на троні когось іншого, окрім улюбленої королеви.