Поводження з відходами, це одна з тих директив, які Україна зобов’язалася імплементувати у межах Угоди про Асоціацію. Імовірно, намагаючись не випадати з графіка, депутати і прийняли по факту непрацюючу норму.

Який реальний стан справ?

Як пояснила засновниця проекту "Україна без сміття" Євгенія Аратовська, додана депутатами норма виявилася непрацюючою, бо не створювала ніякої економічної моделі.

За словами експертки, новою нормою у старому законі депутати "спустили" усю відповідальність на місця. Місцеві громади самі мали вирішувати, як вони будуть виконувати "нове завдання".

Не знаю, чи вони зверталися у міністерства, чи не зверталися, щодо того, як їм виконати цю норму. Всі або подумали, що минеться як завжди і закон можна не виконувати, або одразу знали, що обійдеться без штрафу за невиконання,
– додала Євгенія Аратовська.

Так у чинному законі немає чітко прописаних інструментів стягування штрафу та є велике поле для маніпуляцій. Наприклад, не прописано, що означає "достатньо оброблене" чи "недостатньо оброблене" сміття.

Втім головна проблема оновленої версії старого закону – відсутність розуміння того, за який кошт організувати перероблення відходів.

Що відбувається зараз?

Міністерство екології та природних ресурсів з допомогою донорів і міжнародних експертів минулоріч розробили Національну стратегію поводження з відходами. Також цього року почали роботу над новим рамковим законом про відходи, який базується на цій стратегії.

Паралельно ще розробляють і кілька суміжних галузевих законопроектів. Передовсім, вони стосуються розширення відповідальності виробників по групах відходів.

Це тара-упаковка, відпрацьовані мастила, текстиль, техніка/електроніка, медичні відходи. Тобто за кожен пласт відходів має бути відповідальність. Новий закон якраз покликаний створити фінансово економічну модель, яка пояснюватиме те, за рахунок яких коштів буде відбуватися реалізація сортування,
– розповіла Євгенія Аратовська.

За її словами, експерти очікують на повноцінне прийняття нового законодавства восени 2018-го.

Читайте також: Державна політика поводження з відходами: що заважає позбутися сміття?

"Якщо депутати не проголосують – це означатиме, що вони не ставлять в пріоритет питання здоров’я населення і якості довкілля в нашій країні. Натомість вони можуть відстоювати інтереси сміттєвих лобістів чи намагатися створювати тучні монополії", – додала експертка.

Як у світі?

Головне завдання нового законодавства – створити фінансово-економічну модель. Наразі ніхто не зацікавлений обслуговувати контейнери для роздільного збору, бо вони є збитковими. Цей момент і потрібно змінити.

У всіх розвинених країнах обов’язки поділені між населенням та закладами, які продукують відходи, а також виробниками товарної продукції чи упаковки, яка стане відходами,
– пояснює Євгенія Аратовська.

Наприклад, у Польщі утилізація однієї батарейки коштує євро. З цієї суми 50 центів сплачує людина, купуючи товар, а інші 50 центів – виробник.

"Тобто витрати поділені. Так само і по всіх інших видах відходів можна встановити контроль і домовитися про те, як буде відбуватися фінансове навантаження на забруднювачів", – пояснила експертка.

Як працюватиме закон для виробників

Якщо приймуть нове законодавство, виробники будуть зобов’язані виконувати норми збору своїх товарів або своєї упаковки.

"Наприклад, компанія, яка виробила тисячу тонн пластику, має зібрати в перший рік дії закону 35% вторсировини. Кожен рік цей відсоток ростиме на 5. Одразу зібрати 100% сировини деякі компанії не зможуть", – пояснила експерт.

Читайте також: Небезпечно для життя: як в Україні процвітає шкідливий бізнес

Вона додала, що організації, які збирають вторсировину, є в кожному місті. Це переважно ті компанії, які збирають звичайне сміття.

Але сьогодні через те, що їм не вигідно будувати сортувальні лінії чи вкладати кошти в сортувальні заводи, переробні заводи, вони просто все везуть на звалище і мають зиск виключно на тому, що в людей взяли за вивіз 30 гривень, а захоронили за 10,
– пояснила Євгенія Аратовська.

По новій моделі ці компанії будуть зацікавлені створювати напрямок заготівлі відходів, оскільки їм доплачуватимуть виробники, а захоронення стане дорогим.

Також мають створити і єдину інформаційну систему, куди виробники подаватимуть дані про те, скільки вони виготовили пластику, скла, металу, паперу в своїй упаковці. Цю інформацію бачитимуть відповідні служби і регулюватимуть ситуацію.

Як ми навчимось сортувати

Нове законодавство створить мотивацію сортувати відходи. Так, коли людина сортуватиме, то не платитиме додаткових коштів, а як не хотітиме сортувати – то платитиме багато.

"В деяких країнах ця сума сягає 100 євро на місяць. Ці кошти підуть на вивезення сміття на перероблення. Чи то на механічні сміттєсортувальні станції, чи то на сміттєспалювальний завод. Ці технології є дорогими і сучасними", – додала експертка.

Читайте також: "Сортуй – планету рятуй": еко-активісти намагаються врятувати країну від сміттєвого колапсу

При цьому за словами Євгенії Аратовської, фінансувати сміттєспалювальні заводи мають забруднювачі. А саме – ті люди, які не обмежують свої споживчі звички, і в жодному випадку не держава.

Це і буде стримуючим фактором для людей – не купувати надлишку та слідкувати за можливістю переробки відходів зі свого побуту.

Через бюджет країни це йти не може, бо тоді за це платитимуть всі. Це буде несправедливо, адже є багато людей які контролюють своє споживання. Вони сортують, уникають проблемних упаковок. Принцип "забруднювач сплачує" діє у розвинутих країнах і має діяти і в нас. Це стимулює людей зменшувати обсяги сміття,
– додала експертка.

З запровадженням нового законодавства має відбутися повноцінна просвітницька кампанія, яка передуватиме системі штрафів. Люди повинні отримати інформацію про те, як сортувати та куди відносити відходи.

Нагальна проблема: дешевизна захоронення

В Україні не з’являються інвестори, які готові братися за переробку сміття, через дешевизну захоронення відходів.

Так, наразі в Україні ціна за захоронення сміття сягає приблизно чотирьох євро, при цьому собівартість переробки тони відходів починається з 30 – 40 євро за тону. Вихід з цієї ситуації – збільшення податку на захоронення сміття.

Читайте також: Як допомогти планеті: практичні поради та популярні міфи

"Якщо б порахувати наслідки для довкілля та здоров’я людей, то це будуть величезні витрати. Тому і треба, щоб податок на захоронення був високим. Тоді люди залюбки нестимуть сміття на роздільний збір, бо не платитимуть за нього зайвого", – вважає експертка.

Чи варто сортувати зараз?

За словами Євгенії Аратовської, ми повинні обов’язково піклуватися про свої відходи не залежно від того є закони чи ні. Адже обдумане поводження з відходами – це обов’язок кожного, хто мислить стратегічно і хоче охороняти себе і свою державу від засмічення.

"Сміття – це величезна загроза нашому здоров’ю і здоров’ю наших дітей. Не треба чекати, коли з’явиться законодавство. Потрібно сортувати вже зараз. Саме наші дії натякають владі, що люди вже готові до сортування", – переконана експертка.

На її думку, якщо буде критична маса у суспільстві, влада просто не зможе більше пручатися і буде змушена запровадити дієві механізми для сортування.

Якщо ми не будемо тиснути, то і далі будуть дивні пропозиції і переконання в тому, що в "українці не з тою ментальністю". Треба переконувати, що ми готові до сортування і нам потрібне навчання та інфраструктура,
– наголосила Євгенія Аратовська.

Сміття має надто довге "життя"