Протягом трьох років над розробкою нового закону про валюту працював колектив Національного банку, іноземні експерти і професійна спільнота. Але тепер експерти кажуть, у Раді зареєстрували не зовсім те, що подавалося до Адміністрації Президента.

Читайте також: В Нацбанку розповіли, скільки грошей знищили у 2017-му

Марія Стасенко вступила до іноземного ВНЗ. Коли прийшов час платити за навчання, дівчина зіштовхнулася з українськими реаліями. Тепер вона має нову мрію.

"Тримати гроші десь там, де ми будемо ними розпоряджатися, як своїми власними. А не як коштами, які належать Нацбанку, який дозволив мені трохи ними покористуватися, принісши 18 довідок і флюорографію", – зазначила студентка.

Європейський студент може заплатити за навчання в іншій країні світу онлайн, не виходячи із дому. Але українські повинні довести, що платять саме за навчання і пояснити, де взяли гроші на це. Перекласти реквізити платежу на українську, ще й завірити його у нотаріуса, купити в обмінниках валюту і з пачками грошей добратися до банку.

Незручності виникають і під час переказу коштів за кордон або оплати товарів чи послуг. І для бізнесу це зовсім проблематичне питання.

Перше, що сильно впадає в очі і що дуже сильно заважає бізнесу у нас – це необхідність обов'язкового продажу валюти. Колись це було там, чи не 85%, зараз 50. Але це все одно дуже сильно заважає плануванню,
– запевнив фінансовий директор "Агро-Регіон Україна" Дмитро Тарасюк.

Простими словами: якщо компанія заводить в країну валютний виторг, держава вимагає одразу ж половину від цієї суми продати. Але конфлікт у тому, що незабаром бізнесменам знову знадобляться долари і їх знову треба буде купувати. Компанія втрачає на коливаннях та комісіях. А все через законодавство. До слова, найзастаріліше в Європі.

"Коли Україна отримала незалежність, у нас були такі по-радянськи налаштовані урядовці і вони покладалися на те, що держава має заборонити виводити капітал. Насправді, цей контроль ніколи не працював належно, з України виведено сотні мільярдів доларів", – зазначив член наглядової ради CASE Україна Володимир Дубровський.

Щоб дати українським підприємцям заробляти і зупинити відтік капіталу, необхідно просто дозволити українцям вільно розпоряджатися своїми грошима. Після 3 років заяв Нацбанк підготував законопроект "Про валюту", який має зняти всі ці обмеження. Президент, усвідомлюючи його надважливість, навіть сам подав його до Парламенту, підписавши законопроект демонстративно перед компаніями, які працюють в Україні.

Цивілізований валютний отримаємо тільки через кілька років. Спершу знімуть обмеження з експортно-імпортних операцій, потім з інвестицій за кордон і кредитування, і лише після цього черга дійде до операцій населення. Запевняють, що зволікають, аби втримати стабільним курс гривні і не витрачати на це золотовалютні резерви.

Зняття обмежень прив'язується до настання економічних факторів. Якщо ми будемо брати на себе зобов'язання, що ми знімемо якісь обмеження, а потім наступлять якісь події. Ви знаєте яка у нас ситуація в країні. У нас є військові конфлікти, у нас є політичні фактори, і це ті умови, які потрібно враховувати,
– запевнив керівник департаменту відкритих ринків Національного банку Емал Бахтарі.

Тож попри задеклароване гасло, що дозволять майже усі операції, Національний банк лишив за собою право у будь-який момент ввести обмеження на рух капіталу.

Наскільки відрізняється законопроект, зареєстрований у Парламенті від того, який передав Нацбанк до АП – дивіться у сюжеті.