Тому у Конституції є пряма вимога: суддя має бути доброчесним. А основним завданням конкурсу було підібрати найкращих і відсіяти усіх сумнівних.
Читайте також: Вірять у безкарність: хто з суддів Майдану намагається потрапити у Верховний суд
6 березня Вища кваліфікаційна комісія оголосила усіх переможців конкурсів до Антикорупційного та Верховного судів.
Як приймалось рішення про створення Антикорупційного суду
Громадськість, експерти та міжнародні партнери давно казали, що Україні потрібен незалежний суд, який буде судити топ-корупціонерів. Але довіри до Вищої кваліфікаційної комісії зовсім немає. Тому ключовою вимогою було, щоб суддів Антикорсуду визначали за участі міжнародних експертів з бездоганною репутацією.
І саме тут був найбільший спротив, який очолив чинний глава держави. Президент до останнього стверджував, що це порушення суверенітету України. На переконання Петра Олексійовича, право призначати недоброчесних суддів є основою нашого суверенітету.
Але коли усі ключові міжнародні партнери і донори заявили, що без Антикорсуду підтримки не буде, президент пішов на поступки. При цьому зробив усе, щоб максимально знівелювати роль міжнародних експертів.
Якщо громадськість вимагала, щоб міжнародники могли визначати переможців конкурсу, то президентський закон дозволив їм лише відсіювати негідних. Право визначати, хто стане суддями Антикорсуду, залишилось виключно за Вищою кваліфікаційною комісією. Але навіть це треба визнати перемогою громадянського суспільства.
Міжнародні партнери сформували чудову громадську раду з шести експертів, яку очолив колишній суддя з Великобританії сер Ентоні Хупер. Вони продемонстрували, якою має бути справжня співбесіда, якщо метою є вивести кандидата на чисту воду.
Ентоні Хупер
Міжнародники відсіяли більшість сумнівних осіб. І це теж перемога.
Про результати конкурсу до Антикорсуду
У цій ситуації Кваліфікаційна комісія поміняла тактику. Головним стало не допустити перемоги тих, хто дійсно продемонстрував свою незалежність та може бути загрозою системі. Суддю-викривача Ларису Гольник навіть не допустили до конкурсу.
Інших зрізали на практичному завданні, які оцінювались дуже непрозоро. Ну а одиницям, які таки пробрались до фіналу, занизили бали. Лише чотири бали не вистачило до перемоги відомому судді з Кропивницького Роману Брегею, який був здатний міняти систему.
Роман Брегей
Під тиском міжнародників та громадськості Комісія вимушена була продемонструвати якийсь позитив. І такий дійсно є: серед переможців понад 40 % адвокатів та науковців. Є навіть Маркіян Галабала, це адвокат Небесної Сотні, відомий своєю активною громадською позицією і направду достойний кандидат.
Читайте також: Без міжнародних експертів: фінальна стадія відбору до Антикорупційного суду під загрозою
Проте з 37 переможців, до 8 таки є питання. Про більшість майбутніх суддів мало відомо, вони ніяк себе не проявили. Загальне враження від результату конкурсу досить влучно озвучив авторитетний правник та професор Олександр Мережко. На його переконання, є великий ризик, що Антикорсуд перетвориться на типовий український суд.
Зараз це глина, з якої влада планує зліпити новий Печерський суд. Але якщо контроль суспільства та міжнародних партнерів не ослабне, а у влади зміняться підходи, то глина має шанс затверднути у стані, який здатний чинити опір вказівкам і спокусам та буде схожий на справжнє правосуддя,
– переконаний Мережко.
Про претензії до тих, хто пройшов конкурс до Верховного суду
Щодо конкурсу до Верховного Суду: як можна назвати конкурсом процедуру, у якій було наперед відомо, що переможцями стануть конкретні особи. І не тому, що вони є об'єктивно кращими і мають бездоганну репутацію.
Якраз навпаки, до них є цілий ряд цілком серйозних претензій, які підтверджують їх недоброчесність та некомпетентність. Вони перемогли лише завдяки посаді, зв'язкам з президентом, родинним зв'язкам та вірності системі.
З самого початку я казав, що 100% гарантію на перемогу у конкурсі має чинний голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк. Ставленик президента, колишній суддя Російської Федерації, який несе безпосередню відповідальність за покривання суддів Майдану, покарання неугодних владі суддів та провал судової реформи.
Ігор Бенедисюк
Нещодавно Велика Палата скасувала рішення про звільнення судді Майдану з Шевченківського суду Києва Людмили Козятник. Бо це рішення підписали не усі члени Ради правосуддя. Бенедисюк, як її голова навіть не зміг забезпечити елементарне оформлення рішення по дуже важливій справі. Про яку компетентність можна говорити? Тому висновок один – Бенедисюк стане суддею Верховного Суду виключно через свою посаду.
До списку наперед визначених переможців увійшли і юристка Порошенка – Тетяна Малашенкова, ще одна членкиня Ради правосуддя – Наталія Волковицька, син члена Вищої кваліфікаційної комісії та суддя Майдану – Максим Тітов.
Дещо несподівано, навіть для мене, переможцем став і племінник Ківалова Сергій Могил. Хоча якщо згадати, що скоро вибори, то все логічно. Уміння Ківалова можуть дуже згодитись.
Сергій Могил
А долю виборів тепер будуть вирішувати дуже цікаві персони. Серед них Олена Губська, яка заборонила Майдан у Чернігові та вже продемонструвала уміння чути побажання влади, проти якої протестує суспільство.
Очевидно "незалежним" буде і суддя з Сум Ігор Дашутін. Саме у його службовому авто детективи НАБУ затримали голову Господарського суду Сумської області Олександра Коваленка при отриманні хабара у розмірі 26 тисяч доларів. Як пояснив Дашутін, він просто дав своєму колезі цей автомобіль для розв'язання службових питань.
Суддею Касаційного адміністративного суду рекомендована і дочка Василя Тація, відомого ректора Харківського Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. А вже через тиждень науковці на своєму з'їзді будуть обирати двох членів Вищої ради правосуддя і претендентами на ці місця є члени Кваліфікаційної комісії – Василенко та Прилипко. Думаю, тепер у них шанси на перемогу значно зросли.
Читайте також: Подорожі до Росії та елітне майно: ким є 44 недоброчесні кандидати до Верховного суду
Загалом очолювана Сергієм Козьяковим Комісія рекомендує призначити суддями Верховного Суду 16 недоброчесних. Якщо це відбудеться, то загальна кількість сумнівних у Верховному Суді складатиме 45 осіб або майже четвертину його складу.
Чи можна назвати це успіхом? Чи буде такий суд незалежним? Чи буде до нього довіра? Відповіді очевидні. Але це важливий досвід. Приклад з участю міжнародних експертів у конкурсі довів, що змінити ситуацію у правосудді можна.
Конкурс може бути справжнім. Тільки за умови, що ті, хто прагне справжніх змін, матимуть реальні, а не половинчасті повноваження. Тому міжнародні експерти та представники громадськості мають входити до складу Вищої кваліфікаційної комісії та приймати остаточні рішення.
Без цього обличчя та якість правосуддя не зміниться. І саме це стає першочерговим завданням. Боротьба за чесні суди триває і справедливість однозначно переможе.