Жовківський район, містечко Куликів. На території колишнього радянського заводу працюють відразу три фірми, що займаються обробкою металу. На одній з них роблять засоби для мобільності інвалідів. Продають їх у Європі. За свій товар тепер отримують більше гривень. Але основна стаття витрат, сировина, з’їдає майже весь зиск.
Весь матеріал, це в основному метал – ми його завозимо з-за кордону. Через те, що ми не можемо знайти в Україні якісного матеріалу, який ми можемо використовувати для наших виробів. Оскільки це є продукція медичного призначення, відповідно вимоги до якості є достатньо високі,
— розповідає підприємець.
Такі ж справи і на сусідньому заводі, де виробляють дренажні конструкції. Експортери твердять, що їм потрібен стабільний курс гривні. Коли валюта скаче, важко організувати нові інвестиції. Хоча надія є.
Легка промисловість – ще одна традиційна експортна галузь. На цій фабриці прибуток від валютних коливань збігся в часі з падінням продажів. Замовники не люблять працювати з країнами, де триває війна.
Позитив від девальвації вирішили знайти і в українському уряді. Тут чекають на інвесторів. Звичайно, після того, як закінчиться війна.
Натомість в європейській бізнес-асоціації вважають головною умовою для інвестицій не дешеву гривню і навіть не мир. Потрібні реальні економічні реформи.
Капітал є боягузом насправді. Якщо капітал бачить, що небезпечно в певній країні, він не буде йти в цю країну. Але ж я думаю, що другим таким фактором, більш визначальним є недостатня кількість реформ, які на сьогодні мають місце в Україні. Ті реформи, які впроваджуються, вони, на жаль не є настільки ефективні, наскільки би хотілось,
— пояснює керівник Західноукраїнської філії Європейської бізнес-асоціації.
За статистикою, минулого року на Львівщині залучили 33 мільйони доларів іноземних інвестицій. Це удвічі менше, ніж у попередній рік.