Читайте також: Конфлікт в Азовському морі: експерт розповів, чи прийде Захід на допомогу

Яке значення мають порти для України?

На узбережжі Азовського моря розташовані два великі торговельні порти – у Бердянську і Маріуполі. Саме через них на експорт відправляється переважна більшість продукції металургії, однієї із основних категорій українського експорту.

Із Маріуполя переважно експортують метал, вугілля та глину. З Бердянська – частіше аграрні вантажі, зокрема зерно. Цей порт приймає судна із меншою осадкою. Однак найближчим часом і в Маріуполі планують побудувати зерновий термінал: зараз там є перевалка зерна, але вона менша, ніж металопродукції.

Наразі через порт Маріуполя іде 5,6% морського експорту України, а через Бердянськ – майже 2%.

Читайте також: Кому належить Керченська протока

Що відбувається в Азовському морі останнім часом?

З весни 2018 року, коли росіяни побудували Кримський міст, ситуація в Азовському морі стає все більш напруженою. Випадки, коли російські прикордонники та ФСБ затримують торговельні судна, які під прапорами різних країн прямують із та до портів Маріуполя і Бердянська, стають мало не регулярними. Кораблі просто тримають на якірних стоянках перед тим, як пустити в Керченську протоку.

Цікаво, що при цьому Росія фактично не порушує закон. Після конфлікту на Тузлі у 2003 році тодішні президенти Леонід Кучма і Володимир Путін підписали договір, відповідно до якого Азовське море є внутрішнім для двох країн, без жодних кордонів.

Порт Маріуполь
Порти Азовського моря переважно працюють на експорт

Про намагання РФ дестабілізувати ситуацію в Україні, зокрема на Азовському морі, ще у серпні цього року заявили у Державному департаменті США.

Вважаємо перепони міжнародному транспортному судноплавству в Азовському морі з боку Росії черговим прикладом спроб Росії дестабілізувати Україну,
– було сказано у заяві.

Росія натомість звинувачує Україну у "піратстві" проти російських торговельних кораблів і раніше обіцяла посилювати їхній захист.

Читайте також: У Путіна збрехали, що Керченська протока нібито працює без обмежень для українських суден

Прес-служба Адміністрації морських портів України у коментарі 24 каналу підтвердила, що кількість заходів суден у порти зменшується ще з 2014 року, а побудова мосту все ще більше ускладнила.

Спочатку судновласники реагували на ситуацію на Сході, потім додався ще Кримський міст, який зменшив параметри суден, що можуть проходити під його аркою. Тобто великі судна тепер не можуть потрапляти у порти Маріуполя та Бердянська. Тому судновласникам потрібно враховувати у логістиці оренду менших суден, а це позначається на вартості логістики: раніше вантаж можна було вивезти трьома великими суднами, а тепер треба везти п’ятьма меншими, наприклад. Це, звісно, позначається на собівартості відправки вантажів і ускладнює роботу підприємств, які планували відправляти вантажі морським шляхом,
– повідомили у відомстві.

Порт Маріуполь
Маріупольський МТП

У прес-службі Бердянської філії АМПУ також розповіли про невтішну статистику.

З весни менше, звісно, кораблів стало приходити. Охарактеризувати повністю цю ситуацію неможливо ми не знаємо відсоток кораблів, які до нас прийшли б, якби не міст. По факту – так, вантажообіг зменшився. Навіть більше вплинули затримки огляду суден – коли вони стоять по кілька діб, по тижню в Керчі,
– зазначила прес-секретар філії.

Що змінилося після конфлікту 25 листопада?

Станом на вечір 28 листопада порти Маріуполя та Бердянська фактично заблоковані. Загалом Росія блокує 35 суден, рух здійснюється лише в напрямку російських портів.

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян напередодні уточнив, що в очікуванні на вхід в Азовське море перебувають 18 суден: 4 прямують до порту Бердянськ, 14 – до порту Маріуполь. На вихід з Азовського до Чорного моря також стоїть черга: з порту Бердянська не можуть вийти 3 судна, з порту Маріуполя – 6. Ще 8 завантажених товаром суден стоять біля причалів у портах. Деякі з суден простоюють вже понад 12 діб.

Заброковані Росією судна
Ситуація у Азовському морі станом на вечір 28 листопада

У прес-службі Бердянської філії АМПУ підтвердили складність ситуації, однак зазначили, що готові до всього.

Сподіваємося на краще, але готуємося до всього. Затримки суден це стандартна ситуація. Ми ведемо облік з 29 квітня про це. І те, що судно стоїть тиждень в Керчі – не найстрашніший термін цієї "тихої агресії". Максимальний був у нас 8 діб. Ця страшна тенденція йде з весни і ми на неї ніяк не можемо вплинути. Зараз, наприклад, наші судна стоять у Керчі, де посилаються на те, що погодні умови не дозволяють їм іти: вони відкриваються при вітрі 8 м/с, а зараз – близько 12 м/с,
– зазначила прес-секретар відомства.

У АМПУ додали, що після проголошення воєнного стану порт працює у штатному режимі, єдине – посилилися заходи безпеки.

"Ми зараз, як і вся країна, завмерли в очікуванні. Лише в порту введено посилений рівень безпеки, що передбачає, зокрема, підвищення захисту об'єктів інфраструктури та перевірку всіх транспортних засобів і людей, які заходять на підприємство. Ми, не дивлячись ні на що, намагаємося працювати в штатному режимі. У нас зараз судна на обробці перебувають, йде експлуатаційне днопоглиблення, тривають ремонтні роботи", – розповіли у відомстві.

Екс-командувач ВМС України Сергій Гайдук у коментарі 24 каналу зазначив, що ситуація із затримкою суден – це намагання Росії відродити невдалий проект під назвою "Новоросія".

Ще у 2014 році за мету ставилося відсторонення України від моря, а це одна третина ВВП. Дестабілізація ситуації у приморських регіонах – мета РФ у даній акваторії. Якщо говорити стратегічно – то у неї плани значно більші – це південно-східний фланг НАТО, Середземне море, Ближній Схід тощо,
– пояснив Гайдук.

Азовське море
Ситуація на вході у Азовське море

Читайте також: Порошенко сподівається, що НАТО надішле кораблі в Азовське море

Рада НАТО уже закликала Росію забезпечити безперешкодний доступ до українських портів і дозволити свободу судноплавства в Чорному, Азовському морях та Керченській протоці.

З огляду на застосування Росією військової сили проти України поблизу Азовського моря і Керченської протоки союзники по НАТО закликають Росію забезпечити безперешкодний доступ до українських портів і дозволити свободу судноплавства,
– сказано у заяві Альянсу.

Які економічні наслідки для України?

Передусім збиткам сприяє тривалий простій суден: чим довше вони очікують на дозвіл пройти через Керченську протоку, тим більш значними є втрати судновласників. Таким чином це негативно впливає на їхнє бажання співпрацювати з українськими портами, і вони зазнають матеріальних втрат.

Порт Бердянськ
Бердянський морський торгівельний порт

Петро Порошенко в інтерв'ю Washington Post у вересні ситуацію коментував так:

Росія не має права нападати або зупиняти наші судна, які перевозять вантажі і пасажирів з двох важливих портів України, Маріуполя та Бердянська. Якщо Росія не зупиниться, у нас є тільки один інструмент – це санкції. Металургійна продукція з Маріуполя забезпечує близько 25% нашої експортної виручки. Якщо вони (російські військові, – ред.) заблокують судно із українськими металопродуктами з Маріуполя на один день, то ціна збитків становитиме тисячі доларів.

Також директор торгового порту Маріуполя повідомляв, що через обмеження на висоту суден для проходу під Керченським мостом, підприємство втратило до 30% свого традиційного флоту. Наприклад, було розірвано щорічний контракт на чавун, який експортувався до США, та металопродукцію, яку відправляли до Південної Азії. Таким чином порт втратив 200-250 млн гривень постійних доходів.

Читайте також: Військове керівництво Росії свідомо віддало наказ про обстріл українських кораблів: аудіодоказ

Якщо за січень-вересень 2017 року Маріупольський порт отримав 758,6 млн грн доходів, то за той самий час у поточному році ці доходи становили 725,1 млн грн. У порту Бердянська ситуація аналогічна: за 9 місяців 2017 року підприємство отримало 187,0 млн гривень, у 2018 – 125,8 млн грн.

У НБУ причиною падіння експорту металургійної продукції за рік на майже 20% називають саме затримки суден в Азовському морі.

Порт Бердянськ
Через затримку суден вантажі залишаються у портах

Який вихід?

Представники ВМС України заявляють, що Україна мусить посилювати свою присутність на морі, а порти мають охоронятися силами ВМС та прикордонниками. Прибережні води українського узбережжя мають бути оголошені територіальними водами України і зоною контрольованого судноплавства, адже цей район прилягає до зони Операції об'єднаних сил.

Екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко у коментарі 24 каналу зазначив, що тут необхідна допомога міжнародних організацій, зокрема НАТО:

Я виступаю за те, щоб військова присутність НАТО у Чорному морі була підвищена в рази, щоб Росія зрозуміла, що вона не є господарем моря. Чому б не почати військові маневри і не долучити до них ВМС України та Грузії? Це дасть потужний сигнал Росії про те, що її апетити треба вгамувати, інакше "можуть відкусити самого язика". Це була б реальна, а не вербальна політична допомога. Це зовсім не є проблемою при правильному плануванні. Американський флот у Середземному морі має таку потужність, що наявність чи відсутність там двох-чотирьох кораблів принципово не змінить ситуації, а в Чорному морі дуже серйозно змінить стратегічний баланс.

Читайте також: Конфлікт в Азовському морі: відомо, яка країна може стати посередником між Україною та РФ

Порт Бердянськ
У портах наразі режим посиленої безпеки

Також однією з пропозицій є оголосити недійсним українсько-російський договір 2003 року і керуватися виключно міжнародною конвенцією з морського права. На думку екс-міністра закордонних справ України, це було б одним із реальних кроків до вирішення проблеми.

Згідно з цим договором, військовий корабель іноземної держави може зайти в Азовське море лише зі згоди обох сторін. Якщо цей договір розривається – море стає частиною світового територіального моря, тобто воно відкрите і вільне для проходу всіх суден, згідно з конвенцією ООН. Тоді ситуація принципово поміняється і я хотів би подивитися, як ці окупанти у Керчі не пропустять якийсь американський чи французький корабель,
– пояснив він.

На переконання екс-командувача ВМС Сергія Гайдука, оскільки серед комерційних суден, які перебувають у режимі очікування, більшість – під прапорами іноземних країн, тут іде загроза не лише українському, а й міжнародному судноплавству.

Світова спільнота повинна відповідно відреагувати на таку поведінку РФ і, на мій погляд, відповідь має бути рівнозначна діям цієї країни. Тобто всі судна, які виходять із російських портів у Азовському морі, повинні таким самим чином бути недопущені до портів призначення. Треба економічно тиснути. Це створить проблеми як для російських портів та судноплавства, так і для їхніх комерційних партнерів,
– пояснив Гайдук.

Як стало відомо 29 листопада, командувач Військово-морськими силами України Ігор Воронченко заявив, що держава проситиме турецьку владу закрити протоку Босфор для курсування російських суден у відповідь на дії РФ в Азовському морі.

Босфор
Україна попросить Туреччину перекрити Босфор для Росії: карта