Хоча, якщо глянути на методи контрацепції, якими користувались наші предки – так і не скажеш. Із сивої давнини люди намагались навчитись контролювати і секс, і народжуваність. Жінки часто остерігались вагітніти не від "того самого" чоловіка, чоловіки ж думали менше – але теж не завжди прагнули дітей від кожного статевого акту. До того ж, це стосувалось як багатих вельмож, яким не потрібна була поява незаконного спадкоємця, так і бідноти, для якої необхідність годувати ще одну дитину могла стати справжнім лихом.
Читайте також: Як секс впливає на стосунки та здоров'я: висновки вчених
Люди схильні систематизувати і розподіляти кожне явище за якимись критеріями, не оминуло це і контрацепцію – загалом науковці виділили кілька її видів: природну – тут в основному йдеться про календарний метод та переривання статевого акту, бар'єрну, оральну, гормональну і добровільну стерилізацію як крайній засіб. Згодом будуть говорити про імуноконтрацепцію та "ножиці ДНК", які скоригують гени у потрібному напрямі – але поки це ще не на часі. Наші ж предки над систематизацією та аналізом методів не сушили голову. Важко дізнатись зараз, як саме спадали на думку ті чи інші ідеї – та правда в тому, що історія знає їх здавна, знає багато, і майже усі вони щонайменше дивують, а найчастіше – шокують.
Малюнок свідчить, що переривання статевого акту відоме вже тисячі років
Чого варте тільки середньовічне уявлення про гаряче пиво, вжите спільно партнерами після статевого акту, як про надійний засіб уникнення вагітності. Або переконання, що одночасний оргазм партнерів – гарантія вагітності. Але це – думки побутові. Лікарі ж у давнину серйозно радили навприсядки пчихнути після сексу – мовляв, так вийдуть з організму усі зайві рідини. А якщо раптом чхання не допомогло і жінка завагітніла – треба сім разів підстрибнути рівно через місяць після акту кохання. І стрибати, звісно, якомога вище.
У Єгипті жінці, яка не бажала вагітніти, пропонували скористатись послугами змії
Найдавніший і цілком природний спосіб запобігання вагітності – зупинка статевого акту. У "Біблії", зокрема, яскраво описаний так званий "гріх Онана". Там, правда, складна і заплутана історія – Онан мав одружитись із жінкою загиблого брата, щоб та народила спадкоємця, власне, від Онана, але вважатиметься він сином саме того брата. Тож Онан не хотів такого і "марнував насіння на землю". Якщо не зважати на неоднозначні наскельні малюнки первісних людей, "гріх Онана" – перший в історії опис перерваного статевого акту як методу контрацепції.
Ілюстрацію до так званого "гріха Онана", описаного у "Біблії"
В Індії та Китаї чоловіки-філософи розробили цілу аргументовану систему, вважаючи, що сперма – квінтесенція життєвої сили, тож використовувати її треба мудро. "Ваджролі мудра" – так і назвали. І суть її не тільки у глибоких міркуваннях над сенсом життя у певних позах, практикуючи йогу. Срібну трубку довжиною до 30 сантиметрів вставляли в уретру аж до сечового міхура і втягували нею воду, потім молоко, а потім трошки меду. Для чого? Щоб з часом почати втягувати ці рідини без допомоги трубки. І, зрештою, навчитись втягувати назад ту саму, найголовнішу рідину, виділену опісля завершення статевого акту.
У Індії секс культивували як спосіб задоволення, а отже – дбали і про контрацепцію
До слова, мабуть, цю ж ідею використали винахідники сучасної "чоловічої спіралі" – складна конструкція зі сперміцидною дією вводиться у сім’яний канал і калитку, у якій розкривається, наче парасоля. Щоправда, змазана спеціальним гелем. Дивно, але цей метод контрацепції не набув жодної популярності.
Інший найдавніший спосіб запобігання вагітності – утримання від статевого акту у певні періоди жіночого місячного циклу. Зараз це називається "календарна контрацепція" або метод "Огіно-Кнауса" за іменем вчених, які у 20-х роках ХХ століття нарешті начебто точно розрахували цикл і безпечні дні.
Особливі пози – асани – як засіб контрацепції в Індії застосовували і жінки, і чоловіки
Після того, як комусь вдалося винайти аналог тампонів, застосовуваних під час менструації, у піхву почали засовувати різні предмети у надії, що вони завадять вагітності. Так виникла бар’єрна контрацепція. Дійсно, допомагало. Але найчастіше пошкоджувало внутрішні органи, а отже, призводило до хвороб, інфекцій, безпліддя.
Грекині-фантазерки виготовляли гранатово-імбирні вагінальні свічки – адже це вважалось не тільки надійним, а й стимулюючим для чоловіка та парфумерним засобом. Але, окрім цього, вони засовували собі павуків живцем. А зверху замазували кремом із крокодилячих екскрементів – перейняли ідею у модниць-єгиптянок.
Сьогодні це називають песарієм, а колись вважали перешкодою для руху сперми
Часто комбінували препарати, які мали вбивати сперматозоїди. Використовували бавовну і мед, додавали сік акації, квашене молоко, смолу, сіль. Ні, кулінарія тут ні до чого – йдеться лише про зміну хімічного середовища у піхві. Метод, до слова, відомий з XVIII століття до нашої ери з єгипетського медичного папірусу про жіноче здоров'я.
Відомі факти, і коли жінки Середземномор'я з такою метою – комбінувати хімічну і бар'єрну складову контрацептиву – використовували морських губок, обов'язково приправлених лимонним соком і оцтом. Дійсно, з точки зору хімії – доречно, адже вбивало сперматозоїди. Але видаляти губки з матки потім було дуже проблематично. І травматично.
Насправді це не засіб контрацепції, а чоловічий "пояс вірності" – втім, він теж захищав
На цьому тлі вживання опію на Суматрі чи спринцювання сечею, своєю або партнера, яке застосовували у Київській Русі, чи, тим більше, лазня після сексу і ванночки для пеніса з температурою вище за 40 градусів у Японії – виглядають надзвичайно корисними і скромними способами контрацепції.
Ні руські жінки, ні навіть єгиптянки та грекині не могли зрівнятися з ідеями китайських винахідниць. Вони заливали собі інтимні органи ртуттю і свинцем. А потім ніжно обгортали шовком та бамбуковим папером. Найпростішим же шляхом пішли у Африці: дрібно порубана трава, слина, шматки тканини – ось ідеальний рецепт "корка", який перешкодить небажаній вагітності.
Для особливих чоловіків – особливо міцні засоби захисту
До слова, фантазія бурхливо розвивалась і в Середньовіччі. Ладзаро Спалланцані, відомий вчений, дослідник природи і ролі сперматозоїдів, розробив контрацептив на основі оцтової кислоти і лимона. Кажуть, його використовував сам Джакомо Казанова. Так звані "півлимона Казанови", які він начебто давав своїм коханкам перед початком статевого акту – праобраз сучасної вагінальної діафрагми.
Що ж стосується внутрішньоматкової контрацепції, то тут першопрохідцями вважаються араби – вони розміщували у матці верблюдиці плоский камінь. Це не знущання з тварин, а необхідність для виживання – верблюдиці не повинні були вагітніти у період тривалого, наприклад, переходу через пустелю.
Середньовічний праобраз внутрішньоматкової спіралі
Втім, на людині перші експерименти провели, знову ж таки, у Китаї та Японії: жінки використовували золоті та срібні кульки. І тільки на початку ХХ століття дослідники створили кільце з двох скручених шовкових ниток, а Грефенберг, окрім того відомий доведенням наявності особливої ерогенної зони на передній стінці піхви, додав дріт зі сплаву бронзи, латуні і міді: так зник ефект травматизму і посилився сперміцидний.
Читайте також: Чому після екстреної контрацепції треба звернутись до лікаря
Sliphion – знаменита у предків трава, віднайдена у Лівії. За шість століть до нашої ери греки зауважили дивну дію відвару з неї на організм: жінки не вагітніли. Вважається, що це – перший в історії оральний контрацептив. Щось подібне на таблетки винайшла аж у 1898 році Маргарет Сангер, мати якої загинула під час народження 11-ї дитини. Втім, патент на таблетки датований лише 1960 роком. Початок ХХ століття знаменитий і винаходом та запуском у масовий продаж першого сперміцидного препарату "Патентекс". Він містив борну і молочну кислоти, тобто базувався на тих же давніх принципах застосування екскрементів та павуків.
Наскельний малюнок первісних людей із зображенням, припускають, первісного презерватива
У той же час починається історія гормональної контрацепції. Учені дослідили роботу "жовтого тіла" і виділення ним гормону прогестерону, який блокує овуляцію і робить зачаття неможливим. Відвари з ялівцю, молочаю, лопуха, гороху, імбиру, мандрагори, гарячі ванни, гаряче пиво, сік бавовни, який викликає безпліддя у чоловіків, чотири дні безперервного жування петрушки після статевого акту – все це поступово почало забуватись. Дуже поступово, адже жоден технічний прогрес не здатен перемогти віру людей у "народну медицину" і прагнення творити легенди.
Перші презервативи виготовляли з цупкої тканини і призначались вони для убезпечення від сифілісу
Було б неправильним забути про презервативи. Габліель Фаллопіус, в честь якого названо один із органів жіночої статевої системи, здійснив перший медичний опис презерватива. Щоправда, йшлося лише про бавовняний чохол для статевого члена чоловіка, та і застосовувати його мали не для запобігання вагітності, а проти сифілісу – Європою ширилась епідемія. Габріель серйозно підійшов до роботи і змусив 1100 піддослідних кохатися "у чохлах". На щастя, ніхто таки не заразився. Про здоров'я жінок у його дослідах не йшлося.
Презерватив XVIII століття з інструкцією щодо використання
Цікаві факти про презервативи: дивіться відео
У той же період, а це приблизно середина XVI століття, презервативи уже активно використовувались. Для їхнього виготовлення використовували кишки, жовчні чи сечові міхурі і шкіру тварин. Вони зручно розтягувались і були гладенькі, тобто кращі за тканину. І дуже-дуже дорогі – тож використовували вироби по кілька разів, ретельно вимиваючи їх після коїтусу та зберігаючи у спеціальних сейфах.
Ні, вони не надувають кульки – вони готуються до захищеного статевого акту
Втім, подібні засоби захисту чи контрацепції відомі дуже здавна. Маємо і наскельні малюнки первісних людей зі шкіряними чохлами на статевому члені. І, скажімо, легенду про дружину повелителя Криту Міноса. Винахідлива жінка робила "жіночий презерватив" з сечового міхура кози, щоб захистити себе від царської сперми, яка начебто складалась зі змій та скорпіонів – припускають, до слова, що так завуальовано мались на увазі якісь віруси або бактерії.
Контрацепція – вимушений медичний засіб, а не хобі
Ну а латекс винайшли у 1920-х роках, з нього і роблять усі сучасні презервативи.
Читайте також: Згадати Все. Вагітність і пологи
Як бачимо, чимало проривів у сфері контрацепції відбулося саме на початку ХХ століття. Звісно, це мало наслідки. Наприклад, призвело до збільшення населення Землі щонайменше уп'ятеро за сто років! Адже прогрес людства загалом спричинив трансформацію первинної ідеї контрацепції із тільки "запобігання вагітності" у систему обізнаності у сексуальному й репродуктивному здоров'ї. Недарма девізом Всесвітнього дня контрацепції, який відзначається 26 вересня, є: "Світ, в якому кожна вагітність бажана".