Ви пригадуєте 2015 в Україні? Донецький аеропорт, Дебальцеве, три хвилі мобілізації, мінські домовленості. Терористи на Донбасі отримують нескінченні гумконвої з Росії. Ситуація в АТО тільки загострюється. Грошей на армію критично не вистачає, тягар із забезпечення військових беруть на себе волонтери і неймовірними зусиллями всієї країни та героїзмом добровольців зупиняють агресора.

Читайте також: Для чого Порошенко оточує себе людьми, які вірно служили режиму Януковича

Оскільки військової техніки бракує, до армії вирішують повернути старі танки Т-72 російського виробництва, які були на службі ще чи не за радянських часів. От тільки проблема – вони без двигунів. Якісь наші перевертні, проросійські військові чинуши раптом вирішили, що українським танкам двигуни не потрібні.

Радянські танки Т-72
Радянські танки Т-72

Ви не повірите, двигуни від наших танків у 2008-2009 Міноборони розпродало як надлишкове майно. Я вже бачу, як глузували російські пропагандисти: на танках з двигунами кожен може, побачимо як українська армія без двигунів буде воювати?

Проблема ще й в тому, що ці двигуни перестали виробляти приблизно тоді, коли Україна здобула незалежність. Схожі виробляються нині в Росії, але закуповувати двигуни в Росії, щоб воювати з Росією – занадто навіть для наших цинічних псевдопатріотів. Але ж двигуни потрібні. Що ж роблять в українських Збройних силах? Правильно – оголошують тендер на закупівлю нових двигунів для танків. Тих самих, яких вже років 30 не виробляють.

Зверніть увагу, можлива наявність таких нових двигунів в Україні їх не дивувала. Ціна питання — 28,5 мільйонів гривень. І, ви не повірите, знаходиться державне підприємство, яке зобов’язується поставити Центральному бронетанковому управлінню 40 нових двигунів, при цьому не маючи на власному балансі жодного.

Це ДП називається "Львівський бронетанковий завод", скорочено — ЛБТЗ. Як з’ясувалось згодом, за документами вони купують їх у приватної компанії. І саме ці двигуни, ніби як нові, ЛБТЗ постачає Центральному бронетанковому управлінню Збройних сил, яке в свою чергу оплачує її в повному обсязі, тобто майже 30 мільйонів гривень.

Читайте також: Чому Україна закуповує двигуни для танків з Росії: відповідь детектива НАБУ

От тільки проблема: двигуни надійшли на завод не від приватної компанії, з якою підписали документи, а від третьої сторони без жодних документів. І вони не нові, а вживані, при чому 30-річні. І – так, це саме ті двигуни, які 10 років тому продало Міністерство оборони.

І саме їх Центральне бронетанкове приймає, щоби поставити на танки, які мають піти в АТО. Туди, де в ці танки, можливо, сядуть ваші чоловіки, сини, брати, батьки, які заглохнуть прямо під час бойових дій.

Львівський бронетанковий завод
Львівський бронетанковий завод

Я би хотіла зараз сказати, що ви прослухали історію жахів. Але ні — ви почули про так звану "справу про закупівлю двигунів на ЛБТЗ" — кримінальне провадження, яке розслідували детективи Національного антикорупційного бюро і цього літа скерували до суду. Про цю справу 19 листопада в програмі "Справа детектива" розповів детектив НАБУ Микола, який брав участь в її розслідуванні.

Читайте також: Хто наживається на війні в Україні, або Як Міноборони закупили своє ж старе обладнання

З цієї короткої, але надзвичайно важливої розмови, випливає, що за версією слідства, посадовці Збройних сил і державного підприємства змовились, щоби провернули оборотку з закупівлі 40 старих двигунів для танків під виглядом нових.

Поки тривало слідство, детективи НАБУ і прокурори САП домоглися відсторонення директора ЛБТЗ з посади, але щойно з’явилась можливість, той спробував повернутись на територію державного підприємства – та люди не пустили з криками "ганьба!". І лише, підкреслюю, лише після цього Укроборонпром, в сферу управління якого входить ЛБТЗ, звільнив Тимківа з посади. І це яскравий приклад того, що наш з вами громадський голос важить багато, коли ми не байдужі, не боїмося і не мовчимо.

Однак є ще одна дуже важлива деталь. Коли директора ЛБТЗ арештували, з’ясувалось, що він помічник Юрія Солов’я, народного депутата від БПП. Той одразу примчався брати свого помічника на поруки, разом із іншими депутатами, від БПП та "Батьківщини". На поруки депутатам Тимківа не віддали, хоч зрештою він таки звільнився з-під арешту внісши грошову заставу.

А не помітити тут не можна от яку тенденцію: в цій, як і в багатьох інших справах, брати на поруки чи не в кожній резонансній корупційній справі приходять народні депутати, і майже завжди — депутати від правлячих фракцій в парламенті: БПП або "Народного фронту". На поруки аби-кого брати не будуть, лише тих, з ким тісно працюють, давно знають і за кого відповідно можуть поручитись.

Читайте також: Як провернули злочину схему продажу титану, яка спустошила Україну на 300 мільйонів

І те, що такими для народних депутатів із правлячої коаліції виявляється чи не кожен фігурант резонансної корупційної справи, красномовніше говорить навіть не стільки про підсудних, скільки про самих депутатів.

Звісно, рішення у справі може винести лише суд. І поки такого рішення немає, ніхто не може вважатись винуватим у вчененні злочину. Це — Конституція. Але ще жодна конституція світу не забороняла думати і робити громадянам свої суб’єктивні висновки. Наступне засідання по справі ЛБТЗ відбудеться 27 листопада.