Проте не завжди влада звертає увагу на подібні прохання, навіть якщо вони набрали обов'язкові для реагування 10 тисяч переглядів. Загалом, звітують у Київраді, через "десятитисячний фільтр" пройшла 51 петиція. При цьому 7 було реалізовано, 5 – підтримано, 10 – відхилено, 4 – досі перебувають на розгляді, а щодо решти надані доручення "про розробку планів заходів із реалізації".
Читайте також: У КМДА розповіли подробиці реконструкції станції метро "Святошин"
Скажімо відверто: оскільки подібний "сервіс" існує вже два з половиною роки, подібна "швидкість" розгляду звернень не надто вражає. Крім того, є ще один нюанс: навіть ті сім петицій, яким пощастило "проскочити" крізь Київраду і які гучно названі на сайті останньої "реалізованими", насправді такими не є або ж є не завжди. На них ми зупинимося детальніше.
1. Нічний транспорт
Тут можна було б з чистою совістю сказати, що петиція щодо запуску в Києві "нічних" транспортних маршрутів дійсно реалізована, якби не одне "але". Як повідомляє Київрада, "30 грудня 2016 року розпочав рух нічний транспорт, який курсує з 23:00 до 6:00 на постійній основі. Для зручності киян та гостей столиці організовано рух тролейбусів: №91H "Залізничний вокзал Центральний – вул. Милославська"; №92H "Залізничний вокзал Південний – просп. Свободи"; №93H "Станція метро "Площа Льва Толстого" – вул. Чорнобильська". Також курсує нічний автобус №137 "Залізничний вокзал Центральний – станція метро "Харківська".
Одна зі схем нового "нічного" маршруту, запущеного після затвердження петиції
Для кількамільйонного міста така кількість "нічних" маршрутів є просто насмішкою. Крім того, якщо логіку трафіку, який прокладено від залізничного вокзалу вглиб спальних районів, ще можна зрозуміти, то які проблеми вирішує маршрут "Площа Льва Толстого – вулиця Чорнобильська", сказати тяжко. Втім, це краще ніж нічого, але гірше, ніж дійсно нормальна робота муніципального транспорту.
2. Канікули під час морозів
Із цим зверненням все гранично ясно: ініціатори просили міську владу про "тимчасове призупинення навчального процесу в навчальних закладах освіти в зимовий період" – через грип та через морози. Йшлося, щоправда, лише про 2016 рік. Прохання було виконано: ще ніколи Київраді не вдавалося заробити бали на такому дріб'язковому приводі, який, до того ж, не коштував міській скарбниці ані копійки грошей.
Читайте також: Кличко сповістив, які туристичні об'єкти відкриють у Києві
3. Сквер Небесної Сотні
А от із цією петицією все вийшло значно складніше. Суть її полягала в проханні відстояти землю, відведену під сквер Небесної Сотні (локація – навпроти Михайлівського собору) та зберегти її у власності громади. Але у землі був власник, з яким київська влада безуспішно намагалася домовитися. Зрештою, справа вирішилася у суді. Як йдеться на сайті Київради, "Вищим господарським судом України залишено в силі рішення господарських судів попередніх інстанцій, за якими земельні ділянки Скверу Небесної Сотні повернені до власності киян. Суд відхилив скаргу представника компанії-забудовника з підстав недоведеності та необґрунтованості".
Таким чином, скверу Небесної Сотні у Києві – бути. Але коли і як – поки незрозуміло. Та тішить хоча б те, що кошти на облаштування цієї ділянки вже виділено. Як повідомляє ресурс "20 хвилин", "на фінансування капітального ремонту скверу спрямовують суму в розмірі 5,5 мільйона гривень та виділені з міського бюджету на даний проект 500 тисяч гривень. Таке рішення було ухвалене 12 квітня на сесії міської ради".
Сквер Небесної Сотні поки що існує лише в проекті. Але на його реалізацію вже виділено кошти
4. Сміттєспалювальний завод на Троєщині
Щодо цього автора петиції інформують "про відсутність намірів у київської міської влади ініціювати будівництво сміттєспалювального заводу на Троєщині". Однак відсутність намірів – це, м’яко кажучи, неправдива інформація. Можливо, наміри з часом змінилися, але ще рік тому вони точно були.
За словами заступника київського міського голови Петра Пантелєєва, в КМДА зараз розглядають кілька варіантів місць для утилізації сміття. В першу чергу, заплановано будівництво сміттєспалювального заводу на Троєщині,
– повідомляли ЗМІ 1 квітня 2017 року.
По суті, після розгляду петиції владою не сказано ані "так", ані "ні". Затверджено лише цілком загальні побажання щодо створення "робочої групи" та "громадських обговорень" із зазначеного питання. А втім, пункт під назвою "З урахуванням думки Громадської ради при КМДА та науковців підготувати та розпочати проведення роз'яснювальної роботи серед киян щодо будівництва сміттєспалювального заводу" говорить радше про те, що рішення міською владою вже прийнято.
Читайте також: Влада Києва доручила перевірити кіоски біля зупинок і станцій метро
До речі, той таки Пантелєєв заявляв, що якщо жителі Троєщини чинитимуть сильний спротив ідеї ощасливити їх сміттєспалювальним заводом, то у влади в кишені є запасний "план Б": побудувати завод на… Борщагівці. Іншими словами, концептуальне вирішення проблеми відсутнє, є лише свербіж куди-небудь втулити це "ароматне" підприємство.
5. Коти – частина міської екосистеми
Око відпочиває на петиції з приводу визнання київських котів частиною екосистеми міста, а також дозволу хвостатим "вільно жити в підвалах, горищах та інших місцях їх постійного перебування та знищувати гризунів". Тут – як і у випадку зі шкільними канікулами – все дешево й сердито: мурчики отримали карт-бланш на життя у підвалах та на відлов мишей і пацюків.
Котики у Києві в привілейованому становищі – їх захищає міська влада
В резолютивній частині рішення Київради про це прямо так і сказано: "На пленарному засіданні Київської міської ради депутати прийняли рішення про заборону на вилов безпритульних котів у Києві". Документ вирішує питання поводження та регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами.
Відповідно до рішення, забороняється вилов безпритульних котів на території міста Києва за винятком необхідності їх стерилізації, вакцинації та/або з метою прилаштування до нових власників. До цього процесу обов'язково мають бути залучені представники громадських зоозахисних організацій.
Та якщо для котів все завершилося хепі-ендом, то для "Київенерго", згаданого у наступній петиції, все тільки починається.
6. Повернення "Київенерго" у власність міста
Відбирання "Київенерго" у найбагатшого українця Ріната Ахметова та повернення його у власність міста – справа надто складна, аби вирішити її на одному засіданні столичного "парламенту". Проте Київрада радісно звітує: "Зважаючи на те, що порушене питання на сьогодні є вичерпаним, вважати підтриману електронну петицію виконаною". Однак питання аж ніяк не вичерпане, а резолюція, відповідно, – не виконана. І навіть те, що прийнято рішення після завершення опалювального сезону-2018, тобто вже в квітні поточного року, розірвати відповідний договір з ПАТ "Київенерго", аж ніяк не говорить про розв'язання проблеми.
Питання, підняте у петиції, могло би вважатися вичерпаним лише тоді, коли "Київенерго" дійсно перейшло б у власність міста. Проте процес розлучення з Ахметовим може тривати ще роками, ба навіть десятиліттями, й не завершитися нічим конкретним. Перемовини ще навіть не розпочато, борги "Київенерго" не погашено, процес трансформування акціонерного товариства у комунальне підприємство знаходиться навіть не на стадії старту. Тож про яке виконання петиції йдеться на сайті Київради – треба уточнювати у Кличка. Адже хвацький звіт аж ніяк не дорівнює вирішенню проблеми. Що доводить також й остання "реалізована" петиція.
Читайте також: Кличко кращий серед всіх губернаторів країни, – опубліковано рейтинг
7. Заборона поліетиленових пакетів
У цій петиції цікаве те, що подана вона майже два роки тому – 27 квітня 2016-го, а інформація, викладена у ній, взята до відома лише 31 січня 2018-го. Тож ця "музика" "буде довгою". І навіть те, що проект рішення щодо заборони "кульочків" погоджено на засіданні профільної комісії Київради, нічого принципово не змінює. Органи місцевого самоврядування не можуть заборонити продаж тих чи інших товарів або ж призначати штрафи за їхню реалізацію.
Поліетилен в місті хочуть заборонити, але на це потрібно "добро" парламенту
Тому рішення Київради, навіть якщо воно буде позитивним і його підтримають депутати, матиме лише рекомендаційний характер. Для ефективнішої боротьби з пластиком потрібен закон, прийнятий на рівні Верховної Ради, й у планах міських депутатів було звернення до парламенту, проте чи матиме воно місце, чи ні – нікому не відомо. Так само, як і невідомо, як зреагує на подібне Верховна Рада. Тож і в цьому випадку ми маємо справу з підміною понять, адже й звернення щодо поліетилену насправді не реалізоване.
І все таки те, вже є добрим те, що можливість подати петицію існує. Всього за останні два роки до голосування було допущено 4700 електронних звернень, звітують у Київраді. А взяло участь у голосуванні близько 700 тисяч киян. Отже, небайдужих громадян у нас не бракує, що не може не тішити. І коли до них додасться ще й відповідальна влада, життя міста неодмінно вийде на якісно новий рівень.
Читайте також: Кличко анонсував "болючі" штрафи в Києві за паркування авто в заборонених місцях