Про повідомляє телеканал CNBC, посилаючись на джерела, ознайомлені з даними розвідки США.
Читайте також: У США пригрозили знищенням заборонених російських ракет
Так, у Кремлі вирішили, що вуглецеве волокно, котре використовується у виробництві ракети, ненадійне, тому розпочали пошуки іншого варіанту. Однак видання зазначає, що Москва визначила цю програму пріоритетною і планує завершити створення ракети до 2020 року.
Корпус гіперзвукового апарату не може витримати нагрівання при повторному вході (в атмосферу), і через це внутрішні системи дають збій,
– розповіло одне з джерел.
Джерело повідомляє, що наступний політ планують на грудень.
"Очевидно, що спроби Росії розробляти високотехнологічне озброєння – це те, за чим ми уважно спостерігаємо. Однак досі ми бачили більше грандіозні заяви про успіх, ніж фактичні докази", – сказав представник міністерства оборони США Ерік Пахон.
"Ми продовжуємо розвивати наші власні оборонні можливості і підвищувати готовність, як власну, так і наших союзників, протистояти будь-яким загрозам, які можуть створити росіяни", – наголосив він.
Аналітики розвідки припускають, що розробники російської гіперзвукової зброї, ймовірно, зможуть досягти потрібних експлуатаційних показників ракети до 2020 року.
Нагадаємо, раніше телеканал CNBC повідомляв, що новий російський атомний підводний флот буде приведений у боєготовність до 2024 року. Йдеться про четверте покоління субмарин із балістичними ракетами. Кожен із човнів озброять 20 ракетами "Булава" – вона може переносити до десяти ядерних і гіперзвукових блоків.
Що таке гіперзвукова зброя?Гіперзвуковий двигун відрізняється від звичайного надзвуковим згорянням. Тому гіперзвукова зброя може переміщатися як мінімум в п'ять разів швидше, ніж швидкість звуку, або близько однієї милі в секунду. Більш того, США у цей час не можуть захиститися від такого роду загрози. Однак На відміну від реактивних та ракетних рушійних систем, які можуть бути випробувані на землі, випробування гіперзвукових літаків можливе тільки в дорогих експериментальних установках або стартових комплексах, які ведуть до великих витрат при розробці. Експериментальні моделі після пусків зазвичай руйнуються під час або після завершення випробувань, що виключає їхнє повторне використання.