7 січня біля берегів Туреччини затонуло суховантажне судно, що перевозило вугілля з Росії до Туреччини. Загинули шість моряків, в тому числі чотири українці. У Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій не виключають, що судно могло перевозити вугілля, яке добували на окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

В черговий раз все міжнародне співтовариство отримало доказ, що людське життя – ніщо для окупантів, які заробляють сотні мільйонів доларів на незаконному експорті вугілля з Донбасу.

Як заявив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука, через незаконне вивезення з ОРДЛО Росією вугілля Україна щорічно втрачає до 400 млн дол. За його словами, Росія незаконно вивозить з ОРДЛО 7 млн тонн українського вугілля при вартості тонни – від 50 до 60 доларів.

В умовах міжнародних санкцій на очах тануть фінансові можливості путінського режиму підтримувати окуповані території і анексувати Крим. Загнаний в кут Путін змушений видавати ліцензії на грабіж взамін за часткове фінансування соціальної сфери. Зокрема, в березні 2018 року всі поставки вугілля з ОРДЛО в Росію були віддані Сергію Курченко, а точніше, його компанії "Газ-Альянс".

Влада побіжного молодоолігарха на окупованих територія величезна. "Курченко повністю керує економікою "ДНР-ЛНР", і все квазідержавні і управлінський структури цих утворень повністю підзвітні і безправні перед його економічними "хотілками", – сказав головний військовий прокурор України Анатолій Матіос в програмі Vласть vs Vлащенко.

Уже в недалекому майбутньому Курченку як монопольному постачальнику донецького вугілля доведеться потіснитися. "Радіо "Свобода" повідомило про швидке "переформатування" компанії "ВнешТоргСервис", що керує всіма великими промисловими активами "ЛДНР", і "видаленні від її управління колишнього українського олігарха Сергія Курченка".

Може бути, кремлівських кураторів молодоолігарха дратує його нахабний стиль поведінки в російській столиці, де він пересувається на кареті "швидкої допомоги" (подібні привілеї там зарезервовані тільки для вищої касти кремлівських небожителів). А можливо, занадто солодкий пиріг Донбасу, який можна безкарно грабувати, і ніхто його не збирається просто так віддавати вихідцю з України.

В якості претендента на монопольний контроль над донецьким вугіллям називають Руслана Ростовцева, вугільного магната з Кузбасу, який почав вивозити звідти вугілля задовго до Курченка.

Ростовцеву простіше налагодити незаконний збут вугілля з ОРДЛО, тому що у нього є легальні діючі шахти. Як тільки донецьке вугілля перетинає кордон, вони стають легальною власністю Ростовцева. І навіть документи підробляти не треба, хоча вугілля в Донбасі і Кузбасі – різних марок. Кого хвилюють такі тонкощі, коли крадене вугілля вливається струмочком в великий потік вугілля з РФ, яке йде на експорт.

Як відомо, Ростовцев користується портом не в Ростові, а в Усть-Лузі на Балтиці, що полегшує легалізацію. У схемі торгівлі бере участь Kaproben Handels і велика кількість інших російських і офшорних компаній олігарха.

Курченко в цьому сенсі знаходиться в більш програшній ситуації. Його схема нелегальної торгівлі спирається на інших російських партнерів. Крім того, структури Курченка більше засвічені в стосунках з "ДНР", ніж структури Ростовцева. Більш того, український молодоолігарх оголошений в міжнародний розшук. Таких проблем поки немає у Ростовцева, тому на поточному етапі він здається кураторам сепаратистів надійним партнером щодо виведення природних багатств з ОРДЛО. У Ростовцева, судячи з усього, свої куратори в Кремлі, які забезпечують йому прибутковий бізнес в ОРДЛО – інформація про це з'явилася зовсім недавно.

Тим більше, що Ростовцев щільно знаходиться під ковпаком російських спецслужб, адже його структури попалися на виведенні з Росії більше 400 млн дол в рамках масштабної молдавської пральні" (схема виведення в 2011-2014 рр понад 20 млрд доларів з РФ через рахунки підставних компаній в молдавських і латвійських банках).

Не виключено, що за прийдешніми перетасовками в псевдореспубліках стоїть намагання потіснити Курченка і закріпити в ОРДЛО керованого і лояльного Ростовцева і інших ділків, яким корумпований путінський режим дав карт-бланш на подальше розграбування окупованої частини України.

Моральна правота на стороні України. Україна повинна скористатися сварками в середовищі бойовиків і зробити все, щоб назавжди вирішити питання з нелегальними поставками донецького вугілля.

Все це під силу Україні. Локомотивом боротьби цілком може стати Міністерство з питань тимчасово окупованих територій. Головне, не тільки аналізувати, скільки ми несемо збитків в результаті діяльності окупантів, а й більш активно просувати власні ініціативи.

Зокрема, необхідно поставити питання ребром перед своїми міжнародними партнерами, такими як Туреччина чи Польща, про законодавчу заборону закупівель українського вугілля з окупованого Донбасу у російських та інших компаній-прокладок.

Крім того, на міжнародному рівні потрібно ввести реальні механізми сертифікації і контролю закуповуваного в Росії вугілля. У разі виявлення в будь-якій партії зразків вугілля з Донбасу (технічно це не складно зробити) – вводити однозначні санкції проти даного постачальника і/або перевізника.

Нарешті, Україна може і повинна педалювати введення особистих санкцій проти фігурантів нелегальної торгівлі з терористичними утвореннями на тимчасово окупованій українській території, якими б схемами і офшорами вони не прикривали свої махінації.