Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Стрибки долара та євро: чому не варто панікувати через курс валют

      Курс валют в Україні 2018: панікувати не варто
      Курс валют в Україні 2018: панікувати не варто / 24 канал

      Національний банк України ще у 2015 році відмовився від політики фіксованого курсу гривні щодо до "міцних" валют. Але українці за звичкою продовжують відслідковувати курс долара, відповідно, лякаються і починають панікувати, якщо цей самий курс "стрибає". Хоча для гнучкого валютного курсу така ситуація нормальна.

      Гнучкий курс валют – такий, що визначається ринковими факторами, які діють на валютному ринку. І саме за таким принципом формується валютний курс в Україні. Його не придумує НБУ – регулятор просто вивчає ситуацію на валютному ринку (попит і пропозицію валюти) і подає середньозважений курс на міжбанківському валютному ринку України.

      Читайте також: Чому в Україні продовжують рости долар та євро: пояснення від НБУ

      Чому відмовилися від фіксованого курсу

      Утримувати курс можливо за рахунок чогось. Якщо економіка активно розвивається, ВВП зростає, то і валюта в державі буде стабільна. Але якщо в країні криза, виробництво стоїть, то тримати курс можливо тільки за рахунок резервів. "Тримання" курсу в Україні було політичним рішенням. А заплатили за нього золотовалютними резервами, зменшивши їх за 10 років із 35 до 5 мільярдів доларів. У 2015 році в Україні просто не було запасів, щоб продовжувати тримати курс далі. Тому від фіксованого курсу і відмовились.

      Натомість НБУ перейшов до політики інфляційного таргетування, тобто мета регулятора – утримувати інфляцію. Це значить – замість того, щоб дивитись на курс долара, потрібно дивитися на рівень інфляції.

      Чому інфляція – "головна"

      Керівник проектів і програм Департаменту відкритих ринків НБУ Емал Бахтарі пояснив, чому українцям варто зважати на інфляцію, а не на валютний курс.

      Це важливо, бо наш добробут пов'язаний з усіма цінами, а не тільки з цінами на бензин, айфон та відпочинок в Туреччині. Не все наше споживання прив'язане до курсу долара. Курс валют впливає на ціни, але немає прямого зв'язку. Якщо валюта девальвувала на 10%, це не значить, що усі ціни зросли на 10%. Імпортна продукція зростає у ціні, але ж є і внутрішня продукція, яку ми споживаємо. Тому інфляція не буде 10%. І саме на це економічні агенти мають орієнтуватися,
      – уточнив Бахтарі.

      Читайте також: Деякі продукти за рік подорожчали вдвічі: вражаючі цифри

      Натомість треба відвикати від того, що курс буде стабільним, а звикати – що він завжди "стрибатиме". Вже три роки спостерігаємо – на початку року курс "злітає", потім за півроку "спускається", потім знову зростає. Цей цикл прив'язаний до аграрного циклу, бо це наші найбільші експортери. І цей цикл повторюється. Якщо на 20-30-40-50 копійок міняється курс – це не страшно, відзначив Бахтарі. Нас третій рік лякають, що "буде долар по 30-40". Але поки що цього не було. Зараз курс 26,47, а на початку року був 28.

      Довіра до гривні не на висоті

      Інша проблема, яку прагне подолати НБУ – проблема довіри до національної валюти. Для цього активно проводять політику дедоларизації – зменшення іноземної валюти в економіці України.

      Бахтарі нагадав – ми пережили кризи 1998 року, 2008-го, 2014-2015. Люди звикли, що надійніше зберігати гроші в іноземній валюті. Бо національною валютою спекулювали, "жонглювали" для своїх потреб, тримаючи фіксований курс. Досі є прибічники такого валютного регулювання. Мета дедоларизації – збільшити довіру до національної валюти. Тому що її НБУ може регулювати з точки зору інфляції. Коли більшість українців зберігає заощадження у валюті – Нацбанк не має змоги контролювати інфляційні процеси.

      Яку інфляцію прогнозують

      На кінець 2018 року прогноз інфляції – на рівні 8,9%. Прогноз базової інфляції НБУ переглянув у бік зниження до 7,1%. У щоквартальному "Інфляційному звіті" за липень 2018 року також уточнюють, що на рівень інфляції в другій половині 2018 та у 2019 році буде тиснути низка факторів. Так, наприкінці 2018 року очікується більш суттєве, ніж передбачалося раніше, підвищення адміністративно регульованих цін і тарифів через наближення цін на газ на внутрішньому ринку до ціни імпортного паритету.

      Фундаментальний характер матимуть такі проінфляційні чинники: вищий, ніж досі очікувалося, рівень внутрішнього попиту, у тому числі через зростання заробітних плат і переказів від трудових мігрантів; зниження інтересу інвесторів до українських суверенних зобов’язань унаслідок глобальної тенденції виходу інвесторів з активів країн, що розвиваються, та відтермінування отримання фінансування за програмою співпраці з МВФ.

      Прогноз інфляції залишається без змін і на наступні роки – споживча інфляція становитиме 5,8% на кінець 2019 року, а у 2020 році уповільниться до 5,0% і, таким чином, досягне центрального значення цільового діапазону (5,0% ± 1 в.п.).

      Читайте також: Чому падає гривня та на який курс очікувати

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук