Якщо коротко, то нинішня фаза конфлікту виглядає наступним чином. 12 січня цього року міністр культури В’ячеслав Кириленко звільнив директора національного заповідника Софія Київська Олену Сердюк. Відповідний наказ був підписаний 19 січня цього року. Минулого тижня міністерство видало наказ про призначення виконувачем обов'язків Нелю Куковальську. Тоді ж стало відомо, що Сердюк, звинувачують у розкраданні державних коштів. Сама екс-диреткор планує поновлюватися на посаді через суд, називає своє звільнення безпідставним та наголошує, що причини, зазначені у наказі про її звільнення є недостатніми. Її прихильники у колективі заповідника вважають, що у Софії Київській встановлено "поліцейський режим Куковальської" та звинувачують культури Кириленка у змові із новопризначеною в.о. гендиректорки для "проведення якоїсь фінансової операції". Щоправда, документального підтвердження таких звинувачень вони не мають.

Історія конфлікту

Все те, що відбувається зараз, має певну передісторію. Куковальська не є новою людиною для заповідника – вона була гендиректором "Софії Київської" з 2000 по 2012 рік. Посаду вона втратила під час хвилі звільнень, яка прокотилась по національних заповідниках та музеях. Наказ про звільнення Куковальської тогочасний міністр культури Михайло Кулиняк пояснив нецільовим використанням 1,6 мільйона гривень, виділених на археологічні розкопки на території заповідника, а також за розкриття саркофага Ярослава Мудрого та реставрацію мозаїк Михайлівського монастиря без узгодження з Міністерством культури. За місяць Київський окружний адміністративний суд скасував наказ міністра про звільнення Куковальської, відновивши її на посаді. Однак згодом директор департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Мінкульту Андрій Вінграновський повідомив, що Київський апеляційний адміністративний суд скасував рішення Київського окружного адмінсуду, відтак генеральним директором національного заповідника була призначена Олена Сердюк.


Олена Сердюк (фото - fsac.org.ua)

Джерела в колективі заповідника після призначення нового керівника розповідали, більшість співробітників негативно поставилися до Сердюк. З початку побоювалися, що новий гендиректор занапастить наукову діяльність заповідника. Ці побоювання виправдалися – робота Сердюк супроводжувалася постійними суперечками щодо її кадрових рішень та заявами про те, що серед наукових співробітників проводяться масові чистки.

Разом з тим, зараз мало хто може заперечити, що Сердюк вдалося суттєво збільшити кількість відвідувачів Софії Київської. Втім, як зазначила член Всеукраїнської асоціації музеїв Ольга Пламеницька, це досягнення не можна сприймати однозначно – це відбулося за рахунок ідеології заповідника, який із унікальної культурної пам’ятки перетворили на міський парк та центр дозвілля.

Піку свого загострення ситуація досягла після обвалу частини цегляної огорожі Софії Київської в жовтні 2014 року. Попри те, що мур 1960-х років не мав ані культурної, ані історичної цінності – саме його падіння стало приводом для звільнення Сердюк, яка, за даними джерел в колективі, з жовтня вийшла на лікарняний і на роботі з того часу з’явилася лише 15 грудня, коли змінилося керівництво Мінкульту.

Стара нова директор

У березні Олена Сердюк була звільнена з посади генерального директора заповідника "Софія Київська", і 18 березня до виконання обов’язків приступила Неля Куковальська.


Неля Куковальська (фото: прес-служба заповідника)

"Єдина мета зміни керівництва полягала у тому, що міністерство культури, як центральний орган виконавчої влади, що відповідає за збереження національної культурної спадщини, був занепокоєний тим станом, у якому опинився національний заповідник. Приводом стало падіння муру, а власне причиною – невиконання гендиректором Сердюк контракту, який був укладений нею з міністерством", — пояснив перший заступник міністра культури Ігор Ліховий.

Окрім того, Сердюк, звинувачують у розкраданні державних коштів. Як повідомив начальник відділу внутрішнього аудиту міністерства культури Олександр Мовчан, за результатами перевірки роботи попереднього керівництва заповідника були встановлені численні порушення вимог законодавства на загальну суму більше ніж один мільярд гривень. Зокрема, більше 200 тисяч гривень підлягають відшкодуванню до бюджету; близько 400 тисяч – недоотримані бюджетом фінансові ресурси; більше 400 тисяч – неефективно використані бюджетні кошти.

Окрім того, за його словами, аудит засвідчив факти порушення керівництвом "Софії Київської" на чолі з Сердюк у 2013-2014 роках вимог Законів України "Про охорону культурної спадщини", "Про регулювання містобудівної діяльності" (зокрема при проведенні ремонтно-реставраційних робіт), "Про оплату праці", бюджетного законодавства, постанов уряду щодо економії державних коштів. Так, керівник заповідника, яка зараз відсторонена від посади, допустила порушення пункту 172 "Настанов, що регулюють виконання Конвенції про охорону всесвітньої спадщини ЮНЕСКО", згідно з яким країна-учасник має інформувати Комітет всесвітньої спадщини через Секретаріат ЮНЕСКО про наміри розпочати або дозволити в зоні, що охороняється Конвенцією, значні роботи по відновленню чи нове будівництво, які могли б вплинути на цінність об’єкта всесвітньої спадщини. "Перевірка засвідчила, що такі листи направлені до міжнародної організації не були. Таким чином, було вчинено підробку службових документів. За результатами аудити керівництву були надані відповідні рекомендації щодо усунення виявлених порушень та здійснення заходів з метою недопущення їх у майбутньому. Також матеріали були передані до правоохоронних органів", — сказав він.

Сама Сердюк всі звинувачення на свою адресу відкидає та призначення Куковальської не визнає, натякаючи на сумнівну репутацію новопризначеного гендиректора. Вона вже виграла у суді справу проти Міністерства культури щодо її незаконного звільнення, однак Мінкульт видав ще один наказ, зокрема, про розірвання з нею контракту.

Разом з тим, багато питань лишається і до культурного відомства. Наприклад, не зрозуміло, чому на посаду керівника одного зі знакових для України заповідників не змогли вибрати незаангажовану людину, яка б мала належний досвід, але не була б втягнута у тривалі з’ясування стосунків – як Куковальська і Сердюк. Або чому досі не було жодних кроків для того, аби провести відкритий та прозорий конкурс на посаду гендиректора національного заповідника. Тим більше, що, як пояснив Ліховий, у Мінкульті погоджуються з тим, що він мав би бути, але поки що чинним законодавством відповідної процедури призначення не передбачено.

Ще один можливий варіант виходу із ситуації — зміна моделі управління музеями та заповідниками шляхом створення ради опікунів, яка займатиметься контролем за їхніми діяльністю та розвитком. З урахуванням того, що така опікунська рада у Софії Київській вже створена – такий варіант був би одним із найбільш логічних.

Читайте також Довкола "Софії Київської" розгорівся кадровий скандал