Зона відчуження живе своїм життям – тут святкують дні народження і ходять одне до одного в гості. Взагалі, тут кожного, хто заходить у двір, можуть пригостити маринованими грибами, малосольними огірками чи свіжозвареною картоплею. Тут немає магазинів, лікарень та газопроводу, а щоб купити хліб – самопоселенці чекають його доставки по кілька тижнів.
Читайте також: "Немає ні одного чоловіка – померли": життя в зоні відчуження ЧАЕС, коли тобі давно за 70
Попри те, що автомагазин привозить сюди хліб та продукти раз на кілька тижнів, заправка балонів можлива лише раз на рік, а лікарі взагалі відсутні, тутешні мешканці запасаються дровами, економлять пропан і не скаржаться на стан здоров'я.
В чорнобильську зону часто навідуються туристи, навіть частіше, ніж мешканців постачає машина з продуктами. Проте, їхні родичі чи державні служби на кшталт ДСНС чи соцпрацівників приїжджають з відвідинами не надто часто. Хоч гостям зони відчуження життя в Чорнобилі схоже на фантастичний фільм, для місцевих – це звичайні будні, яких вони не проміняють на жодні блага цивілізації.
Більше – дивіться у відеосюжеті.