Він побачив на кордоні своїх володінь вигідний у військовому плані пагорб, захищений внизу лісом та достатньо крутий, щоб стримати ворога. Король наказав негайно збудувати тут фортецю і переніс сюди княжу резиденцію.
Але пробувши одну зиму у своєму новому замку, сповна відчув завивання лютого вітру та переконався у незручності житла, побудованого на крутому схилі, куди ледве піднімалася навіть худоба. Тож тоді Данило розчарувався цим місцем і збудував інший замок – Низький. А Високий із захованими там скарбами доручив охороняти численному загону.
Та все ж, майже 300 років нікому не вдавалося захопити самої фортеці Високого Замку. Уперше у жовтні 1648 року це зробив полковник війська Богдана Хмельницького – Максим Кривоніс. Смертельно поранений Кривоніс командував штурмом фортеці, який тривав кілька днів. Коли нарешті Замок здобули, козак помер від ран і був похований біля підніжжя цієї гори на Папарівці з боку Підзамча.