Феєрверк безсилля та загнаний у безвихідь здоровий ґлузд: як формується емоційна залежність

794
Психологиня Тетяна Осипцова
Психологиня Тетяна Осипцова / 24 Канал

Емоційно залежні люди та стосунки, які вони будують з іншими, можуть суттєво впливати на якість життя, вприскуючи в нього прісність та безсилля. Така модель взаємин з оточуючим світом здатна позбавити людину свободи та вибору і спричинити серйозні психо-емоційні проблеми.

Про те, звідки бере початок емоційна залежність, який механізм її утворення і як її ідентифікувати сайт "24" поговорив з членкинею Українського союзу психотерапевтів, практикуючою психологинею та психотерапевткою Тетяною Осипцовою.

Що собою являє емоційна залежність?

Емоційна залежність – це такий тип взаємин між людьми, в яких особа не може адекватно функціонувати без присутності іншої людини. Фактично вона заміщує певну частину себе емоційними та психологічними особливостями іншого/іншої. Тобто емоційно залежна людина використовує іншу людину як продовження власної особистості. Залежністю це називається саме тому, що партнер/партнерка, які є емоційно залежними, не можуть бути емоційно вільними та не можуть розуміти, що саме їм потрібно. Так само вони не можуть дозволити своїм партнерам/партнеркам обирати, що хочуть вони. Тому що обидва обслуговують потреби одне одного, але не свої.

Емоційна залежність

Які існують психологічні передумови для виникнення емоційної залежності?

Психологічні причини емоційної залежності лежать в ранньому досвіді людини, а саме – в яких стосунках він/вона перебували з тим, хто про нього/неї піклувався в ранньому дитинстві. Наприклад, досвід комунікації дитини та матері є джерелом того, який тип стосунків людина буде вибудовувати у дорослому житті. І йдеться про всі близькі взаємини між людьми, не тільки про стосунки чоловіків та жінок, наприклад, друзі, колеги/колежанки. Емоційно залежні взаємовідносини є наслідком раннього досвіду, коли дитина психологічно не змогла "відокремитися" від фігури, яка про неї піклувалася, та освоїти автономність, яка дозволила б їй функціонувати як окремій самостійній особистості.

Читайте також: Чому депресія настільки небезпечна і як її подолати

Тобто психологічні проблеми дитинства залишають відбиток на все життя людини? Чи може бути так, що людина за таких умов матиме лише один прецедент емоційно залежних стосунків?

Все залежить від рівня рефлексії людини. Ми всі певною мірою живемо по тих сценаріях, які закладені нашим раннім досвідом. Якщо людина починає помічати історії, які з нею постійно повторюються, то у неї може з’явитися бажання це змінити. Головне – це усвідомити, що щось не так.

Однією з головних ознак залежних відносин є феномен злиття, коли немає "я" і "ти", є "ми". І в цьому "ми" обидві людини не є вільними. Вони не можуть функціонувати автономно, тому що персональні потреби кожного з них викликають занепокоєння та тривожність партнера/партнерки.

Але ж це має стосунок до одного з партнерів/партнерок, які перебувають в таких стосунках. Бо цілком ймовірно, що лише одна людина, яка є емоційно залежною від іншої, буде приймати цю ситуацію так, що є тільки "ми" і тільки у форматі "ми" ми можемо співіснувати повноцінно. А інша людина може бути не емоційно залежною від тієї, яка до неї "приросла".

Найчастіше ми обираємо партнерів/партнерок з приблизно таким же рівнем внутрішньої організації, як і ми самі. Найвірогідніше, людина, яка буде емоційно не залежною і буде сформованою як автономна особистість, не зможе функціонувати у стосунках із залежним партнером/партнеркою, тому що їй постійно доведеться пригнічувати свої потреби та знижувати градус занепокоєння того, з ким вона перебуває в стосунках.

Люди, які відчувають власну автономію, не вступають в емоційно залежні відносини

Який механізм утворення емоційної залежності? Які її стадії проходить людина?

Спочатку з’являється радість від думки, що нарешті я став/стала щасливим/щасливою, бо до цього мені чогось не вистачало. Людина наповнюється відчуттям, що пазл закрився. Потім зароджується тривога, що ці стосунки, в яких я відчуваю себе повноцінним/повноцінною можуть припинитися. Через це емоційно залежна людина починає або дуже інтенсивно задовольняти потреби свого партнера/партнерки, ігноруючи власні, або, навпаки, звинувачувати його/її у незадоволенні моїх потреб. Далі настає певним чином стадія злиття, коли неможливо визначити, де твій, а де мій простір. Але, як не дивно, ця тривожність спонукає емоційно залежну людину все більше триматись за ці відносини. І жодні ознаки, що щось іде не так, не можуть підвести до запитання, а чи взагалі потрібні мені ці стосунки. Все, що в них не відбувалося б, завжди буде виправдовуватись. Бо сенс життя емоційно залежної людини повністю концентрується на цих взаєминах.

Фінальна стадія емоційно залежних відносин завжди має один сценарій?

Фінальною стадією можна назвати ту точку, в якій люди настільки розчиняються одне в одному, що вони не можуть вже зрозуміти, де я, а де не я; де мої потреби, а де не мої. Це часто виглядає, як нам і разом важко, і окремо теж непросто. Тобто люди не можуть ні налагодити, ні закінчити ці стосунки. Тут не обійтися без експертної допомоги.

Читайте також: Психічні розлади українців: названі найпоширеніші недуги

Чи здатна людина отримувати задоволення від емоційної залежності? А коли вона завдає болю?

Звісно, що людина отримує задоволення від таких стосунків. Це і є, власне, їхня мета. Але у будь-яких взаєминах стоїть питання, чим я плачу за ці зв’язки. І тут приходить біль, тому що ціна в емоційно залежних стосунках – втрата свободи. Точка виходу з таких відносин – це те, що болю стало більше, ніж кохання та задоволення. Усвідомлення того, що я безсильний/безсильна завершити все це, що я не можу розібратися у стосунках, контролювати їх, регулювати, є емоційним дном. Це коли людина усвідомлює, що більше так не можна. І для кожного ця ситуація індивідуальна.

Які відчуття стають маркерами зародження емоційної залежності? Як не проґавити цей момент?

Думаю, важливо помітити, коли ви у стосунках починаєте щось терпіти і коли не маєте можливості обговорити це з партнером/партнеркою. Це маркер того, що ви з якоїсь причини не вільні. А це, у свою чергу, сигнал до того, що ви стаєте емоційно залежною людиною в стосунках. Ще один момент – коли ви починаєте виправдовувати іншу людину та сумніватися у правильності своїх емоційних реакцій. І коли всі думки зосереджені виключно на стосунках і всі сфери життя стають прісними в порівнянні з ними.

Характерна особливість емоційно залежних відносин – почуття провини. З’являється розуміння того, коли у мене немає власної волі і мої бажання протирічать бажанням іншої людини, то виникає почуття провини через те, що я хочу чогось іншого.

Почуття провини характерне для емоційно залежних взаємин

Що людина здатна контролювати в емоційно залежних відносинах?

У стосунках залежностей немає жодного контролю. Є лише ілюзія контролю. Нам здається, що своєю поведінкою ми можемо впливати на поведінку свого партнера/партнерки, навіть контролювати її. Але це лише ілюзія.

Як емоційна залежність впливає на формування образу іншої людини?

Найчастіше емоційно залежна людина віддаляється від реального образу партнера/партнерки, виправдовує його/її дії, які завдають болю, та переконує себе, що певні вчинки людини є незумисною помилкою.

Скільки можуть тривати взаємини між емоційно залежними людьми?

Вони можуть тривати хоч все життя. Люди просто ігнорують дискомфорт, який вони відчувають.

Читайте також: Як стати успішним: філософ вивів цікаву формулу

Скільки зазвичай є залежних – один чи два? Якщо два, то вони рівноправні?

На мою думку, люди які перебувають у тривалих емоційно залежних взаєминах, залежні обидва. І вони однозначно рівноправні. Чим активніший один, тим більш пасивний інший. Але разом вони ніби утворюють одну особистість. Тобто вони рівноправні, але кожний в своїй площині. Треба розуміти, якщо пара, якою б деструктивною вона нам не здавалась, функціонує довго, це означає, що партнери/партнерки знайшли компліментарний спосіб задовольняти свої потреби. Комусь треба бути обмеженим, а комусь треба обмежувати.

Що характерно в моделі емоційно залежних стосунків?

Встановлення близького контакту на початку стосунків. Такі люди вірять у кохання з першого погляду та вважають, що вони знають все про партнера/партнерку вже на початку взаємин. І таке швидке зближення не дає можливості зрозуміти, з ким саме я зближуюсь.

Скільки людина ще може відчувати емоційну залежність, якщо в конкретно її житті вже не присутній об’єкт залежності?

Це може бути дуже довго. Це залежить від того, наскільки вибудовані у людини інші сфери життя. Якщо ж стосунки з партнером/партнеркою – єдина цінність і сенс, то це може відбуватися доволі довго. Це загрожує відмовою від побудови інших контактів, ігнорування важливих проблем, які з’являються в житті людини. Вона просто може "піти у фантазування". І це будуть ті самі емоційно залежні стосунки, тільки в її уяві.

Про що свідчить набуття людиною емоційної залежності?

Це означає, що людині не вдалось досягти внутрішньої зрілості та автономності, які б допомогли їй витримувати випробування, а не намагатись заспокоїтись за рахунок іншої людини.

Чим супроводжується процес виходу із емоційної залежності?

Перш за все, це усвідомлення порожнечі, яку ніколи не можна заповнити за допомогою іншої людини. Це і депресивні епізоди, але не клінічні, а радше як характер переживання, і сум, і туга. Також людина може відчувати злість та обурення, чому партнер/партнерка не можуть бути такими, як я хочу, чому ці стосунки не ідеальні. Також заперечення та роздратування.

Як пом’якшити "переселення" емоційно залежної людини від світу власних фантазій до реальності? Вона здатна це зробити сама?

Найбільш здорове рішення – звернутися до фахівця/фахівчині. Коли людина виходить із залежності, то вона розуміє, що їй доведеться стикатися з фактами реальності та власними реакціями, з якими вона не може коректно поводитись. Або їй важко витримувати свою автономність, перебувати на самоті з собою. Їй доведеться долати всередині себе збої в психо-емоційному розвитку. І психотерапевтичні відносини можуть допомогти людині зрозуміти, як вона може спиратися сама на себе.

Читайте також: Психолог розповіла, чому шкідливо намагатись всім догодити

Яка вірогідність того, що людина знову вступить в емоційно залежні стосунки вже після набутого досвіду?

Це питання корелюється з тим, скільки у людини залишиться ілюзій, що вона може керувати процесом емоційно залежних відносин. Людина, яка знає, що схильна до залежного типу відносин, знає, якщо вона перекладатиме відповідальність за свої переживання на іншу людину, то це дасть такий самий результат, як і попереднього разу, можливо і не погодиться на подібні стосунки в майбутньому. Проте, загалом, така вірогідність зберігається.

Разом з тим, якщо після емоційно залежних відносин у людини був досвід здорових стосунків (там, де поважають особисті межі, простір, помічають переживання, не перекладається відповідальність) і у неї вже з’явився новий досвід, то навряд вже людина повернеться до попередньої моделі взаємин.

Взагалі, тим, хто бажає вийти з емоційно залежних стосунків, я б радила прочитати книгу юнгіанського психоаналітика Джеймса Холліса "Мрії про Едем: в пошуках доброго чарівника". А також дві книги подружньої пари Беррі та Дженей Уайнхолд – "Звільнення від співзалежності" і "Втеча від близькості". Друга книга про фобії, які розвиваються в людини після завершення емоційно залежних стосунків: боячись потрапити в залежність, люди обирають іншу крайність – дистанціювання від близькості, що теж є проблемою.

Джерело: 24 Канал
powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук