"Горшок в дирє" і "йожик под діваном": практичні поради туристу, як "перетравити" Будапешт

684 Читать новость на русском
Будапешт далекий – Будапешт блискучий – Будапешт нестерпний

Будапешт – далекий, блискучий, нестерпний, на межі між натхненням і втомою. Давно хотіли оглянути цю величну столицю з тисячолітньою історією? Варто! Кельти, римляни, гуни – жодного їх сліду у Будапешті немає. Відколи угри заселили Паннонію, хто б туди з мечем не приходив – однак змушений був рано чи пізно накивати п'ятами. Але ж турист приходить тільки з добром – тож добро отримує і у відповідь.

Угорці – сильна і вольова нація. Але для нас, українців, – не завжди зрозуміла. У одній із своїх мандрівок познайомився я з Іштваном. Угорець за кров'ю, українець за паспортом, мешканець славного Мукачевого, художник і виноградар – вирішив навчити мене угорської. Та ні натхнення, ні вино не допомогли. Говорили ми усю ніч, і єдине, що я засвоїв дійсно міцно: з угорським вином треба бути дуже обережним.

Читайте також: Подорожі Україною: найпривабливіші місця Кіровоградщини, які варто відвідати кожному

А ще на все життя запам'ятав три речі. Перше – "йожик под діваном". Так, Іштван казав, треба вітатись. Насправді "jó napot kívánok" – "доброго дня бажаю", але Іштван запевняв, що до "йожика" мадяри ставляться нормально. Друге – "горшок в дирє". Найвідоміше місце у Будапешті, до якого вказати шлях зможе як кожен мешканець, так і будь-хто з туристів. Тож щоб не заблукати, переконував Іштван, "горшок" слід тримати у "оперативній пам’яті". І третє : кожен повинен "побачити Париж і – повернутись у Будапешт".

Будапешт, Дунай
Будапешт, Дунай, Парламент

Не знаю, чому не відвідав мадярську столицю раніше. Мабуть, ці "горшки" і "йожики" лякали. Але ж не вічно відкладати! І ось настав серпень 2018. Ех, Іштване, Іштване…

Крок перший. Добратись

Потрапити до столиці Угорщини можна у кілька способів. Я описуватиму варіанти маршруту "Львів – Будапешт" як найбільш характерний для туриста: від українського дива – до мадярського. До слова, у мережі є дуже хороший сервіс з детальним описом способів добирання і піклуванням про актуальність інформації – lowcostavia. Перед плануванням поїздки будь-куди щиро рекомендую відвідати цей портал.


Історичний центр міста – дуже схожий на Львів

Перший – напряму. Є потяги, точніше, причіпні вагони до Будапешта. Однак слід врахувати, що: їх тільки два і ціна на мандрівку в один бік для однієї людини становитиме щонайменше 40 євро. З Києва іноді можна літаком добратись за таку ціну. Власне, я авіасполучення теж розглядав, та на ті дати, що були мені зручними, хороших цін не було – від 100 євро.

Будапешт
Не думайте, що нема у Будапешті "страшних" місцин – якщо пошукати...

Втім, якщо ви плануєте поїздку заздалегідь – сміливо можете шукати літак за хорошу ціну. Це дійсно найбільш зручний та безпечний спосіб добирання, адже поблизу Будапешта – головний аеропорт угорського лоукоста Wizzair. До слова, пряме автобусне сполучення також залишає бажати кращого. Таких рейсів – один чи два на день, і ціна їх стартує від тих же 40 євро. Отже, я – бюджетний турист – спосіб "добратись напряму" відкинув без вагань.

Будапешт
Туристів нема або дуже рано вранці, або вкрай пізнього вечора

Другий – через Чоп. Тут, насправді, все набагато цікавіше. І поїздів, і автобусів достатньо, і ціна лояльна – від 70 до 130 гривень за квиток. А далі, наприклад, на піший перехід до угорського міста Захонь, звідки вже спокійно добираєтесь місцевою залізницею до Будапешта. Ціна на таку мандрівку становитиме від 12 до 19 євро, залежно від класу потяга, місця, акцій, знижок і вашого фарту.


Нічний Будапешт дійсно унікальний

До слова, варто врахувати, що купити онлайн на сайті "Укрзалізниці" квитки на прямі потяги до Будапешта ви не зможете – тільки у фізичних касах. Як і купити такі квитки на сайті угорської залізниці. А от придбати на "Львів-Чоп" і "Захонь-Будапешт" – без проблем. Між Чопом і Захонню доведеться або йти пішки, або підсісти до когось в автомобіль, або купити квиток на електричку – звісно, найшвидше кордон минеться саме за такого способу.

Будапешт
Хочете вірте, хочете ні, але це – Статуя Свободи. Угорської Свободи

І третій: ні – громадському транспорту, так – сервісу попутників. Відкрив я Blablacar і відчув, як мене сповнює радість. Десятки автівок, та ще й з цілком притямними цінами від 10 євро. Дешевше не буває. Звісно, зарезервував я один із таких автомобілів і вирішив, що питання з добиранням закрите.

Будапешт
Столиця Угорщини сповнена тисячами маленьких і великих пам'ятників та фонтанів

Та життя таке, що нюанси виникають завжди. Спершу водій подзвонив зі словами "щось ви мало платите". Довелось торгуватись – зійшлись на 20 євро. Ну гаразд, дешевше і зручніше я, однак, у інший спосіб не добрався б. А потім виїзд перенесли на десять годин. Ну так, з автобусами і потягами теж всяке траплялось. І у мене були такі випадки, що ламався потяг у Польщі, і автобус у Чехії. Але щоб хтось виїжджав на 10 годин РАНІШЕ…

Читайте також: Подорожі Україною: найцікавіші місця Запорізької області, у які можна закохатися

Виїхали о 21:00. До Будапешта прибули о шостій ранку. Кордон лояльніший, ніж з Польщею. І у плані проведеного там часу, і у плані ретельності догляду. Угорські прикордонники спокійно сиділи біля свого посту, покурювали – хто тютюнову цигарку, хто електронну. І очікували, коли у них буде настрій нас пропустити. Настрій прийшов хвилин за 15. А на тій стороні – інший світ. Абсолютно. Тому що там є ДОРОГИ. Вірю, у нас також будуть.

Крок другий. Місто

Безумовно, красиво. Але після Львова Будапешт видається, м’яко кажучи, "схожим". Звичним. Звична архітектура, схожі пам’ятники, та навіть дороги так само продавлені фурами. Правда, містом тече величний Дунай. А ще там є чудесна будівля Парламенту, яка уночі світиться жовтим полум’ям разом з тисячею чи то дронів, чи то птахів над її дахом, і потрапити до якої... Втім, не забігаю наперед.

Будапешт
Світанок у Будапешті

Коли водій запитав, де мене висадити, я довго не думав над відповіддю – "горшок в дирє" назвав, як мене і вчили. На диво, мене таки зрозуміли. Виявляється, мова йшла про величезну площу у центрі міста. Площу Героїв, що угорською називається Hősök Tere. Красиве озеро з незвичними птахами, поки порожня від туристів площа, величні монументи і чарівний схід сонця – нафоткатись можна досхочу.

Будапешт
Озеро біля Площі Героїв

Поруч два велетенських музеї – мистецтва та історії. Звісно, о шостій ранку вони були зачинені. Як і центр туристичної інформації, де я збирався взяти мапу міста з позначеними історичними місцинами, які обов’язково слід відвідати. ЦТІ відчиняється о 9 ранку. Музеї працюють з 10. Громадські туалети – під настрій. До речі, візит у такий заклад коштує один євро. Кав’ярні – з 12. Тож місто спить. Довго.

Будапешт
А ось і сама Площа Героїв: із туристів – я один

Отож, якщо ви хочете приїхати і одразу потрапити у активне життя, плануйте подорож так, щоб час прибуття до Будапешта коливався в межах 10-12 години, не раніше. Інакше будете, як я, блукати пішки порожніми вулицями, час від часу потрапляючи під здивовані погляди місцевих, які полюбляють ранкові пробіжки під променями ранкового сонця.

Будапешт
Музей мистецтв поруч з Площею Героїв

Проспект Андраши проведе вас від Площі Героїв до історичного центру міста, до мостів через Дунай, до переходу між світами – між Будою і Пештом. Обов'язково відвідайте пекарню "ПрімаПек" – неймовірно свіжа та смачна випічка, дійсно чудова кава – на відміну від тієї ж польської – і пристойні ціни. Ну, як пристойні – будьте готові до того, що Угорщина значно "дорожча" за Україну і навіть за Польщу. Кава з тістечком обійдеться вам не менш як у сто гривень.


Ця випічка – перше "wow" у Будапешті

До слова, в Угорщині своя валюта – форинти, і її курс до гривні дуже легко рахувати, адже треба просто поділити на десять. Тобто 10 форинтів – одна гривня. Раджу якомога частіше розраховуватись карткою – термінали там є майже усюди, навіть у дядьків на вуличках, що продають сувеніри. А курс наші українські банки рахують доволі лояльний. Міняти в Україні форинти теж можна, та їх в обмінниках небагато. Але і євро в Угорщині приймають також майже всюди. Втім, вже не за таким хорошим курсом. Скажімо, одне євро вам можуть порахувати і як 250 форинтів, і як 300, і як 350. Щоб не заморочуватись курсами – сплачуйте пластиком.

Будапешт
У Будапешті багато цікавих закладів, у яких навіть вивіски варті уваги

Для покращення настрою обов’язково читайте вивіски. Закладів на тому ж проспекті Андраши багато: і кафе, і ресторанів, і магазинів – від елітних, до "масмарту" з дуже цікавими акціями та розпродажами. Будьте обережними – може затягнути, і ви витратите значно більше грошей, ніж планували. Так сталось і зі мною – спокусився на покупку кількох брендових і якісних речей, які в Україні або не купиш, або ціна на них просто захмарна.

Будапешт
Може і покатався б – та воно теж працюватиме тільки з 10 ранку

Якщо буде цікаво – покатайтесь на колесі огляду. Назва його дуже оригінальна – "Budapest Eye". Врахуйте, правда, що поїздка вартуватиме 9 євро, а висота колеса до лондонського, м'яко кажучи, не дотягує. А коли Буда вас уже втомить прогулянкою, піднімайтесь до Пешту. Можна на фунікулері – 30 метрів за сім євро. Можна пішки – безкоштовно і за сім хвилин.

Будапешт
Буду з Пештом з'єднує безліч мостів

І покатайтесь на метро. Тільки обов'язково придбайте квиток у автоматі. На жаль, так буває, що квитки можна придбати тільки з одного боку станції, а щоб потрапити на інший, з якого вам треба їхати, мусите вийти назовні і переходити дорогу по звичайній зебрі. Та не нехтуйте квитком – контролери там ходять постійно. Навіть на моїх очах виписали штраф трьом дівчатам, які, чомусь, придбали неправильні квитки. Чим вони були неправильні – не знаю, яка сума штрафу – теж. Жодних оголошень з цього приводу на вагонах транспорту немає. Це у нас на кожному кроці "за безквитковий проїзд…". А там – посмішка і штраф миттєво.

Будапешт
Ще трішки, і я пізнаватиму Пешт

До слова, в угорців своє, унікальне розуміння англійської. Вже неактуальна інформація, що там її не знають – практично в усіх закладах зі мною спілкувались майже вільно. Але перекладені написи – це "щось". Мені доводилось кілька разів перечитувати вивіски, щоб зрозуміти, що ж тут могло матись на увазі. Хоча, іноді я просто не міг повірити у написане.


Ось це і є весь шлях фунікулера

Наприклад, на вході до Парламенту – великі черги і не менш великі вивіски. З приблизно таким текстом: "Для громадян країн ЄС вхід вартуватиме 240 гривень. Для громадян інших країн – 600 гривень". Я досі сподіваюсь, що це я неправильно переклав.

Будапешт
Я вирішив подивитись на Парламент з несподіваного боку

Дунай. Поїздка на "круїзному" катері від 15 євро. На автобусі-амфібії – є така "фішка" у Будапешті, автобус возить туристів вулицями, а потім пірнає у води Дунаю – 30 євро. Мандрівка такого штибу триває півтори години. Звичайні туристичні автобуси "Hop-On Hop-Off" – від 12 євро. Однак, погода дозволяла, і я обрав піший хід – як на мене, так набагато більше можна побачити. І находив, до слова, містом за день я аж 42 тисячі кроків – понад 30 кілометрів.

Будапешт
А від Парламенту, якщо втомились, можна поїхати трамваєм – колоритно

Щодо пам'ятних місць. Мені більшість з них видалась красивішими зовні – усередині особливого зацікавлення не викликали. Тим більше, що вхід до таких пам'яток кусатиметься – від 12 євро.


Ось такий вид на місто зі стін Фортеці

От, наприклад, Рибальський бастіон вам порадить відвідати будь-який путівник. З нього, мовляв, дуже красивий краєвид на місто. Правда. Та точно такий самий краєвид на місто і від підніжжя бастіону, куди можна потрапити безкоштовно. Я так і не зрозумів, для чого мені заходити всередину, окрім як для поповнення бюджету міста.

Будапешт
Ось він – Рибальський бастіон зблизька

Термальні басейни. На жаль, я забув взяти плавки, рушник, халат, ласти… А ні, останнє – зайве. А так, скупався б залюбки, і вам раджу.

Будапешт
Купайся – досхочу

А ще раджу відвідати Зоопарк. Звісно, якщо ви любите тварин. Я люблю дуже. Тож провів там понад три години. І, здається, навіть не все побачив.


Шкода, не покататись

Крокодили, кенгуру, носороги, сурикати… Усі ситі, доглянуті, і навіть на вигляд щасливі.


Ну дууууже мила пара

А ще – дуже лояльні до людей. І погодувати себе дають, і погладити, і погратись. І мова – як бачите на фото – йде не тільки про мавпочок чи коників.


І я буваю смачним

Тільки, будь ласка, не питайте у місцевих, "як пройти". Вони щиро вкажуть вам напрямок – там так заведено. Тільки от насправді шлях може зайняти сімнадцять обхідних доріг, чотири підземні тунелі і два навісні мости. Зарядіться інтернетом і користуйтесь "Google maps" онлайн або "maps.me" офлайн. Ці карти добре знають усі стежки і дуже корисні і для пішохода, і для людини за кермом, особливо у таких містах, де з вивісок чи пояснень місцевих не вдається нічого зрозуміти.


Користуйтесь мапою – тут промальована кожна стежина

О, ледь не забув. Не забудьте спробувати національної угорської кухні. Так, іноді знайти відповідний заклад – проблема, адже їх там багато, і часто вони орієнтуються на певного туриста: китайського, турецького, європейського. Тож інших національних кухонь більше, ніж, власне, угорської. Але у всіх закладах меню назовні, тож побачити, що і за які гроші вам пропонують, можна оперативно і зручно. Я обрав заклад, увесь вхід якого був обліплений відзнаками від TripAdvisor. І не пошкодував.

Кухня
Угорська кухня – смачна надзвичайно

Замовлення паприкашу, лечо і гуляшу, разом з лимонадом, обійшлося у 18 євро. Смачно – неймовірно. Порції – великі. Від серця рекомендую. Називати місця не буду – адже таких закладів направду багато. Відкривайте їх для себе самостійно. До слова, обслуговуючий персонал у Будапешті – специфічний. Дещо флегматичний, подекуди зверхній – сприймайте спокійно і будьте готові. Вочевидь, це "особливості національного обслуговування", а зовсім не "а що в мені не так".

Раджу книголюбам завітати до місцевих книгарень. Так, книги дорогі. Зате переважно, не повірите, англійською. І трапляються видання, яких в Україні не знайти.

Будапешт
Надзвичайно смачне морозиво – ставлю на друге місце після італійського джелато

І на десерт. На проспекті Андраши є заклад з чудовим морозивом і національним угорським колоритом. Обов’язково покуштуйте – гастрономічний оргазм гарантовано. Тим більше, що формат на наповнення страви ви можете обрати самостійно, і на власний смак, і, звісно, на власний гаманець.

Крок третій. "Хочу додому!"

Заночувавши у хостелі, вже зранку гостро відчув, як кортить додому. До слова, ліжко коштувало 10 євро. Зазвичай – дорожче. Так якщо ви НЕ бронюєте наперед, а безпосередньо у день заїзду, а ще краще – під вечір, то маєте усі шанси піймати непогані умови від закладів, які у цей день не заповнені, тож викладають на Booking цікаві пропозиції за низькими цінами. Звісно, у період свят та на вихідних чинити так дещо ризиковано – можна не отримати жодного даху над головою. Все ж, Будапешт – одна із туристичних "мекк" Європи.

Читайте також: Скільки днів має тривати ідеальна для здоров’я відпустка

Так от, кортіло додому, а Будапешт не відпускав. І я починав все краще і краще розуміти Іштвана. Або квитків уже нема, або сайт завис, або водії не виходять на зв'язок. Я дивився вже і маршрути через Краків, і через Відень, і через Кошице. Якимсь дивом піймав одного водія на Blablacar. "Де вас забрати?" – спитав чолов'яга. Ну, відомо ж де: "Горшок в дирє".

Чотири години водій шукав, де воно. І не в горшку проблема. Виявилось, що у місті є і площа "Площа Героїв", і вулиця "Площа Героїв", і провулок "Площі Героїв", і… Зрештою, звісно, знайшлися і виїхали.


Не вірте очам своїм – за триста гривень ви не поїдете

Тут вам я дам важливу пораду: якщо користуватиметесь сервісом попутників, одразу після броні дзвоніть водію. Якщо зв'язку нема – скасовуйте бронь і забувайте про цей варіант. Інакше просто втратите час намарно. Також зауважте, що на Blablacar часто реєструють поїздки люди, які їхати у принципі не збираються – то в них гумор такий. А ще – тотально неправильні ціни. Ціна – перше, про що питайте. Наприклад, я бачив, як якась "пані Яна" зареєструвала п'ять чи шість поїздок з інтервалом у годину, усюди вказала різні ціни від 300 до 1400 гривень. Очевидно, що це чийсь бізнес, а не сервіс попутників.


Головні враження – не в речах, а в душі

Зрештою, я вже був втомлений і готовий дати 45 євро тільки до Ужгорода, як просила "пані Яна". Та пощастило знайти водія, який насправді підбирав попутників. Ну, а те, що водій був з "бзіками", добу за кермом, засинав уночі посеред дороги кожні двадцять хвилин і розповідав чудернацькі релігійні та політичні теорії… Це вже зовсім інша історія.

Що ж, Будапешт я "проковтнув" і "перетравив". Чесно – було смачно.

Фото: Xiaomi Redmi Note 4X, Xiaomi Note 5, Canon EOS 650D, Nikon D7100

powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Залиште відгук