Одна з найпрестижніших літературних нагород бере свій початок з 2005 року. Тоді вперше редакція BBC News присудила перемогу найкращим україномовним творам і вручила грошовий приз, який складав тисячу британських фунтів.

Читайте також: "Різдвяна історія" за мотивами Чарлза Дікенса: в мережі з'явився новий трейлер з Томом Гарді

Учасники були представлені у трьох номінаціях. Звання "Книга року 2019" отримав роман Тамари Горіха Зерня "Доця". Це твір про життя Донецька у 2014 році, у якому авторка була лише один раз. Вона обрала війну, як тло для свого сюжету. Тамара Дуда хоче дозволити читачам пропустити моторошні події через себе. До того ж, головна героїня не має ім'я, аби її "я" злилося з особистістю читача. "Доця" про справжню любов та відвагу, про дім та батьківщину.

Ця книга написана для людей, які зараз лишилися в окупованому місті,
– розповіла письменниця.

Доця
Тамара Горіха Зерня, авторка роману "Доця" / Facebook / @BBC.Book

Перемогу в номінації "Дитяча книга року BBC 2019" здобув науково-фантастичний твір "Сапієнси" Володимира Арєнєва. Книга дає змогу опиняться в космосі, на облавку величезного космічного корабля "Стріляний горобець". У центрі роману закоханий у біологічне проєктування київський школяр Мишко Неборак. Знайомство з новеньким у класі дивакуватим Сашком Ненароком дає старт детективному розслідуванню хлопців. У романі знайшлося місце не тільки захопливим пригодам та видовищному космосу, а й філософським міркуванням про людину та її місце у світі.

І людяність… думаю, це не вигадка, як вважає Гарлан. Але й не те, що нам усім притаманне від народження. Людяність – це те, чого ми мали би прагнути. Те, що дозволяє якось примирити розум з нашою тваринною частиною,
– зазначає Володимир Арєнєв.

Сапієнси
"Дитяча книга року BBC 2019" / Facebook / @BBC.Book

А премію в номінації "Есеїстика 2019" здобула збірка нарисів Тараса Прохаська "Так, але...". Це книга про майбутнє, яке було давно, і про все, що вже є, але не знати, як довго ще буде. Це розповідь про прості речі. Головний тут тип оповіді, в якому рефлексії стають елементами сюжету.

Ця книжка вимагає повільного читання, як це є у німецькій мові, і розбирання найдрібніших деталей, котрі тут виписані, як у витинанці. Прочитавши цю книжку задумався: чи можна було написати краще? Так, але ні,
– прокоментував член журі Тарас Лютий.

Так, але
Тарас Прохасько, автор книги "Так, але..." / Facebook / @BBC.Book