Чим для Марини Круть є 65 струн рідної бандури, як співачка тренує голос та якою постає на концертах перед своїми слухачами, вона розповіла в ексклюзивному інтерв’ю для LifeStyle24. У Львів виконавиця завітала, щоб заспівати шанувальникам нові композиції з останнього альбому.
Читайте також: Ексклюзив: співак триб'ют-шоу Адріано Челентано виступив у Львівській опері з прапором України
Марино, презентація мініальбому "Albino" (до нього увійшло 6 ліричних пісень) – твій перший тур. Як створювались пісні і чи будеш співати їх тільки в Україні?
"Albino" я написала взимку минулого року. Фактично, на одному подиху – витратила по годині для створення кожної композиції, бо творчий потік дуже складно втримати. Зізнаюсь: то був нелегкий етап у моєму житті. Наприклад, одна з шести музичних історій називається "Скажи мені". Це розповідь про світ, вищу силу, про таке, що стосується кожного. І я до цього звертаюсь. В межах України ми з командою запланували п’ять концертів: стартували з мого рідного Хмельницького, були вже в Тернополі, Рівному, Житомирі, Львові. Попереду ще Вінниця, Одеса та Київ. А 22 листопада влаштуємо заключний концерт у Торонто (Канада).
Львівській публіці Марина Круть заспівала композиції з музичної збірки "Albino" / Olga Goshovska
Власне, свій вокал у поєднанні з грою на бандурі ти демонструватимеш іншим країнам не вперше. Знаю, що пів року провела в Китаї, де також співала. Розкажи про цей період.
Так, там я жила 7 місяців. Вирішила поїхати туди, щоб заробити гроші на свій перший альбом "Архе". Спочатку співала в барі, а потім почала виступати разом із бандурою. Китайці позитивно реагували на таку музику і згодом я стала там фрілансеркою (міста Гонконг, Гуангчжоу та провінції). Тобто, мене запрошували на концерти й корпоративи. Зарплатню одержувала хорошу, переді мною відкривались неабиякі перспективи, але я розуміла, що жити там не хочу. Тому повернулась сюди, аби реалізовувати свій талант в Україні.
Свій спів та гру на 65-струнному інструменті співачка демонструвала в Китаї / Olga Goshovska
І частково тобі це вдалось завдяки талант-шоу "X-Фактор" та "Голос країни". Кажу частково, бо ти, мабуть, мала сподівання потрапити до прямих ефірів у обох проєктах. Але не судилось.
Для мене це був ще один етап, урок, досвід. Усе, що можу сказати. Додам лише: я ніколи не мала мети стати ні фіналісткою, ні переможницею якоїсь вокальної програми. Однак завдяки відборам мені вийшло розширити свою аудиторію. Так, після закінчення участі в шоу на моїх сторінках у соцмережах побільшало фолловерів, сипались лайки. Але, в результаті, залишились органічні люди – ті, які почули мене й слухатимуть створене мною надалі.
А як ти завойовуєш свого слухача? Адже виходити з бандурою сьогодні дещо незвично, інструмент поки що не надто популярний на великій сцені.
Та попри це у своєму першому турі я вирішила дати бандурі багато простору, аби її вібрацію було відчутно. Звісно, як доповнення, маю високі й низькі частоти, ударні інструменти. Бо хочу збагатити струнний інструмент ритмом, якого він не має. Скажу, що своїми виходами з бандурою не так популяризую її, як роблю своїм транслятором.
Виконавиця не боїться поєднувати бандуру з іншими інструментами, наприклад, ударними / Olga Goshovska
Розумію: можу однаково добре грати на ній та співати окремо. Але роблю це разом, бо в такому переплетінні мені найкраще говорити зі своєю публікою. Інколи побоююсь, що можу бути монотонною, тому стараюсь виконувати як ліричні, так і трішки танцювальніші пісні. А для того, щоб це виходило добре, треную і свій голос, і своє тіло: роблю дихальні вправи, займаюсь у залі, час від часу плаваю та бігаю. Адже класно працювати на сцені й через тіло.
"Ліхтарики" під час виконання однієї з пісень / Olga Goshovska
Чи задумуєшся над тим, що відчуває твій слухач, будучи на концертах?
Знаєш, мабуть, важливо не думати про те, чи зайде твій стиль. Бо багато хто з шоу-бізнесу міркує про результат своєї творчості: визначає цільову аудиторію, де можна поширює контент, приходить на радіо- й телеефіри. З мене ж не візьмеш масштабного світлового шоу, на сцені я без балету. Мені хочеться камерності та комфорту, щоб люди відчували себе, як удома. Тому, мабуть, мій слухач йде до мене по душу.
"Мій слухач іде до мене по душу" / Olga Goshovska
