Щоб українська медицина почала якісно змінюватись, народні депутати мали ухвалити два урядові законопроекти: №6327 "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів" і №6329 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України". Проголосували поки що тільки перший, він був підтриманий парламентом 8 червня. Це лише перше читання і до документу є чимало зауважень. Але лобісти медичної реформи вважають, що перший крок на шляху медичного реформування таки зроблено.
Головний акцент змін, поставлений командою в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун – відмова від адміністративного керування фінансуванням медицини і перехід на визнану у світі модель фінансування – гроші за пацієнтом.
Основні пункти змін: реалізація медичної політики буде передана від МОЗ до нового держоргану, натомість міністерство так само продовжить розробляти цю політику; фінансування лікарень і оплата праці лікарів будуть переведені на конкурентні умови (не "ставка" за саме існування лікаря, а плата за конкретну виконану якісну роботу); сільська медицина перестане бути неіснуючою і недоступною; медзаклади отримують нову форму господарювання – некомерційні підприємства, які належать громадам; пацієнти отримають прямі виплати від держави на лікування.
Що змінює реформа
Для держави медичні зміни ознаменуються появою нової інституції – Національної служби здоров’я України. Головна задача – розділити ролі: розробка політики здоров’я залишається у МОЗ, а реалізація цієї політики перейде до НСЗУ. За висловом Уляни Супрун, це буде "сильний національний закупівельник", який від імені людей оплачуватиме медичні послуги, надані за міжнародним протоколами. І якщо ці послуги повністю сплатили за реальними ставками, але надали неякісно, або з пацієнта вимагають хабарі, то клініка залишиться без контракту з НСЗУ. Це дуже важливо, бо зараз МОЗ і фінансує, і перевіряє, і контролює, і інформує, — вказала в.о. міністра.
Але всюди, де є люди, де є лікар або медзаклад, і де є якісно надана послуга – будуть гроші від Національної служби здоров’я України,
– наголосила Супрун.
На що може розраховувати пацієнт
Вводиться поняття "державного пакета", що означає гарантовану оплату певного обсягу медичних послуг у екстреній, первинній, вторинній (спеціалізованій), третинній (високоспеціалізованій) та паліативній допомозі.
При цьому гарантована повна оплата необхідних медпослуг та ліків надаватиметься при екстреній, первинній та паліативній меддопомозі. Зокрема, на "первинці" пацієнт гарантовано може розраховувати на: діагностичні процедури та лабораторні дослідження, скринінгові обстеження, профілактичні заходи.
Що ж змінять у вітчизняній медицині?
Що міняється для лікарень і лікарів
Медзаклад отримуватиме кошти з бюджету за виконану роботу. Скільки лікарів працювали і скільки коштів отримав кожен лікар за кожного пацієнта – оце і буде сума фінансування лікарні.
Питання призначення і звільнення лікарів та розміру їхньої плати вирішуватиме сама лікарня, незалежно від форми власності. Законопроект 2309а-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров'я", вже підписаний президентом, дозволяє медзакладам перейти на нову форму господарювання – некомерційних підприємств, що належать громадам.
Медицина в селі
Сімейні лікарі отримуватимуть прямі виплати за кожного пацієнта. У розрахунках спершу фігурувала цифра 210 гривень за одну людину, але у Супрун обіцяють збільшити її до 300 гривень, якщо вдасться запустити реформу у липні. У випадку бюджетних змін, на які розраховує команда МОЗ, наступного року ця цифра може бути збільшена до 400 гривень.
ФАПи у віддалених селах закривати не будуть, але наголос ставиться на тому, що фельдшер там співпрацюватиме з сімейним лікарем, що регулярно прийматиме пацієнтів. Завдання місцевої громади – організувати амбулаторію, житло та авто, а НСЗУ заплатить лікарю за якісно надане медичне обслуговування кожного пацієнта.
Медицина і гроші
Основним джерелом фінансування буде держбюджет. Хоча у МОЗ шукають і інші джерела, як донорські кошти, розглядають і систему добровільного медичного страхування.
Коли ми знаємо, скільки здоров’я ми створили на наші податки, то розмова про бюджет системи охорони здоров’я між ВРУ та Урядом нарешті стане змістовною,
– відзначила Супрун.
Тому лобісти медреформи називають нагальним питанням необхідність прийняття і другого урядового законопроекту з вищевказаних.
Загрози "новонародженій"
Законопроект №6329, який має запустити нову модель фінансування, наразі депутати відхилили. А без нього ніяких змін не буде, наголошують у команді Уляни Супрун, бо не буде ніяких коштів.
"Депутати пропонують залишити всі кошти під керуванням корупційної вертикалі медичних чиновників та не вводити ніяких легальних співоплат — бо в нас же "безоплатна медична допомога"! Може, ви бачите цю безоплатну допомогу? Я бачу, на яких автівках по всій країні їздять медичні чиновники з зарплатнею в 6 тисяч гривень", — висловилася у ФБ в.о. міністра охорони здоров'я.
Супрун додала, що натомість нинішня команда у МОЗ пропонує нову систему – всі кошти, які на рік виділяє Верховна Рада на лікування українців, мають розподілятися за простими та єдиними для всіх правилами, аби держава почала платити саме за лікування українців. Але поки що ініціативи медичних реформаторів не знаходять підтримки у політиків. Втім, шанси є. Адже і законопроект 6327 був проголосований не з першого разу, а після запеклих дискусій і навіть суспільного тиску у вигляді запущеного в соцмережах флеш-мобу #вимагаю_медреформу.
Читайте також: Де лікуються ті, хто голосуватиме за медичну реформу?