Здоров'я 24 поспілкувалося з доцентом кафедри анестезіології та реаніматології Буковинського державного медичного університету Сергієм Акентьєвим та сімейним лікарем вищої категорії Людмилою Соловей, щоб розібратись в особливостях реформування медицини в Україні.

Читайте також: Перемоги-2018: про головні досягнення України в році, що минає

Всього минуло 8 місяців, як запрацювала Національна служба здоров'я України (НСЗУ). За приклад взято Національну службу здоров'я Великобританії, якій виповнилося 70 років. До успіхів, які досягли британці, українцям далеко.

Як зазначив Олег Петренко, голова НСЗУ, мрія про те, що у нас в одну мить з’явиться європейський рівень медичної допомоги – це ілюзія. Нам доведеться довго працювати, і можна пообіцяти тільки піт, сльози і тяжку працю протягом найближчих 20 років.

Медична реформа розрахована на три роки: 2018-2020 роки. Зміни будуть відбуватися системні, складні, які будуть формувати нову модель медичного обслуговування українців.

Перший етап реформи торкнувся первинної ланки, на яку велика надія, тому що на цьому рівні до 90% медичних проблем з хворим будуть вирішуватися сімейним лікарем. Оголошено, що до вузьких спеціалістів будуть спрямовувати сімейні лікарі. А пацієнти, які не уклали договори із своїм лікарем, лікуватимуться у вузького спеціаліста на платній основі.

медична реформа
Зарплати сімейних лікарів значно зросли

Значно зросли зарплати сімейних лікарів. Вони почали отримувати гроші за кількість пацієнтів. Для цього головний лікар має підписати договір медзакладу з Нацслужбою здоров’я, розпочинаючи новий принцип оплати медпослуг "гроші йдуть за пацієнтом". У лікарнях, які перейшли на цей принцип зарплати лікарів в середньому становлять від 18 до 23 тисяч гривень.

Статус лікаря первинки почав кардинально змінюватися. Це перша ластівка, яка вселяє надію на достойну заробітну плату для всіх лікарів до кінця впровадження медичної реформи. Правда, цієї мети не всі медики досягнуть, оскільки треба пройти через велику кількість новацій, які планує МОЗ. І не завжди вони будуть під силу усім медикам. Недарма, основною опозицією мозівським новаціям є самі медики, які ще не зрозуміли кінцевих цілей реформи.

Читайте також: В Україні впровадять нові правила видачі ліків: що зміниться

Більше половини українців уже уклали декларації з сімейними лікарями. Як показало опитування соціологічної групи "Рейтинг", 76% пацієнтів, які обрали сімейних лікарів, задоволені ними, 18% ще вагалися з оцінками, і лише 6% висловили невдоволення. При цьому серед змін, які пацієнти помітили після реформи, називалися уважніше та ввічливіше ставлення лікаря до пацієнта, кращі умови прийому (ремонт, сучасне обладнання), безкоштовні лабораторні тести тощо. Щоправда, 25% з опитаних зазначили, що не помітили жодних змін після укладення договору.

Доцент Сергій Акентьєв
“Я, як пацієнт, уклав договір зі своїм сімейним лікарем у поліклініці. Поки що маю надію тільки вітатися з ним. Мені імпонує те, що з наступного року в роботу первинки задіють низку електронних новацій: електронна картка, електронне направлення тощо. Маю надію, що комп'ютеризація та низка електронних впроваджень полегшать роботу лікаря на прийомі, він буде більше приділяти уваги пацієнтові. Чекати миттєвого ефекту, навіть, за перший рік медичної реформи ще зарано. Інерція старого мислення, до чого звик за життя, унеможливлює сприйняти новації зразу. Остаточний ефект від медичної реформи слід чекати після її закінчення. Про це говорять її творці”.

Реформа медичної освіти

Зміни в національній системі охорони здоров’я неможливі без змін у сфері медичної освіти. Медична освіта перебуває в стані реформування ще з 2014 року, коли прийнятий новий закон "Про вищу освіту".

Кабінет Міністрів України 28 березня прийняв Постанову, яка створює основні організаційні засади функціонування системи безперервного професійного розвитку медиків. В ній зазначено, що лікарі після отримання вищої освіти будуть безперервно навчатися для вдосконалення професійних компетентностей.

У 2018 році мінімальний бал ЗНО для абітурієнтів із профільних предметів – хімія, біологія та фізика чи математика на вибір – не менше ніж 150. Під час самого навчання знання студентів-медиків перевірятимуть за допомогою єдиного державного кваліфікаційного іспиту.


Без реформи медичної освіти неможливі зміни в системі охорони здоров'я

У 2019 році студенти-медики візьмуть участь у міжнародному моніторинговому дослідженні. Дослідження відбудеться у першому кварталі 2019 року в форматі тесту для студентів четвертих курсів. Результати тестування жодним чином не впливатимуть на успішність студентів та не можуть стати приводом для виключення з університету. Як зазначають у МОЗ, дослідження проводиться для того, щоб об'єктивно оцінити якість української медичної освіти й точно визначити, де саме її треба вдосконалити.

Також у 2019 році МОЗ запровадить єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ) у сфері охорони здоров'я, який міститиме чотири компоненти: іспит КРОК (такий студенти складали й досі), тест із англійської мови професійного спрямування, міжнародний іспит з основ медицини (IFOM) та практичний іспит — так званий ОСК(П)І. ЄДКІ складатиметься з двох етапів: перший етап буде проводитися на третьому курсі (КРОК-1, англійська мова та IFOM (базові медичні знання), другий – залежно від спеціальності – на п'ятому або шостому курсах (КРОК-2, IFOM (клінічні дисципліни).

Доцент Сергій Акентьєв
“Карколомні зміни в суспільстві зараз створюють нові виклики перед лікарями, які будуть працювати в реформованій системі. В сучасних умовах, коли спостерігається інтернаціоналізація освіти і науки, коли більшість країн намагається орієнтуватися на найкращі міжнародні стандарти, новації на етапі контролю якості знань нагальні і своєчасні. Підвищені вимоги контролю створюють підвалини до якіснішої підготовки студентів до майбутньої практичної діяльності. Всі компоненти єдиного державного кваліфікаційного іспиту поставлять майбутнього лікаря на щабель, а може і на декілька, вище в очах пацієнтів і суспільства. Реформування медичної освіти неможлива без реформування світогляду, підходів до навчання, розуміння кінцевої мети самими викладачами. Кожний, хто має за мету присвятити своє життя медицині, має знати, що доступ до неї можливий лише через виконання низки вимог щодо рівня освіти, складання спеціальних іспитів та отримання ліцензії.”

Реформа екстреної медичної допомоги

За планом на 2019 рік реформа торкнеться екстреної медичної допомоги. У МОЗ пояснюють, що роботи дуже багато. Потрібно підвищувати кваліфікацію медичних бригад, збільшувати зарплати для фахівців, закупляти новий транспорт, оснащений необхідним обладнанням, підключати диспетчерські служби до єдиної електронної системи. Загалом усі ці трансформації займуть близько п’яти років і вимагатимуть 10 мільярдів гривень витрат із держбюджету.

Читайте також: Кому саме та чому заважає Уляна Супрун

У 2019 році МОЗ України розпочинає перший етап реформи екстреної медичної допомоги, яка стартує у Донецькій, Одеській, Тернопільській, Полтавській, Вінницькій областях та місті Київ. Зміни почнуться в областях, що мають інфраструктуру, можливості для перекваліфікації медиків та продемонстрували свою управлінську ефективність під час реформи первинної ланки медичної допомоги. Тут додатковий 1 мільярд гривень, закладений у державному бюджеті на наступний рік, забезпечить помітні зміни, поки інші області готуватимуться.

Реформа медична
Екстрена медицина пройде серйозну трансформацію

Приватна медицина в медичній реформі

До оплачуваних державою послуг в приватних медичних закладах входять: необмежена кількість консультацій у лікаря, з яким пацієнт підписав декларацію, профілактичні огляди, базові аналізи за призначенням лікаря, рецепти на доступні ліки, довідки та листи непрацездатності.

Сімейний лікар поліклініки Medicover Людмила Соловей
“Три місяці роботи за новими принципами медицини виявили деякі недоліки реформи. Наприклад, у той час, як держава гарантує пацієнтам 24 години зв'язку із довіреним лікарем, сім днів на тиждень, але люди мають розуміти, що не можуть вимагати від лікаря більше, ніж він може надати за оплачуваний державою мінімум. Що лікарі мають фіксовані години роботи, а попри них – своє життя, мають свої сім’ї і так само повинні піклуватися про своє здоров’я. Людям потрібно роз’яснювати, що соціально небезпечні інфекційні захворювання, психічні розлади та паліативні стани не належать до найпоширеніших хвороб і тому потребують не лише спеціалізованої допомоги, а й відповідних умов її надання (у тому числі й задля безпеки оточуючих), яких лікар сімейної практики аж ніяк не зможе забезпечити”.

За словами сімейного лікаря, додатковим навантаженням для сімейного лікаря в рамках медреформи стало динамічне спостереження за неускладненою вагітністю. Тоді як він не володіє методиками та не забезпечений засобами для здійснення такої діяльності.

Сімейний лікар поліклініки Medicover Людмила Соловей
“На жаль, нині немає однозначної думки з приводу вирішення багатьох питань. Якщо не визначити відповідність необхідного обсягу медичної допомоги (згідно із чинними стандартами та протоколами), чисельності закріплених пацієнтів у рамках робочого часу лікаря та його фізичним можливостям, усі добрі наміри реформи будуть зведені нанівець”.

Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я.