ФІЛЬТР

Хартил : інструкція, застосування, ціна

Хартил  препарат інгібітор АПФ, застосовується для лікування серцевих та ниркових захворювань.

Склад

Діюча речовина: ramipril. 1 таблетка містить раміприлу 2,5 мг, або 5 мг, або 10 мг;

Допоміжні речовини: натрію гідрокарбонат, лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, крохмаль прежелатинізований, натрію стеарилфумарат, заліза оксид червоний (Е 172) (для таблеток 5 мг), заліза оксид жовтий (Е 172) (для таблеток 2,5 мг і 5 мг).

Випускається у лікарській формі таблеток світло-жовтого, рожевого або білого кольору (в залежності від дозації) овальної форми без оболонки.

В аптеках можна придбати тільки за рецептом лікаря.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Діюча речовина Хартилу - це активний метаболіт, який пригнічує ензим дипептидилкарбоксипептидазу, а також спричиняє значне зниження периферичного опору артерій. Ефект від прийому препарату переважно настає за 1-2 години після застосування, максимальний ефект – за 3-6 годин. А зберігається протягом однієї доби. Раптова зупинка прийому Хартилу не призводить до швидкого підвищення артеріального тиску.

Фармакокінетика

Опісля внутрішнього застосування Хартил швидко всмоктується у шлунку. Максимальної концентрації у сироватці крові досягає за дві-чотири години. Прийом їжі не впливає на всмоктування препарату. Далі діюча речовина зв'язується із білками крові, а потім виводиться з організму через нирки. 

Період напіввиведення становить 13-17 годин.

Показання

Препарат Хартил застосовується у таких випадках:

Серце

  • для терапії артеріальної гіпертензії;
  • для терапії серцевої недостатності;
  • для профілактики появи виражених серцево-судинних захворювань, особливо якщо в історії хвороби є інсульт, захворювання переферичних судин, ішемічна хвороба серця;
  • для профілактики виникнення серцевих захворювань при цукровому діабеті. 

Нирки

  • для лікування ниркових захворювань (початкова та виражена клубочкова діабетична нефропатія, макропротеїнурія).

Протипоказання

Протипоказано застосовувати препарат Хартил у таких випадках:

  • при наявній гіперчутливості до діючої речовини чи будь-якого іншого компонента складу;
  • вагітним жінкам або тим, хто планує вагітність;
  • при вираженій артеріальній гіпотензії або гемодинамічних станах;
  • при стенозі або однобічному стенозі ниркових артерій за умови, що лише одна нирка нормально функціонує;
  • якщо в історії хвороби є ангіоневротичний набряк будь-якого типу;
  • для одночасного застосування із препаратами, що містять аліскірен особам з діабетом або важкими порушеннями функціонування нирок;
  • для застосування під час екстраполярних методів терапії: діаліз, гемофільтрація з використанням певних мембран з високою гідравлічною проникністю та аферез ліпопротеїдів низької щільності із застосуванням декстрану сульфату.

Передозування

Під час передозування можуть виникати такі симптоми: надмірна периферична вазодилатація (з вираженою артеріальною гіпотензією, шоком), брадикардія, електролітні порушення, ниркова недостатність. До цього ж, стан хворого потрібно ретельно прослідковувати.

Для лікування передозування використовуються такі методи: промивання шлунка, застосування сорбентів. Шляхом гемодіалізу препарат виводиться погано.

Побічні реакції

З боку серця: ішемія міокарда, стенокардія або інфаркт міокарда, тахікардія, аритмія, відчуття посиленого серцебиття, периферичні набряки.

З боку ниркової та сечовидільної системи: порушення функціонування нирок, гостра ниркова недостатність, збільшення сечоутворення, погіршення перебігу фонової протеїнурії, підвищення рівня сечовини у крові, підвищення рівня креатиніну у крові.

З боку системи крові та лімфи: еозинофілія, зменшення кількості лейкоцитів (включаючи нейтропенію або агранулоцитоз), зменшення кількості еритроцитів, зниження рівня гемоглобіну, зменшення кількості тромбоцитів, недостатність кісткового мозку, панцитопенія, гемолітична анемія.

З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, тремор, порушення рівноваги, церебральна ішемія, ішемічний інсульт і транзиторна ішемічна атака, порушення психомоторних функцій, відчуття печіння, дисгевзія, агевзія, паросмія, парестезія.

З боку органів чуття: порушення зору, нечіткість зору, кон’юнктивіт, вертиго, порушення слуху, дзвін у вухах.

Дихальні розлади: непродуктивний подразнювальний кашель, бронхіт, синусит, задишка, бронхоспазм, загострення астми, закладеність носа.

З боку шлунку та кишківника: запальні явища у шлунково-кишковому тракті, розлади травлення, дискомфорт у животі, диспепсія, діарея, нудота, блювання, панкреатит, підвищення рівня ферментів підшлункової залози, ангіоневротичний набряк тонкого кишечнику, біль у верхній частині живота, включаючи гастрит, закреп, сухість ротової порожнини, глосит, афтозний стоматит.

З боку шкірного покриву: висипання, зокрема макулопапульозні, ангіоневротичний набряк, свербіж, гіпергідроз, ексфоліативний дерматит, кропив’янка, оніхоліз, фоточутливість, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, пемфігус, загострення перебігу псоріазу, псоріатичний дерматит, пемфігоїдна або ліхеноїдна екзантема або енантема, алопеція.

З боку опорно-рухової системи: м’язові спазми, міалгія, артралгія.

З боку ендокринної системи: синдром неналежної секреції антидіуретичного гормону.

З боку судин: артеріальна гіпотензія, ортостатичне зниження артеріального тиску, синкопе, відчуття припливів, стеноз судин, гіпоперфузія, васкуліт, феномен Рейно.

З боку імунної системи: анафілактичні та анафілактоїдні реакції, підвищення рівня антинуклеарних антитіл.

З боку печінки: підвищення рівня печінкових ферментів і/або кон’югатів білірубіну, холестатична жовтяниця, пошкодження печінкових клітин, гостра печінкова недостатність, холестатичний або цитолітичний гепатит.

З боку статевої системи та молочних залоз: транзиторна еректильна імпотенція, зниження лібідо, гінекомастія.

Психічні порушення: зміни настрою в гіршу сторону, тривожність, нервовість, неспокій, порушення сну, включаючи сонливість, сплутану свідомість, неуважність.

Загальне: підвищення рівня калію у крові, анорексія, зниження апетиту, зниження рівня натрію у сироватці крові.

Особливості застосування

Пацієнти зі значним підвищенням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи

У пацієнтів зі значним підвищенням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи існує ризик раптового значного зниження артеріального тиску та погіршення функції нирок внаслідок пригнічення АПФ, особливо якщо інгібітор АПФ чи супутній діуретик призначають вперше або вперше підвищують дозу.

Суттєвого підвищення активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, яке потребує медичного нагляду, в тому числі постійного контролю артеріального тиску, можна очікувати, наприклад, у пацієнтів: з тяжкою артеріальною гіпертензією, з декомпенсованою застійною серцевою недостатністю, з гемодинамічно значущою перешкодою для притоку або відтоку крові з лівого шлуночка (наприклад зі стенозом аортального або мітрального клапана),  з однобічним стенозом ниркової артерії при наявності другої функціонуючої нирки, у яких існує або може розвинутися нестача рідини або електролітів (включаючи тих, хто отримує діуретики), із цирозом печінки та/або асцитом, яким виконують обширні хірургічні втручання або під час анестезії із застосуванням препаратів, що спричиняють артеріальну гіпотензію.

Як правило, рекомендується провести корекцію дегідратації, гіповолемії або нестачі електролітів до початку терапії, однак, для пацієнтів із серцевою недостатністю такі корегуючі заходи слід ретельно зважити щодо ризику виникнення перевантаження об’ємом.

Особи з порушеннями функції печінки

Реакція на лікування препаратом може бути або посиленою, або зменшеною. Окрім того, у пацієнтів із важким цирозом печінки, який супроводжується набряками та/або асцитом, активність ренін-ангіотензинової системи може бути істотно підвищеною, саме тому під час терапії цих хворих необхідно діяти з особливою обережністю.

Транзиторна або персистуюча серцева недостатність після інфаркту міокарда

Пацієнтам, у яких існує ризик виникнення серцевої або церебральної ішемії у разі гострої артеріальної гіпотензії на початковій фазі лікування потрібен особливий медичний контроль.

Хірургічні втручання

За можливості лікування інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту, такими як раміприл, слід припинити за 24 години до проведення операцій.

Контроль функції нирок

Функціонування нирок потрібно контролювати до і під час проведення лікування та коригувати дозування, особливо у перші тижні лікування. Особливо ретельний контроль потрібен за пацієнтами з порушенням функції нирок. Існує ризик погіршення ниркової функції, особливо у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю або після пересадки нирки.

Ангіоневротичний набряк

У пацієнтів, які вживали інгібітори АПФ спостерігався ангіоневротичний набряк. У разі його появи прийом потрібно припинити. Варто негайно розпочати невідкладну терапію. Пацієнт повинен знаходитись під медичним контролем протягом щонайменше 12-24 годин і може бути виписаний після повного зникнення клінічних ознак. У пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ, включаючи Хартил, спостерігалися випадки ангіоневротичного набряку кишківника. Ці пацієнти скаржилися на біль у животі з нудотою/блюванням або без.

Анафілактичні реакції під час десенсибілізації

При застосуванні інгібіторів АПФ імовірність виникнення і тяжкість анафілактичних та анафілактоїдних реакцій на отруту комах та інші алергени збільшується. Перед проведенням десенсибілізації слід тимчасово припинити прийом засобу.

Гіперкаліємія

У деяких пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ, включаючи препарат Хартил, спостерігалося виникнення гіперкаліємії. До групи ризику виникнення гіперкаліємії належать пацієнти із нирковою недостатністю, пацієнти віком від 70 років, пацієнти з неконтрольованим цукровим діабетом, пацієнти, які приймають солі калію, калійзберігаючі діуретики, а також інші активні речовини, що підвищують вміст калію у плазмі крові, або пацієнти з такими станами як дегідратація, гостра серцева декомпенсація, метаболічний ацидоз. Якщо сумісне застосування вищезазначених препаратів вважається доцільним, то рекомендується регулярно контролювати рівень калію у плазмі крові.

Нейтропенія/агранулоцитоз

Випадки нейтропенії/агранулоцитозу, а також тромбоцитопенії та анемії спостерігалися рідко. Також повідомлялося про пригнічення функції кісткового мозку. З метою виявлення можливої лейкопенії рекомендується контролювати кількість лейкоцитів у крові. Більш частий контроль бажано проводити на початку лікування та за пацієнтами з порушеною функцією нирок, супутнім колагенозом (наприклад системним червоним вовчаком або склеродермією) або тими, хто приймає інші лікарські засоби, які можуть спричинити зміни в крові.

Раса

Інгібітори АПФ частіше спричиняють ангіоневротичний набряк у пацієнтів негроїдної раси, ніж у представників інших рас. Як й інші інгібітори АПФ, гіпотензивна дія раміприлу може бути менш вираженою у пацієнтів негроїдної раси. Це може бути зумовлено тим, що в осіб негроїдної раси частіше спостерігається артеріальна гіпертензія.

Кашель

При застосуванні інгібіторів АПФ повідомлялося про виникнення кашлю. Характерним є те, що кашель непродуктивний, тривалий і зникає після припинення лікування. 

Особливі застереження

Оскільки прапарат містить лактозу, пацієнтам з  рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози, протипоказано приймати цей препарат.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Не можна застосовувати препарат вагітним та жінкам, які планують вагітність. 

Через брак інформації щодо проникнення Хартилу у грудне молоко застосовувати годуючим матерям не рекомендується.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Оскільки можуть виникати побічні реакції з боку центральної нервової системи, такі як запаморочення та головний біль, на час прийому Хартилу варто утриматися від керування автотранспортом чи іншими рухомими механізмами, особливо на початку терапії.

Спосіб застосування та дозування

Тривалість терапії та дозування встановлюється індивідуально для кожного пацієнта, прийом їжі не впливає на абсорбацію препарату. Таблетку потрібно вживати внутрішньо, запиваючи великою кількістю рідини.

Захворювання серцево-судинної системи

Запобігання захворювань серця і судин спершу рекомендується застосовувати 2,5 мг 1 раз на 24 години, як первинну дозу, а надалі збільшувати кожен тиждень і довести до 10 мг 1 раз на одну добу.
Серцева недостатність  початкова доза -1,25 мг, надалі- через кожні 1-2 тижні для досягнення максимальної добової дози 10 мг. Рекомендовано розділити дозу на 2 прийоми.
Профілактика після перенесеного гострого інфаркту міокарда при наявності серцевої недостатності

початкова доза- 2,5 мг 2 рази на добу впродовж 3 днів з подальшим підвищенням до 2,5 мг та 5 мг 2 рази на добу. Якщо дозування не можна збільшити до 2,5 мг 2 рази на добу, лікування слід відмінити.

у подальшому добову дозу слід підвищувати шляхом подвоєння з інтервалом у 1-3 дні до досягнення цільової підтримуючої дози 5 мг 2 рази на добу.

Артеріальна гіпертензія початкове дозування -  2,5 мг на добу, в подальшому дозу можна подвоювати кожні 2-4 тижні до досягнення цільового рівня артеріального тиску; максимальна доза препарату Хартил становить 10 мг на добу. Препарат рекомендується приймати 1 раз на 24 години.
Пацієнти з артеріальною гіпертензією, які перебувають на гемодіалізі початкова доза становить 1,25 мг (у відповідному дозуванні), а максимальна добова доза - 5 мг. Препарат слід приймати через декілька годин після проведення сеансу гемодіалізу.

Захворювання ниркової системи

Особи з діабетом та мікроальбумінурією

початкова доза препарату становить 1,25 мг, надалі через 2 тижні лікування разову добову дозу рекомендується подвоїти до 2,5 мг, а потім до 5 мг ще через 2 тижні терапії.

 

Пацієнти з діабетом та щонайменше одним фактором серцево-судинного ризику початкова доза становить 2,5 мг 1 раз на добу, через 1-2 тижні лікування добову дозу рекомендується подвоїти до 5 мг, а потім до 10 мг ще через 2-3 тижні лікування. Цільова добова доза становить 10 мг.
Пацієнти з недіабетичною нефропатією, про яку свідчить наявність макропротеїнурії

початкова доза становить 1,25 мг 1 раз на добу. Через 2 тижні лікування разову добову дозу рекомендується збільшити до 2,5 мг, а потім до 5 мг ще через 2 тижні лікування.

Пацієнти з порушенням функції нирок

залежить від показника кліренсу креатиніну: 

  • кліренс креатиніну становить ≥60 мл/хв, необхідності у корекції початкової дози (2,5 мг/на добу) немає, а максимальна добова доза становить 10 мг;
  •  кліренс креатиніну становить 30-60мл/хв, необхідності у корекції початкової дози

    (2,5 мг/на добу) немає, а максимальна добова доза становить 5 мг;

  • кліренс креатиніну становить 10-30мл/хв, початкова добова доза становить 1,25 мг (у відповідному дозуванні)/на добу, а максимальна добова доза − 5 мг.

Особливі застереження

Пацієнти з порушенням функції печінки  Лікування пацієнтів з порушеннями функції печінки варто розпочинати під ретельним лікарським контролем, а максимальна добова доза у таких випадках повинна становити 2,5 мг.
Пацієнти старшого віку Початкова доза повинна бути нижчою, а подальше титрування дози слід здійснювати більш поступово з огляду на вищу імовірність виникнення небажаних ефектів, особливо у дуже старих та немічних пацієнтів. У таких випадках слід призначати нижчу початкову дозу − 1,25 мг. 
Діти Препарат дітям не застосовувати. 

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Протипоказані до застосування такі комбінації:

  •  із лікарськими засобами, що містять аліскірен, протипоказане пацієнтам із цукровим діабетом або помірно тяжкими порушеннями функції нирок і не рекомендоване іншим категоріям пацієнтів;
  • під час методів екстракорпоральної терапії, в результаті яких відбувається контакт крові з негативно зарядженими поверхнями, такі як діаліз, гемофільтрація із використанням певних мембран з високою інтенсивністю потоку та аферез ліпопротеїнів низької щільності із застосуванням декстрану сульфату.

Комбінації, що вимагають особливої уваги і запобігання

Під час прийому солі калію, гепарину, калійзберігаючих діуретиків та інших активних речовин, що збільшують рівень калію у плазмі крові, може виникнути гіперкаліємія, тому потрібно проводити ретельний аналіз рівня калію у крові.

Від антигіпертензивних лікарських засобів та інших речовин, здатних знижувати артеріальний тиск (наприклад нітрати, трициклічні антидепресанти, анестетики, алкоголь, баклофен, альфузозин, доксазозин, празозин, тамсулозин, теразозин) варто очікувати збільшення ризику виникнення артеріальної гіпотензії.

Оскільки вазопресорні симпатоміметики та інші речовини (наприклад ізопротеренол, добутамін, допамін, епінефрин) можуть зменшити антигіпертензивний ефект препарату, тому рекомендовано ретельно стежити за артеріальним тиском.

Алопуринол, імунодепресанти, кортикостероїди, прокаїнамід, цитостатики та інші речовини, що можуть спричиняти зміни в крові, спричиняють підвищену імовірність виникнення гематологічних реакцій.

Інгібітори АПФ можуть зменшити екскрецію літію, що може спричинити збільшення токсичності літію. Саме тому необхідно ретельно контролювати його рівень.

Через вживання протидіабетичних засобів, включаючи інсулін можуть виникнути гіпоглікемічні реакції. Рекомендується ретельно прослідковувати рівень глюкози у крові.

Від нестероїдних протизапальних препаратів і ацетилсаліцилової кислоти варто очікувати зниження антигіпертензивного ефекту засобу. Окрім того, одночасне застосування інгібіторів АПФ і НПЗП може супроводжуватися підвищеним ризиком погіршення функціонування нирок та збільшенням рівня калію у сироватці крові.

При надмірному споживанні солі можливе послаблення гіпотензивного ефекту препарату.

Внаслідок інгібування АПФ зростає імовірність виникнення і тяжкість анафілактичних і анафілактоїдних реакцій на отруту комах. Вважається, що такий ефект може також спостерігатися і під час вживання інших алергенів.

Термін придатності та умови зберігання

Максимальний термін зберігання- 2 роки.

Зберігати за температури не вище 25º С у недоступному для дітей місці.

Ціна

Ціна Хартилу залежить від дозування. Переважно, ціна в аптеках становить:

Хартил н табл 2,5/12,5 мг н 28 – 161-162 гривні;

Хартил табл 0,005 г н 28 – 150 гривень;

Хартил табл 0,01 г н 28 – 211-218 гривень.

В наявності на Liki24.com Купити
  • Виробник:
    Актавіс ЛTД, Мальта/ Actavis LTD, Malta
  • Діючі речовини:
    Раміприл (ramipril)
  • Код АТХ:

    C09AA05

    C - Засоби, що діють на серцево-судинну систему

    C09 - Засоби, що діють на ренін-ангіотензинову систему

    C09A - Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (апф)

    C09AA - Інгібітори апф монокомпонентні

    C09AA05 - Раміприл