26-ти річний кримчанин Олексій Тутов став першим медиком-волонтером, якого звинуватили в організації масових заворушень.
Апеляційний суд Києва визначив для нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Хлопця у формі з червоним хрестом силовики схопили 22 січня під час погрому медпункту на вулиці Грушевського.
"На ньому була футболка, з ним був саквояж медичної служби чи чемоданчик. У принципі всі ознаки представника медичної служби були наявні", - розповіла адвокат Олексія Тутова Наталя Лисневська.
За словами адвоката, у райвідділок його доправили вже без медичної форми і без всіх ознак його належності до медичної служби. Оскільки те, що свідчило про його приналежність до медиків, зірвали і повикидали.
"Беркут" кидав камінням у медиків і людей, які просто стояли
"За мною і за моїми товаришами перебувало декілька десятків людей також і журналістів, яких ми просто закривали собою, щоб їх не чіпали. Поведінка "Беркуту" у цьому випадку, які кидати каміння у сторону медиків і в сторону людей, які просто стоять, просто не зрозуміла", - вважає волонтер Червоного Хреста Василь Журавель.
Шість спецназівців зайшли у приміщення Червоного хреста, де перебували медики і постраждалі, почали трощити вітрини і закидати світло-шумові гранати.
"Близько двадцяти медичних працівників, ті, які серйозно так постраждали, ну скажемо, перелом носа в одного лікаря є від потрапляння гумової кулі у перенісся, таких серйозних травм близько семи. Решта всі такі незначні пошкодження. Ну і є такі, що без пошкоджень, не звертаються, ну наприклад, того медика, якому стріляли в його червоний хрест, в білу футболку тричі, то там навіть синців немає, тому ми не зверталися", - розповів координатор медичної служби Штабу національного спротиву Олег Мусій.
На медпункти під час війни навіть німці не нападали
"На операційних столах лежали поранені, яких лікарі зашивали і в той момент почався штурм, в нас була сотня козаків, які нас охороняли, вони зовні стояли, тримали двері. У той момент я всіх лікарів зібрав, я їх всіх проінструктував і не тільки я. Перші почали виходити жінки, потім пішли чоловіки-лікарі. На медпункти під час війни навіть німці не нападали", - сказав волонтер медичної служби Євромайдану Олексій Титаренко.
Лікар Дмитро Дубцов теж був присутній у момент зачистки медпункту. Він працює терапевтом-травматологом в одній з київських лікарень. Зараз взяв відпустку і став начмедом Українського дому.
"Наша охорона почала барикадувати вхід, тобто заставляти його всім чим можна. Але "Беркут" пробили вікно і почали в нас кидати гранати. Ми почали евакуювати людей із чорного ходу. Дуже постраждав один лікар. Але, Слава Богу, він залишився живий. Все добре. Тобто він накрив собою пацієнта від гранати. Людей ще зашивали, коли вони вже кидали гранати до медпункту", - розповів лікар Дмитро Дубцов.
"Беркут" нападав на медпункт двічі, у ніч на 22 січня та під час протистояння вдень. Тоді лікарі надавали допомогу 15 пацієнтам, а охороняли їх до 20 охоронців. Уникнути розправи вдалося не всім. Декілька людей досі не знайдено.
"Ті хлопці, що у нас працювали, вони казали, що закидали гранатами світло-шумовими медпункт. А потім, там був другий вихід - і вдалося евакуювати і поранених, і частково медперсонал. Потім вони забрали прапор з червоним хрестом. Вони сказали, що це трофей, і пішли", - розповів член групи швидкого реагування Національного комітету Червоного Хреста Тарас Логінов.
"Деяких людей вони захопили. Захопили звичайних людей. Залишились деякі пацієнти, які були в тяжкому стані", - додав лікар Дмитро Дубцов.
У міліції запевняють, що звернення про пошкодження майна медпункту на Грушевського не було.
Підприємцю та альпіністу Василю Журавлю, добровольцю Червоного Хреста доводилось рятувати не лише протестувальників, а й "беркутівців".
""Беркутівець" пробував на собі тягнути свого товариша. В якого, з його слів, в руках зірвалася його граната. У нього була велика травма долоні правої руки і травматичний шок. Майже на ногах не тримався. Я його підхопив з другої сторони, здав медикам військовослужбовців", - розповів волонтер Червоного Хреста Василь Журавель.
Напади на медиків - це є порушенням Женевських конвенцій
"Факти, які на сьогодні документовані: напади, затримання, побиття медичних працівників, які мають зовнішні ознаки (хрести на руках на верхньому одязі і так далі), напади і знищення медичних пунктів, медичного обладнання, медичного майна, ліків – це все є порушеннями Женевських конвенцій, які передбачають нейтралітет всіх тих, хто надають медичну допомогу, транспорту навіть медичного", - пояснила фахівець із міжнародного права Зоряна Черненко.
Медична служба Євромайдану - це працівники медичних закладів та студенти, які організувалися після розгону мирних демонстрантів. Зараз це вже потужна медична інфраструктура, яка охоплює всю територію протесту.
Багато людей були фактично викрадені з лікарень
"Ідея появи народного госпіталю і сама ідея появи медичних пунктів тут, вона зумовлена двома чинниками. По-перше, населення Євромайдану - це населення середніх розмірів райцентру, в якому традиційно є пару лікарень. Тобто медична допомога тут потрібна. Ну, а крім того, є і погана сторона. У нас почалося повернення до того, що називається "репресивна медицина". Ми знаємо ситуації, коли багато людей були фактично викрадені з лікарень", - сказав координатор ініціативи "Народний госпіталь" Роман Зінченко.
За спиною у багатьох медиків-волонтерів досвід роботи під час Помаранчевої революції. У 2004 році на Майдані діяло понад шістдесят маленьких медичних пунктів. Зараз - вісім, але більші, майже лікарні. Окрім того, на Майдані постійно чергують мобільні бригади.
У часи сутичок у кожен медпункт вдень по 500 людей зверталося
"У часи сутичок у нас було на кожен медпункт вдень приблизно по 500 людей, які звертались і з травмами, і з захворюванням. А на сьогоднішній день, у тихий мирний час, я кожного ранку збираю статистику, звертається приблизно 120-150 людей за добу", - сказав координатор медичної служби Євромайдану Максим Іонов.
Під час активних дій на Грушевського у медичних пунктах Майдану з'явилися хірургічні відділення. За чотири дні боїв хірурги прийняли до тисячі пацієнтів.
"Є відповідне обладнання. Ось ви бачите хірургічна лампа, дефібрилятор, там далі відсмоктувач і так далі, все необхідне для елементарних хірургічних втручань. Це, як правило, поранення різного роду", - розповів координатор медичної служби Штабу національного спротиву Олег Мусій.
За його словами, серед медиків є стоматолог, дерматолог, лор, офтальмолог та інші.
Під час перемир'я зростають черги у польову поліклініку. Хвороба мирного Майдану - застуда. Чимало людей приходять і на консультацію до психолога.
У складах зберігають медичні препарати. Лікарі кажуть: тут є все. Якщо чогось бракує, достатньо лише про це оголосити і благодійники допомагають. Після того, як у Будинку профспілок вибухнув пакет з ліками, пакунки з допомогою перевіряють.
Міліціонери, попри застереження лікарів, заббирають хворих
"Вирішують чомусь міліціонери, чи потрібно надавати медичну допомогу, чи ні. Навіть попри застереження лікарів, що цей хворий потребує госпіталізації, правоохоронці вирішують його забрати. Органи внутрішніх справ прослуховують телефон 103 і буквально через 2-3 хвилини є дзвінок. Наприклад, випадок з вибухом, людина, яка викликали медичну допомогу, буквально через декілька хвилин пролунав дзвінок із міліції, і вона давала покази, чому викликала", - розповів координатор медичної служби Штабу національного спротиву Олег Мусій.
У стаціонарних пунктах медики чергують по 12 годин, мобільні бригади, яким доводиться працювати на вулиці - по вісім. Чимало лікарів приходять на Майдан після основної роботи. Дехто взяв відпустку за свій рахунок. Роблять це, попри ризик втратити роботу.
"Лікарі з Дніпропетровську, є лікарі і декілька медичних працівників з Миколаєва, які говорили про якийсь тиск. А до нашого одного з лікарів, який працює з першого дня на Майдані з Дніпропетровську, до нього вже навідувались працівники міліції і розпитували де він працює, чим він займається і яку він проводить роботу, які його данні", - повідомив координатор медичної служби Євромайдану Максим Іонов.
Донецького лікаря Михайла Сиротенка навіть за допис у соцмережі на підтримку Євромайдану почало цькувати керівництво. Медик був на лікарняному і запропонував у себе на сторінці допомогу киянам.
Тим часом ознайомитися з організацією та роботою медичної служби Євромайдану запросили Міністра охорони здоров'я Раїсу Богатирьову. Тут відносини між лікарем і пацієнтом повністю відповідають етичному кодексу лікаря, підписаному у 2009 році лікарськими організаціями України. А постраждалі отримують не тільки кваліфіковану допомогу, а й безкоштовне лікування.