Нардеп від "Слуги народу" Юрій Камельчук повідомив, що наразі ситуація не є проста, у зв'язку з тим, що багато з членів фракції не приїхали через те, що почуваються не дуже здоровими. Щодо тих, хто свідомо не прийшов, будуть робитися певні кадрові висновки. Про це він розповів в ефірі програми "Політбюро" на 24 каналі.
Читайте також Зеленському все складніше втримати свою фракцію, – політолог
Народний депутат розповів, що депутати від "Слуги народу" і далі вважають себе сильною фракцією. Він також зазначив, що чимало разів у монобільшості було сходження позиції з "Європейською солідарністю", "Батьківщиною" та іншими фракціями. До цього в залі збиралося багато разів 300+ голосів, особливо, про антикоронавірусні законопроєкти, які були прийняті на попередніх двох позачергових сесіях.
Цього разу це голосування приєднало "ЄС" тільки тому, що вони захотіли приєднатися до цього питання. Для них стало зрозуміло,що це також важливо для України. Навіть якщо відняти їхні голоси, в нас було 236 голосів без фракції "Європейська солідарність". Те, що вони вирішили приєднатися, це їхній свідомий вибір,
– пояснив нардеп.
Він додав, що в майбутньому буде видно, чи виникне потреба об'єднуватися ще з кимось для інших законопроєктів. На його думку, кожен депутат має право на своє волевиявлення. Також і "слуги народу" не завжди підтримують всі законопроєкти від своєї фракції чи від Кабінету Міністрів.
За його словами, це нормальний процес в будь-якому голосування з’ясовувати, які настрої, чи є зміст починати ставити на голосування той чи інший проєкт, щоб не було пострілів "в холосту" Зокрема, і за міністрів, як це сталося з попередніми.
Тому, зокрема, за міністра енергетики, коли очевидним стало те, що немає достатнього розуміння цієї кандидатури, було прийнято рішення про відкладення цього голосування. Щоб не було пострілів "у холосту", як це було з першим голосуванням щодо інших міністрів,
– розповів Юрій Камельчук.
Він також зазначив, що не всі депутати свідомо підходять до аналізу тих чи інших кандидатур, їм треба більше часу.
Про "антиколомойський" законопроєкт
Що стосується законопроєкту про банківську діяльність, нардеп не згодний зі своїм однопартійцем Олександром Дубінським, що це є рейдерський закон, аби не давати банкам працювати.
Він пояснив: йдеться про те, що ті банки, які були закриті у зв'язку з їхньою незаконною діяльністю, а також тим, що вони створювали фінансові бульбашки, для цього існують ці зміни в законі. Крім цього, всі зміни скоротили з 70 до 17 сторінок. У розробці закону брав участь міністр юстиції Денис Малюська.
Денис Малюська / Фото glavcom
Він додав, що наразі зрозуміло тільки одне: власники тих банків не матимуть можливості отримати якісь компенсації за і так неправильне ведення діяльності банків. Тобто, де вони лише збирали гроші і не збиралися повертати вкладникам.
Що відомо про "антиколомойський" законопроєкт?
Він є однією з головних вимог МВФ для наступного кредиту Україні. Законопроєкт називають "антиколомойським", оскільки наразі найбільше значення він має для державного "Приватбанку" в протистоянні з колишнім власником – Ігорем Коломойським.
Закон передбачає, що власники і ексвласники банку, інтереси яких були порушені через виведення фінустанови з ринку, можуть отримати відшкодування збитку лише у грошовій формі.