Антимонопольний комітет (АМКУ) тепер має облікувати всі органи, які надають державну допомогу і перекрити її.

1 липня 2014 року депутати проголосували за закон про держдопомогу, але з відтермінуванням вступу в силу на три роки. Україна визнала, що її допомога окремим галузям і підприємствам може шкодити економіці, зменшувати конкуренцію і створювати корупційні ризики.

Органи місцевої та центральної влади, що надають або отримують підтримку держави станом на 2 серпня 2017 року, повинні повідомити про це АМКУ. А виділення коштів на на ці потреби у бюджеті 2019 року повинні отримати висновки комітету.

Чи зможуть державні ресурси більше не працювати на олігархів і чому закон називають проривним, але відтягують його виконання, розбиралися журналісти сайту "24".

Їжачок у тумані

На сайті Мінфіну можна знайти, що минулорічна державна допомога має сягнути 101 мільярд гривень. В Україні станом на сьогодні діє 565 програм з надання державної допомоги бізнесу. Серед них лише 15% програм фінансуються грошима.

За інформацією журналістки Галини Калачової, у 2016 році державне казначейство нарахувало 79 мільярдів гривень, витрачених на держдопомогу бізнесу. Однак, за її інформацією сума не перевищила 67 мільярдів. Достеменно невідомо, яку суму витрачають кожного року.

Якщо взяти найменшу суму у 67 мільярдів, витрачених на державну допомогу, то це більше, ніж у 2018 році пропонують витратити на ремонт доріг – лише 44 мільярди гривень.

Колишній перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ковалів розповідає, що ефективність використання коштів неможливо перевірити, бо програми фінансуються зазвичай на 5-10%.

Держава займалася гасінням пожеж в різних секторах без розуміння, як ці інвестиції можуть окупитися,
– каже Ковалів.

Держпідтримка в інших країнах

Американський автогігант General Motors збанкрутував під час кризи у 2008 році. Уряд США врятував компанію державною допомогою та визначив перспективний напрямок розвитку. Кошти вклали у виробництво електрокарів. Це хороший приклад втручання держави в економіку.

Фінансист Реанімаційного пакету реформ Павло Кухта вважає, що подібні державні інвестиції повинні відповідати трьом принципам – вчасність, застосуватися тимчасово й мати вузьке спрямування.

У Кабміні говорять, що вони розуміють ці принципи, тому аналізували державну допомогу у 45 країнах. Всюди, крім Євросоюзу, ситуація не менш хаотична, ніж в Україні.

В ЄС діє загальна директива, структура і правила надання допомоги. Тому український закон був написаний на основі європейського досвіду.

В об'єднаній Європі інститут державної підтримки не лише затверджує допомогу, але також контролює країни-члени. Вони мають уникати надання допомоги окремим компаніям, порушуючи конкуренцію, яка у Європі є фундаментом вільного ринку.

Державна допомога в ЄС вибудувана так, що країна може самостійно надавати підтримку. Головним чином, це стосується депресивних регіонів. Натомість є проекти, які потребують погодження Європейської комісії.

Вдалий приклад державної допомоги можна знайти у сусідній Словаччині. Там держава співфінансувала перебудову аеропорту під автомобільний завод.

Водночас українським інвесторам тонкі європейські інструменти допомоги держави не підходять, говорить екс-заступник міністра Ковалів. Український бізнес просить грошей, або звільнити їх від перевізних мит.

У свою чергу голова Антимонопольного комітету Юрій Терентьєв проводить паралелі України з Молдовою, де держпідтримка працює за євростандартами з 2014 року.

За 2015 рік Молдова витратила 261 мільйон євро, однак 88% від цієї суми – зниження податків для бізнесу або надання йому дешевих кредитів. Молдовська підтримка бізнесу склала 4,5% від ВВП країни. У Європі об'єм державної допомоги ще нижчий – 2%, а в Україні – приблизно 12%.

Українські реалії

Державна допомога працює в Україні успішно лише у "зелених тарифах", коли виробники відновлювальної енергетики отримують від держави гарантований доступ до мережі та довгострокові контракти на купівлю енергії. За 9 місяців 2017 року кількість вироблення відновлювальної електроенергії в країні збільшилася на 18%.

Урядовці переконують, що від Європи Україну відрізняє слабкість інститутів влади і небажання чиновників відповідально ставитися до державних коштів.

З 1 серпня цього року почав діяти закон про державну допомогу для бізнесу, який перезавантажує інститут державної допомоги в Україні.

Голова АМКУ вважає, що прийнятий закон про державну допомогу залишається без конкретики, хоча нахвалює його важливість. Від початку дії закону з серпня у Кабміні лише обговорюють критерії оцінки, за якими визначать, що є державною підтримкою, а що – ні.

Коли уряд затвердить критерії – невідомо. Це впирається в інтереси окремих підприємств в енергетиці і вугледобувній галузі. У подібних випадках такі компанії отримують державну допомогу у вигляді списання боргів чи прямих дотацій. До прийняття закону було так: списали, значить списали. А зараз АМКУ має розглянути такі факти і дати висновок, чи ця допомога впливає на конкуренцію,
– пояснює економіст з Центру Економічної стратегії Дмитро Яблонський.

Уряд не поспішає ухвалювати також послуги, які увійдуть до загального інтересу (ПЗЕІ) – це постачання води, опалення, ремонти у сільській місцевості, тощо. Тут держава може передбачити заохочення для бізнесу, аби він надавав послуги там, де без підтримки держави йому не вигідно. Ці послуги будуть поза перевірками АМКУ.

Дмитро Яблонський пояснює, що визначені урядом погодження критеріїв мають запустити закон, і тоді почнеться формування реєстру державної допомоги. Багато розмов стосовно трактування державної допомоги зникнуть. Реєстр вже створений, але залишається порожнім. Згідно із законом, його мають заповнити до серпня 2018 року.

Скріншот з сайту АМКУ. Реєстр державної допомоги

Щоби спростити пошук всіх надавачів і отримувачів допомоги, законодавці передбачили, що АМКУ може перевірити законність надання бізнесу бюджетних коштів за зверненням особи.

Поки голова АМКУ не розуміє, який перед ними об’єм роботи, скільки потрібно працівників, аби створити реєстр та виконати закон.

В АМКУ вирішили створити Youtube-канал, де голова департаменту моніторингу і контролю державної допомоги Тетяна Кулішова викладатиме освітні стендапи.

Зліва направо учасники дискусії "Державна підтримка бізнесу": заступник міністра фінансів Сергій Марченко, екс-заступник Міністра МЕРТ Юлія Ковалів, заступник МЕРТ Максим Нефьодов, Голова АМКУ Юрій Тєрєнтьєв: фото Facebook Olena Shkarpova.

"Питання до закону безліч! Його виконання загальмує розвиток регіонів, бо міста прийняли бюджети і не орієнтуються. Що нам робити з програмами, які проголосовані "з руки"? – обурюється аналітик з питань бюджету в Асоціації міст Ігор Онищук під час дискусії апелюючи до урядовців.

"Це якраз і стосується корупції, закон потрібен щоби в ручному режимі нікому не виділяли кошти під якісь програми. Це величезний крок вперед у прозорості державних фінансів", – відповідає Терентьєв.

"Як це не приймати програми? Це втручання в органи місцевого самоврядування!" – не заспокоювався Онищук.

Щоби довести правоту шефа, слово попросила голова департаменту в АМКУ Тетяна Кулішова.

Місцеві органи кажуть: ви нам зупиняєте прийняття рішень. Ні, ми нічого не зупиняємо. Ваше завдання – до серпня поінформувати нас про чинні програми державної підтримки. Ви зараз не зобов’язані чекати наших висновків. І надання державної допомоги місцевим бюджетам часто стосуються незначних коштів, які взагалі не потребують рішень АМКУ. Ви повинні зареєструватися добровільно до 2019 року.

У законі дійсно передбачено, що державна допомога до 200 тисяч євро на три роки не підпадає під визначення державної допомоги. Аргументи чиновників не переконали Онишука, і він вийшов із зали.

Філософія державної допомоги

Після завершення обговорень економічний експерт Дмитро Яблонський у коментарі "24" висловив сумнів, що закон про державну допомогу не мав шансів у Верховній Раді, якби не був вимогою Євросоюзу.

Україна підписала угоду про співробітництво з Європейським енергетичним товариством у 2011 році. Минулого року АМКУ провів дослідження про ідентифікацію ризиків у наданні бюджетної підтримки в енергетиці. Комітет виявив 20 випадків, які мають ознаки державного втручання. Однак Терентьєв не пояснив, які заходи вжив АМКУ, аби розслідувати ці випадки.

Заступник міністра фінансів Сергій Марченко вважає, що державну допомогу у нинішніх обсягах потрібно зупиняти. Водночас, урядовець впевнений, що сфера енергетики потребує державної підтримки, бо енергетика є сферою безпеки.

Заступник міністра економіки Максим Нефьодов вважає, що якщо банки не хочуть фінансувати певні проекти, то і держава повинна відмовитися від сумнівних інвестицій.

Експерт Павло Кухта підкреслив, що державна підтримка має надаватися не лише на життєздатні проекти, але спрямовуватися на вироблення товарів суспільної потреби (public goods).

Нову філософію у наданні державної допомоги на основі нових принципів закону обіцяють представити у Мінекономрозвитку. Для того, щоби держдопомога запрацювала за європейськими стандартами в Україні діятиме перехідний період.