Команда Зеленського дуже хотіла дострокових місцевих виборів, адже після успішних президентських й парламентських кампаній, "Слуга народу" планувала узяти мерів у великих містах й отримати монобільшість в органах місцевого самоврядування. Проте щось пішло не так й ідею проведення позачергових виборів відкинули.

Читати також: Місцеві вибори 2020: у "Слузі народу" пояснили особливості формату

Причин для ухвалення такого рішення декілька, кажуть політологи. Це і не готовність президентської партії до нових перегонів, особливо з огляду на скандали всередині фракції "Слуга народу" у Верховній Раді. Зекоманда зробила висновки з поспішного підбору кадрів.

В них немає ефективних й що головніше надійних кандидатів навіть на посади мерів великих міст. Я вже не кажу про депутатів місцевих рад. Тут потрібно шукати нових людей, провести з ними роботу. Оскільки кількість кандидатів більша, ніж на парламентських, це зробити буде складніше. Зеленський не хоче повторювати свою помилку, коли набирали поспіхом людей,
– зазначає у коментарі 24 каналу голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

У президентській партії побоюються, що владу у регіонах контролюватимуть місцеві еліти, а не Банкова.

Володимир Фесенко / фото: etcetera.media

Друга причина відмови від дострокових місцевих виборів – законодавча. Для того аби їх провести, необхідно завершити реформу децентралізації. Крім того, була необхідність ухвалити новий виборчий кодекс, який набрав чинності 1 січня 2020 року.

Коли в Україні таки відбудуться місцеві вибори?

За законом чергові вибори мають пройти 25 жовтня 2020 року. Але експерти зазначають, що ймовірність провести їх передчасно, теж є.

Вибори відбудуться тоді, коли Верховна Рада ухвалить зміни в Конституції щодо децентралізації, обіцяють у владі. Проект цих змін вже направлений президентом на розгляд у парламент.

Децентралізація

Необхідність передачі більших повноважень на місця в Україні назріла давно. Реформу просували ще при Порошенку, але не встигли, нова влада продовжує курс.

Однією з ключових змін, які передбачені децентралізацією, є ліквідація державних обласних адміністрацій, які забирають на себе чимало повноважень. Замість них планують утворити префектів, які повинні мати лише функції нагляду за діяльністю місцевої влади.

Загалом в ході децентралізації органи місцевого самоврядування отримують більше повноважень та ресурсів. Отже мешканці громад мають відповідальніше ставитися до вибору місцевих голів та депутатів.

З іншої сторони, інтерес корупціонерів до місцевих виборів також зростає.

На місцевих виборах з’явиться ряд кандидатів, які не будуть представляти існуючі партії, а вигадуватимуть щось локальне, псевдопатріотичне. Місцеві царьки й клани будуть боротися за владу. Вони знають чого хочуть, оскільки децентралізація дозволяє на місцевому рівні керувати великими потоками. Тому у передвиборчі кампанії вкладатимуть гроші, а виборцям будуть пудрити мізки регіональним патріотизмом,
– сказав у коментарі 24 каналу політолог Олег Рибачук.

Олег Рибачук / фото: 24 канал

Отже, децентралізація принесе в Україну іншу політичну реальність. Але сама реформа викликає чимало питань.

Які недоліки має запропонована Зеленським децентралізація?

Вона може ще більше посилити президентську вертикаль влади. Тобто відбудеться зворотній ефект. Зокрема в Асоціації міст України, яка об’єднує 833 територіальні громади, вважають, що префекти, за варіантом реформи Зеленського, можуть насправді створювати тиск на місцеве самоврядування, оскільки їх повноваження можуть трактуватися доволі широко, бо у законі вони не прописані достатньо чітко.

До того ж, префекти будуть призначатися й звільнятися особисто президентом, отже вони будуть повністю від нього залежні.

Для того щоб префект не перетворювався на чергового губернатора, необхідно чіткіше виписати їх повноваження і щоб вони носили лише контрольний характер,
– зауважив професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.

Олексій Гарань / фото: Главред

Асоціація міст України загалом вважає недосконалим проект закону про децентралізацію.

Документ було підготовлено без залучення органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, експертного середовища, науковців, а запропоновані зміни до Конституції не відповідають Європейській хартії місцевого самоврядування, – зазначається у повідомленні Асоціації.

Там пропонують створити відкритий майданчик для обговорення проекту змін до Конституції.

Другим недоліком є загроза легалізації особливого статусу Донбасу. Експерти зазначають, що під соусом децентралізації, українська влада може надати волю проросійським окупантам, які зможуть вирішувати будь-які питання на цій території.

Але будемо сподіватися, що здоровий глузд й справжній патріотизм переможе й український парламент ухвалить зважений варіант реформи. Проте в парламенті необхідно знайти 300 голосів за таке рішення. Політологи зазначають, що на сьогоднішній день цієї кількості немає.

Чим би не закінчилась Одисея з децентралізацією, місцеві вибори мають відбутися за планом, у жовтні.

Прогноз: хто з партій має шанси?

Звісно, ще зарано робити прогнози. Але політологи говорять про те, що "Слуга народу" однозначно вже не зможе повторити минулорічний успіх.

Суспільна думка показує, що рейтинг у "Слуги народу" знижується. Українці почали розуміти, що політика це не просто нові обличчя. Звісно ця партія має потенціал, але вони точно не отримають моновладу на місцевих виборах,
– заявив Олег Рибачук.

Своєю чергою, Олексій Гарань також наголосив на тому, що Зеленському вже не вдасться отримати такий результат, який був під час виборів до Верховної Ради.

Інтрига полягає у тому, який буде результат партії президента. Парламентські вибори були продовженням "зеленої хвилі", але вона вже не буде такою високою. В людей з’явилось розчарування,
– сказав він.

Експерти підкреслили, що на місцевих виборах традиційно з’являються регіональні проекти, які гратимуть на локальних почуттях виборців.

Буде ширший простір для місцевих лідерів, еліт та опозиційних партій, вважає Олексій Гарань.

Також деякі нові партії спробують себе проявити, але реальна ситуація, які саме політичні сили мають шанси пройти в місцеві ради, буде видна на початку вересня. До цього часу питання лишаються відкритими, наголосив Володимир Фесенко.

Скільки набере в російськомовних регіонах партія Шарія? Що буде з підтримкою Голоса? Наразі партія Вакарчука втрачає свої позиції. Чи спробує відродити свій вплив Самопоміч? Відповіді на ці питання ми можемо знайти за півроку,
– сказав він.

За якою системою відбуватимуться місцеві вибори у 2020 році?

Згідно з новим Виборчим кодексом, депутати сільських, селищних, міських (до 90 тис. виборців), районних у містах та районних рад обиратимуть за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах.

В одному окрузі можуть обрати не менше двох і не більше чотирьох депутатів. Така система забезпечує нерівномірне представництво, адже інтереси міста з 90 тис. виборцями відстоюватимуть чотири депутати, а невеличке село з 500 виборцями – аж два.

Депутатів обласних та міських (від 90. тис виборців), а також Верховної Ради АР Крим обиратимуть за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками.

Бюлетень ділитиметься на дві частини – спочатку виборець обиратиме конкретну партію, а потім конкретного депутата з партії.

Виборець зможе віддати свій голос і за партію, і за кандидата, якого пропонує партія. Той, хто набиратиме більше голосів – підніматиметься за списком.

Сільських, селищних та міських (до 90 тис. виборців) голів обиратимуть за системою відносної більшості. Тут все просто – для перемоги достатньо набрати більше голосів за суперника.

Міських голів у містах з кількістю виборців більше 90 тис. обиратимуть за мажоритарною системою абсолютної більшості в єдиному міському виборчому окрузі.

Особливості місцевих виборів

Оновлено у Виборчому кодексі і вартість участі у виборах. Якщо раніше завдаток становив чотири неоподаткованих мінімуми на кожні 100 тис. виборців, то тепер він зріс у 10 разів – чотири неоподатковані мінімуми на кожні 10 тис. виборців. Особливо дорогими будуть місця у містах-мільйонниках.

Таке збільшення завдатку, необхідна для того аби скоротити кількість так званих технічних кандидатів, каже Олег Рибачук.

Багато неадекватних людей йдуть на вибори. Людина без минулого, без нічого, не може претендувати на те, що буде вирішувати місцеві проблеми на високому професійному рівні. Це певний фільтр, який також не допускатиме до виборів технічних кандидатів,
– сказав політолог.

Хто такий технічний кандидат? Це кандидат, який не розраховує на перемогу. Це учасник гонки, який працює проти одного або відразу кількох суперників виборчого процесу на користь іншого кандидата.

Інша сторона медалі збільшення завдатку – кваліфіковані й дійсно не корумповані фахівці, які не мають великих грошей, не зможуть брати участь у виборах. Проте ті, хто роками займався корупцією, має гроші й знову претендуватиме на отримання владних повноважень.

Варто додати, що специфіка місцевих виборів полягає у тому, що тут партії відходять на другий план, насамперед це змагання особистостей, вважає політтехнолог Ігор Рейтерович, передає ICTV.

Перевагу матимуть ті, у кого багато грошей, хто має гарну впізнаваність, авторитет та гарні інформаційні ресурси на місцях – районні газети, журнали, групи у Facebook чи Telegram. У випадку з партією "Слуга народу", ставки робитимуться на бренд та особистість президента,
– сказав експерт.

Ігор Рейтерович / фото: uatv.ua

Також він додав, що підкуп виборців збережеться, але можливо набере іншої форми та менших масштабів.

Читати також: Вибори на Донбасі: коли відбудуться і які наслідки для України