"Кожного року їздимо в Японію на експерименти десь на 1 – 1,5 місяці. Там є колайдер, один з найбільших в світі. Його ми і використовуємо", – розповів про поїздки фізик-ядерник Тарас Локотько.
Низька платня і радянське ставлення до науки – головна причина вченого шукати більше можливостей за кордоном. З початку незалежності кількість українських науковців скоротилась у 6 разів.
Читайте також: Чому українці вирішують емігрувати з України: дані статистики
За кордоном головним інвестором науки є не держава, а бізнес. Місцеві або іноземні компанії вкладають кошти у вигідну для себе наукову розробку і створюють робочі місця. В Україні ж для цього немає економічної свободи.
Запровадження такого рівня економічної свободи, як у наших сусідів, дозволить підняти бізнес місцевим підприємцям, а інвесторам з інших країн створити робочі місця. Інакше можемо залишитися країною без людей,
– розповів підприємець, громадський діяч Валерій Пекар.
У Міністерстві освіти проблеми визнають. В оновленій версії закону про наукову діяльність 2016 року прописано створення національного фонду досліджень. Він фінансуватиме конкретні перспективні наукові галузі. Та в дії ці розробки у 2018 році неможливо буде побачити.
"Ми маємо визначати пріоритети, грошей немає. Тому ті кошти, які уряд виділяє додатково на науку, мають концентруватися саме в тих точках, що дозволять сформувати досить потужні школи", – пояснив глава Директорату науки Міністерства освіти Дмитро Чеберкус.
Читайте також: В українців, які прагнуть залишитись в Польщі, виникатимуть проблеми, – експерт Василь Воскобойник
Поки ці проекти на стадії розробки, лише торік на навчання у Європу виїхало понад 70 тисяч студентів. Найчастіше молодь обирає Німеччину. За словами експертів, точка неповернення наукової еміграції пройдена. Якщо поквапити реформи, статистика покращиться не швидше, ніж за 10 років. До того часу вітчизняні генії працюватимуть не для України.