Видача державної допомоги "живими" грошима на руки громадянам, а не постачальникам послуг має стартувати з квітня цього року, себто на дев'ять місяців раніше, ніж планувалося. Про це йшлося у постанові Міністерства фінансів від 13 лютого. Однак експерти переконані: монетизація – не що інакше, як чергова підміна поняття, а гроші і далі йтимуть в кишені відомих олігархів.

Про яку монетизацію субсидій йдеться

Реформувати систему розрахунків за житлово-комунальні послуги почали з 1 січня 2018 року. Відтепер кошти за витрати отримують підприємства-надавачі послуг. Наступний крок – фактична виплата грошей громадянам. Однак на реалізацію цього проекту Мінфін та представники об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів дивляться по-різному.

Новий механізм розрахунку субсидій з поточного року увігнав ОСББ у соціальні борги. Бо різницю в тарифах держава вчасно не повертає. Інколи чекати доводиться рік. Відтак казначейські рахунки зобов’язались закрити, а питання заборгованості зняти: мовляв, борги за відшкодування пільг і субсидій за всіма внесками ОСББ за 2017 рік будуть погашені. Та основний корінь протиріччя – об’єм монетизації. Представники ОСББ наполягають на відшкодуванні пільг і субсидій, що нараховуються на всі витрати, які сплачують громадяни. А Мінфін пропонує запровадити монетизацію тільки субсидій і лише на витрати з утримання прибудинкових територій та вивезення побутового сміття та рідких нечистот.

Читайте також: Як держава відмивала гроші в ОСББ завдяки соціальним боргам

Як мали б відшкодовувати виплати "живими" грошима

Монетизацію планують провести в три етапи. Насамперед, власникам квартир у багатоповерхівках напряму повернуть витрати за пільги й субсидії. Але ОСББ охоплює лише чверть житлового фонду. Це значить, що інші житлові контори лишаться з тими ж проблемами.

Далі мають створити, так званий, повний реєстр виборців та відкрити соціальні картки для нарахування відшкодувань у грошовому еквіваленті. Громадяни, нібито, зможуть отримати гроші у відділенні Укрпошти або ж на банківський рахунок. За нарахування відповідатиме Міністерство соціальної політики за місцем реєстрації субсидіанта. Воно й має повідомляти про потребу написання заяви на видачу держдопомоги. Тому, кого не повідомлять, коштів не дадуть. У Мінсоцполітики поки відмовчуються. Говорять: треба дочекатися прийняття проекту постанови урядом. А третій етап – поширення монетизації на весь житловий фонд – експерти вважають взагалі фантастикою.

Читайте також: Виплати субсидій можуть зупинити по всій Україні

Навіть якщо система запрацює, кошти і далі йтимуть монополістам

За останні три роки розмір субсидії зріс не на жарт: у 2014-му виділили 6 млрд гривень держдопомоги, нині – 71 млрд. В Україні субсидію отримує 68% домогосподарств, що нечувано у порівнянні з 10% у Європі. Серед українців, які користуються субсидією, 50% – працюють. На Заході якщо ти маєш роботу, то про субсидію і мови немає. А якщо враховувати, що інколи розмір соціальних виплат перевищує розмір доходів громадянина, то ситуація досягає апогею абсурду. Здавалося б, відшкодування витрат готівкою на руки громадянам – перемога.

Однак, експерт з соціальних питань, екс-нардеп Андрій Павловський вважає, що монетизації як такої не відбудеться, а нововведення – імітація та чергова підміна поняття.

Мінфін пропонує монетизувати 10-15% від загальних витрат. Адже плата за утримання дому чи вивіз сміття – 200-300 гривень – мізер. Про відшкодування сум, які йдуть на опалення, електроенергію, енергопостачання і займають левову частку – не йдеться. Нещодавно міністр соцполітики Рева заявив, що він проти монетизації. Буцімто, відкладімо до кращих часів. Сума субсидії часто перевищує розмір пенсії. Як же це грошима давати на руки?! Не можна. Звісно краще віддавати монополістам приватних компаній, переконаний Рева. Тому нинішня система пільг – субсидування не громадянина, а відомих олігархів,
– прокоментував Павловський.

Читайте також: Та ніколи в житті, – міністр соціальної політики розвіяв ще один міф щодо субсидій

На думку члена економічного дискусійного клубу, наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень Геннадія Рябцева, без зміни системи тарифоутворення не варто чекати покращення.

Проблема у відсутності національної програми модернізації житлового фонду. Кількість спожитої енергії житловим фондом, який вже випрацював свій ресурс, буде лише зростати. Ідеологія тарифоутворення залишається старою за затратним принципом. Навряд чи держава буде спроможна здійснювати нарахування і компенсацію тарифів. Без дієвої прагматичної житлової політики у державі змін не буде,
– наголосив Рябцев.

Чи вигідно державі впроваджувати монетизацію субсидій сьогодні

Щоправда, проект постанови про зміни порядку субсидування досі не прийнятий. Міністерство фінансів зобов’язалося доопрацювати механізм до 21 лютого. А вже тоді винести на розгляд Кабміну. Володимир Гройсман пообіцяв розглянути документ на найближчому засіданні.

Проте борги держбюджету не дозволять реалізувати навіть цю систему, вважає Рябцев.

"Уряд не прийме рішення щодо алгоритму випуску спеціальних банківських карток. Чому? Для 60% домогосподарств, що отримують пільги, державним банкам треба випустити щонайменше 9 мільйонів карток. Звідки візьмуться кошти на випуск та адміністрування карток, якщо держава не розрахувалася з боргами за минулий рік? У запланованих витратах держбюджету на 2018 рік про соціальні картки – ні слова. А з іншого боку, навіть на виготовлення карток потрібен час. Тому з 1 квітня грошей на руки громадяни точно не отримають", – констатував Рябцев.

Читайте також: Ляшко: треба зарплати піднімати, а не тарифи

За його словами, протягом цього року слід чекати розробки алгоритмів і, ймовірно, запровадження пілотних проектів.

Якщо система і стартує, то перед виборами. Бо ніщо так не звертає увагу електорату, як чергова "плюшка" напередодні голосування, – додав експерт.