Так, газета повідомила про постачання компанією "Мотор Січ" 20 двигунів для 12 китайських навчально-бойових літаків JL-10 та закликала Вашингтон натиснути на Київ для припинення постачань українських авіадвигунів для Пекіна, адже це "сприяє зміцненню обороноздатності стратегічного противника США".
Читайте також: Китай відпрацьовує повітряні удари по США, – Пентагон
Публікація набула розголосу в американських та українських ЗМІ, хоча до об'єктивності її автора та самого видання виникає багато запитань.
Які деталі статті?
Отож, Білл Гертц у своєму матеріалі "Українські реактивні двигуни для Китаю", опублікованим The Washington Times, пише, що Китай поставив на озброєння авіаносець із 12 літаками JL-10, оснащеними двигунами з України. Автор, посилаючись на джерела у китайській пресі та збройних силах США, зазначає, що угода про постачання двигунів була укладена з українською компанією "Мотор Січ" ще у 2016 році. Тоді ж відбулася поставка перших 20 двигунів, хоча, згідно з домовленостями, їх повинно бути 250, а Китай зобов'язався заплатити 380 мільйонів доларів.
Китайський навчально-бойовий літак Hongdu L-15, прийнятий на озброєння ВПС КНР в 2013 році під позначенням JL-10
Журналіст вказує, що "авіаційні реактивні двигуни були головною слабкістю для промисловості Китаю протягом принаймні десятиліття. Щоб вирішити проблему, Пекін купив українські та російські двигуни для своїх бойових літаків після невдалої спроби виготовити їх самостійно".
Інформація про те, що Китай починає використовувати JL-10 з українськими двигунами нібито обурила посадовців у США.
Критики кажуть, що адміністрації Дональда Трампа потрібно натиснути на Україну та змусити її припинити продаж авіадвигунів й інших товарів військового призначення для Китаю,
– йдеться у статті.
Гертц навіть наводить коментар "експерта" – колишнього радника комітету Сенату у закордонних справах Вільяма Триплетта, який стверджує, що "Україна, отримавши 250 мільйонів доларів військової допомоги від Сполучених Штатів, одночасно зраджує інтереси американських платників податків".
"Українці беруть гроші американських платників податків однією рукою, а іншою – б'ють американські військово-морські сили ножем у спину", – цитує журналіст Триплетта.
Водночас WT не навела жодного коментаря виробника авіадвигунів або ж представників української влади.
Читайте також: У Пекіні розкритикували звіт Пентагону щодо китайської армії
Кому це вигідно?
Натомість керівництво ПАТ "Мотор Січ" не стало зволікати зі своїм поясненням ситуації. Зокрема, у заяві, опублікованій на порталі міста Запоріжжя 061.ua, українське підприємство звинуватило американську газету The Washington Times в тому, що вона має зв'язки з Росією.
"Мотор Січ" займається розробкою та виробництвом авіаційних газотурбінних двигунів для літаків і вертольотів. На думку компанії, йдеться про недобросовісну конкуренцію з боку російської сторони, яка намагається лобіювати свої інтереси через "сенсацію" в засобах масової інформації США.
На ті ж китайські авіаносці у випадку розриву контракту з "Мотор Січ" будуть поставлені аналогічні російські двигуни АІ-222, а росіяни, зайнявши нішу, що звільнилася на авіаринку Китаю, будуть цьому безмірно раді. Тільки сліпий не побачить за всім піднятим сьогодні галасом лобіювання інтересів російських виробників,
– йдеться в заяві підприємства.
Крім того, компанія наголосила, що угоду не можна назвати "зрадою" США, оскільки вона жодним чином не впливає на бойові можливості ВПС КНР.
"Трудовий колектив "Мотор Січ" виступає проти маніпуляції й тиску на догоду ВПК Росії і вимагає від української влади захистити інтереси вітчизняного виробника", – акцентується у зверненні компанії.
Однак, за словами керівника аналітичного департаменту інвесткомпанії "Concorde Capital" Олександра Паращія, та ж українська влада не готова відстоювати позицію підприємства.
Ми поділяємо думку "Мотор Січ" про те, що припинення постачання двигунів з України в Китай допоможе тільки російським виробникам двигунів і вб'є українську промисловість. На жаль, не схоже, що український уряд прагне захистити "Мотор Січ". Він вже вжив заходів для запобігання угод компанії з її китайськими колегами,
– констатував аналітик.
"Атакуючи Україну, The Washington Times знищує свою репутацію"
Таке твердження у своєму блозі пише військово-політичний оглядач Олександр Коваленко. Він називає статтю американського видання "вкрай неоднозначною", і зауважує, що екс-радник Комітету Сенату з іноземних питань Вільям Триплетт відомий своєю активною антикитайською позицією. До того ж, WT у публікації використовує термін "ворог" щодо КНР, хоча ці дві країни не перебувають у стані війни (за винятком торговельної), а сам Китай не обкладений санкціями.
Блогер також нагадує про ще один схожий випадок зі скандалом навколо українських двигунів, який розгорівся рівно рік тому. Йдеться про публікацію у The New York Times: у ній українське держпідприємство "Південмаш" звинуватили в потенційному постачанні двигунів для ядерних ракет Північної Кореї. Припущення, озвучені фахівцем із ракетних питань Міжнародного інституту стратегічних досліджень Майклом Еллеманом, який у минулому співпрацював з російськими спецслужбами, досі не доведені. Натомість "свіжі" обвинувачення, висунуті компанії "Мотор Січ", пов'язані з новим військовим бюджетом США на 2019 рік, куди Вашингтон заклав 250 млн доларів на обороноздатність України, вважає Коваленко.
Читайте також: Україна ініціюватиме розслідування ООН щодо "ракетного успіху" Північної Кореї
Щодо українських двигунів, які справді постачалися в КНР, то йдеться про двигуни ДВ-2, АІ-222-25 і АІ-222-25Ф виробництва "Мотор Січ". От тільки невдача – The Washington Times прокинулося через 18 років після початку спільної роботи (2000 рік) над Hongdu L-15 українського ЗМКБ "Прогрес" і російського ОКБ "Яковлєва", за контрактом із китайською компанією Hongdu та через 8 років після першого польоту (2010 рік) китайського літака з форсованим двигуном АІ-222-25Ф. (...) Більше того, у 2010 році почалося виробництво цих літаків, а в 2011-му китайська сторона замовила у "Мотор Січ" двигуни з форсажною камерою АІ-222-25Ф,
– пояснює аналітик.
Як стверджує Коваленко, точна кількість вироблених бойових літаків Hongdu L-15 залишається невідомою – дані різняться від 24 до 80 одиниць. Проте "The Washington Times" маніпулює інформацією у спробі завдати удару по адміністрації президента США Дональда Трампа, не вдаючись у подробиці про те, наскільки багаторічним є цей проект, робить висновок блогер.