Через 78 років журналісти 24 каналу таки знайшли очевидців, які розповіли про життя в окупованій столиці.
Актуально! Як вшановують пам'ять жертв війни в Україні Зеленський та інші політики
"Сегодня, в 4 часа утра, без предъявления каких-либо претензий к Советскому Союзу, без объявления войни германские войстка напали на нашу страну" – це оголошення про напад ворога киянка Елеонора Коваль почула, коли їй було 10 років. Щоправда, про це сказав не рано вранці, а вже майже опівдні, міністр закордонних справ СРСР – В’ячеслав Молотов.
Вона пригадує: 22 червня 1941 року її батько збирався на стадіон, який нещодавно побудували. Але через бомбардування футбольний матч не відбувся.
Ціллю ворогів були заводи та вокзали
На завод "Більшовик", який займався виготовленням заготовок для виробництва артилерійських снарядів, упала одна із перших бомб, скинутих на Київ. Тоді загинула ціла зміна. Ціллю нападників були заводи, вокзали, мости та аеродроми.
Записи, які киянка Ірина Хорошунова зробила у своєму щоденнику в перші дні війни, – підтвердження цьому. А написала вона: "Бомбы попали на авиазавод и на "Большевик", на первом разбиты 2 цеха, на втором – один. Убито больше 200 человек".
Як виглядав Київ під час Другої світової війни: фото
Масштаби трагедії, розповідає Елеонора Коваль, кияни усвідомили не одразу. Більшість жили у звичному ритмі: ходили на роботу та веселились, попри те, що поруч гинули люди. У перші дні початку війни полиці магазинів спорожніли дуже швидко – люди скуповували все що могли і навіть грабували магазини.
Влітку 1941-го року на Схід разом з підприємствами та обладнанням евакуювали і 300 тисяч жителів столиці. Ще 200 тисяч мобілізували у перші ж тижні війни. Ті, хто залишився, потрапили в окупацію.
На Київ напали німці чи свої?
Нині музейники події майже 80-річної давнини відтворюють за спогадами очевидців. Вони відкривають чимало таємниць про життя в окупації. Десятиліттями радянська влада переконувала: Хрещатик підірвали нацисти, проте насправді – це зробили свої.
Це була спецоперація радянських спецслужб! А нацистська окупаційна влада використала це як міцний антиєврейський аргумент,
– говорить фахівець Національного музею історії України Тарас Городняк.
88-річна Елеонора Коваль пам’ятає дещо, що лише підтверджує: головну вулицю столиці знищив не ворог: "Німці проклали пожежні шланги аж до Дніпра, щоб гасити пожежі, а деякі місцеві жителі вночі їх перерубували. Так що, хто підірвав? Мені здається, це відповідь на питання, що напевно, не німці".
До теми: День скорботи в Україні 2019: як вшановують пам'ять жертв Другої світової війни
Але втрати, яких завдали німецькі окупанти, непоправні: у війні за різними даними загинуло від 8 до 10 мільйонів українців. Ще понад 2 мільйони відправили на примусові роботи до Німеччини. І хоч перші бомби впали на Київ у червні 1941 року, для України війна розпочалася ще у вересні 1939 року, адже територія Західної України входила до складу Польщі, на яку напали Гітлер у змові з Сталіним.