Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Напади на ромів: про причини погромів і шляхи вирішення проблеми

      1705 Читать новость на русском
      Проблема ромів властива  багатьом країнам
      Проблема ромів властива багатьом країнам / 24 канал

      Протягом двох місяців в Україні сталося п’ять нападів на поселення ромів. Під час погрому 23 червня біля Львова загинув один ром, ще кількох поранено.

      Чому продовжуються напади на ромів, хто за цим стоїть і як врегулювати ситуацію, розбиралися журналісти 24 каналу.

      Скільки ромів  Україні і де вони проживають?

      За офіційними даними переписів – в Україні проживає близько 50 тисяч ромів. Представники ромських громад стверджують, що насправді – понад 300 тисяч. В Україні діє 47 осередків ромської ради. Найбільше ромів проживає на Закарпатті — близько 60 тисяч. Багато на Одещині, в Харкові та Дніпрі.

      Читайте також: Правозахисник розповів, ким був убитий у Львові ром

      Менеджер Ромської програмної ініціативи Сергій Пономарьов в інтерв’ю "Експрес" зазначив, що документи відсутні в 2-10 відсотків ромів. Найбільше мають проблеми із отриманням документів на Закарпатті та Одещині – через специфічний підхід державних органів.

      "Жебрацтво – це не питання свідомого вибору людини. Вочевидь, ці роми не можуть знайти для себе роботу. Але таких близько 5-10 відсотків – переважно, це вихідці з закарпатських ромських громад, які виключені з будь-яких суспільних процесів. Насправді, чому ми бачимо ромів, які жебракують? Бо вони вирізняються зовнішнім виглядом. Водночас просить гроші і багато українців", – зазначає Пономарьов.

      Чому почастішали напади на ромів?

      Нагадаємо, у квітні-червні на ромів нападали п’ять разів: раз в Тернополі і по два рази в Києві та Львові. Як правило, це молодики з ультраправими поглядами. Нападників затримали, проти них відкриті кримінальні провадження. МВС і Нацполіція пообіцяли розслідувати ці злочини. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков особисто зробив таку заяву. Втім, як стверджує директорка Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду "Відродження" Ольга Жмурко, справи до суду досі не дійшли. Натомість так звані національні дружини роздають на вулицях Києва листівки із закликами виселяти ромів, "і жодного покарання тим, хто виселяв, громив, підпалював".

      Читайте також: Маму порізали за те, що захищала 10-річну дитину, – Садовий розповів деталі нападу на ромів

      Погром ромів, що стався ввечері 23 червня біля Львова, швидко набув розголосу. За словами Жмурко, напали на невеличке поселення, про яке мало хто знав. Люди приїхали із різних сіл Закарпаття на сезонні заробітки – копати метал, сортувати сміття – й жили подалі від людський очей. У таборі перебували 10 дорослих, серед яких – вагітна жінка, на яку також напали, і четверо дітей. Молодики, що здійснили напад, належать до незареєстрованого угруповання "Твереза і зла молодь", яке використовувало символіку ультраправої націоналістичної організації Misanthropic Division. Це вже не перший їхній "подвиг". Раніше "тверезі і злі" нападали на наркозалежних і безхатченків.

      Внаслідок нападу одна людина загинула, четверо отримали травми. Поліція затримала усіх нападників – одинадцятьох молодиків віком 16-17 років, мешканців Львова. Також поліцейські встановили і затримали 20-річного організатора нападу.

      Рада Європи засудила напад на табір ромів у Львові і вимагає прозорого і швидкого розслідування інциденту.

      "Ми засуджуємо черговий напад на ромів, про що сьогодні повідомила поліція. Ми нажахані, що на цей раз одну людину вбили. Ми очікуємо повного і прозорого розслідування без зволікання", – написав прес-секретар генсека РЄ Даніель Гольтґен у Twitter.

      На думку політичного експерта Валерія Димова, якщо злочинець не покараний, це мотивує до наступного злочину. Суспільство, говорить він, повинно бути впевненим, що кожен, хто вчиняє незаконні дії проти будь-якої людини, має бути покараним.

      Ольга Жмурко вважає, що проблема в процесах дегуманізації суспільства.

      "Тверезі і злі” свідомо увірвалися в табір з факелами і зброєю. Це угруповання скоїло вже не першу таку чистку. Однак вони не отримали подібного розголосу, бо обійшлося без жертв – на бездомних, людей із наркозалежністю, тобто тих, чия присутність добропорядним членам суспільства, якщо не заважає, то дошкуляє. Друзі-українці, вам не страшно? Не за ромів, а за себе? За безкарність, за те, що на ґрунті ненависті будь-хто з вас може стати об'єктом насильства,
      – наголошує Ольга Жмурко.

      Деякі спостерігачі вважають, що насилля щодо ромів – захисна реакція суспільства. Адже представники ромів часто вдаються до насильства відносно українців. А правоохоронці бездіяльні. І якщо Нацполіція не почне вживати адекватних заходів, то напади на ромів продовжаться.

      При цьому, за словами Димова, навряд чи за нападниками стоїть якась політична сила. По-перше, жодна політична сила не взяла на себе відповідальність. По-друге, це не вигідно, якщо врахувати прискіпливу увагу Ради Європи і суспільства в цілому до цієї проблеми. "Неполіткоректні" речі, зазначає експерт, не варто робити складовою своєї політики.

      Як змінити ситуацію?

      Водночас Валерій Димов наголошує, що проблема ромів і ксенофобських настроїв загалом сьогодні існує в багатьох західних країнах.

      Ксенофобські настрої існують не тільки в Україні. Сьогодні ми бачимо несприйняття на Заході біженців і загалом людей іншого способу життя. В Німеччині навіть у правлячій коаліції заявляють про те, що виганятимуть з країни тих, хто має прописку в інших державах ЄС. Такі проблеми є в Італії, Греції. У США роблять гучні заяви щодо мігрантів,
      – зазначає Димов.

      Постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба наголошує, що ця еволюція насилля буде стрімкішою, ніж здається, якщо не покласти їй край зараз.

      "Атаки на ромів мають бути зупинені. Вони не вирішують жодної проблеми. Натомість, породжують купу нових – внутрішніх і міжнародних. Праві вийшли з 2014-2015 з перспективним статусом захисників і героїв. Атаки на слабких з боку окремих груп, які позиціонують себе як носіїв правої ідеології і відчувають в собі силу, ганьблять цей статус", – переконаний Кулеба.

      Валерій Димов зауважує: вирішити проблему ромів складно через те, що їх дуже важко інтегрувати в суспільство.

      Важко інтегрувати тих людей, які ставлять питання власної ідентичності саме в тому, що вони не хочуть бути інтегрованими. Складно зробити соціальні ліфти в кастовій громаді, якими є роми. Ці проблеми треба вирішувати, але навіть багаті країни не в змозі. І вони просто можуть знайти крайніх – Україну, звертаючи увагу на нас, як державу, де порушуються права нацменшин, щоб приховати власні проблеми,
      – вважає Димов.

      Ольга Жмурко зазначає, що готових рецептів вирішення проблеми немає. За її словами, потрібно розробити алгоритм соціального супроводу і системної превенції порушень як з боку жителів стихійних поселень, так і на їхню адресу – і суспільство отримає сигнал про те, що питання роботи з ромами під контролем, влада не потурає нападникам, але працює комплексно і намагається знайти рішення.

      "Чи можна було запобігти підпалам, вигнанням і насиллю, якби робота з цими громадами велася з боку соціальних служб (бодай один візит на тиждень), патрульної поліції (робота з ромами і тими, хто проживає по сусідству), служби у справах дітей і служби у справах бездомних?" – запитує Ольга Жмурко.

       

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук