Зокрема проєктом закону в 4 рази збільшуються штрафи для платників податків за порушення у сфері адміністрування податків, запроваджується ряд нових штрафів, в тому числі, за відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладних на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, йдеться на сайті ДРС.
№1210 скасовує персональну відповідальність посадової або службової особи контролюючого органу перед державою в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи. Натомість передбачається відшкодовувати шкоду за рахунок контролюючих органів за умови доведення протиправності дій/бездіяльності та рішень контролюючого органу.
Одночасно скасовується черговість погашення податкового боргу, відповідно до якої на сьогодні кошти платника податку ідуть в першу чергу на погашення боргу, в другу чергу – на сплату штрафу, в третю чергу – на погашення пені. Наслідком цього може стати повернення практики в першу чергу погашення пені, що створить штучні умови для накопичення податкового боргу платників податку, а також значно підвищить корупційну складову податкового контролю.
До виникнення додаткових корупційних ризиків можуть призвести також положення щодо врахування в податковому обліку умов та обставин здійснення операції та/або поведінки платника податків. При цьому, первинні документи враховуватимуться за умови, якщо вони не суперечать реальним (фактичним) умовами та обставинам здійснення операції та/або поведінці платника податків.
Аналогічні застереження стосуються також і запровадження принципу винної відповідальності, відповідно до якого, у випадку виявлення порушень платником податків податкового законодавства, контролюючим органом встановлюються обставини виявлених порушень, підтвердження наявності або відсутності вини, наявності пом’якшуючих обставин.
Положеннями №1210 розширюється поняття розумної ділової мети, внаслідок чого платникам податків тепер доведеться доводити, що створені ними умови для приросту (збереження) активів у майбутньому відповідають розумній економічній причині.
Це положення може створити значні ризики для платників податків, оскільки відсутність ділової мети може бути встановлена лише судом, що може призвести до затяжних судових спорів між платниками податків та контролюючими органами.
Окремі положення законопроєкту можуть бути використані як механізм прихованої приватизації цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації.
Так, №1210 скасовується заборона використовувати як джерело погашення податкового боргу майно, включеного до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Таке майно відтепер буде дозволено передавати у податкову заставу з подальшим отриманням згоди контролюючого органу на його відчуження.
Серед всіх змін до визначення "пов’язаної особи", що вносяться законопроєктом, є намагання зробити пов’язаними по відношенню до українських суб’єктів господарювання незалежних іноземних контрагентів – постачальників товарів (робіт, послуг).
Законопроєкт відтерміновує врахування курсових різниць платника податку у податковому обліку з податку на прибуток. Однак курсові різниці прямо впливають на фінансовий результат діяльності кожного підприємства та визнаються доходами і витратами в бухгалтерському обліку.
Значне занепокоєння бізнес-спільноти викликають зміни, що запропоновано внести до порядку сплати рентної плати. За попередньою оцінкою вони приведуть до збільшення податкового навантаження лише на металургійну галузь у 3-4 рази.