Будинки, у яких зараз проживає 25 тисяч осіб, звели менш ніж за два роки.
Після вибуху на Чорнобильськй АЕС евакуйованих мешканців Прип’яті потрібно було терміново кудись переселити.
Так щоб і не надто далеко від енергоблоку, але й щоб їм більше не загрожувала радіація. Так і натрапили на цю місцевість у Чернігівській області. До Києва —200 км, до Чорнобиля — 40.
Аби не втрачати дорогоцінний час, будинки одночасно розробляли 35 проектних інститутів Радянського Союзу.
Будівельні бригади приїхали з 8 республік і кожна з них привезла свої будматеріали і надала своєму кварталу національного колориту. Так, єреванці навіть залишили мангали на подвір’ях.
Загалом є 13 кварталів: Таллінський, Київський, Тбіліський , Мінський — тобто в одному місті представлені традиційна архітектура від Закавказзя і до Прибалтики. Ризький місцевий жителі полюбляють найбільше.
Як під час будівництва, так і в перші роки місто розташовувалось у зоні тверезості. Спиртне в крамницях не продавали, більше того, на в'їзді кожен автомобіль чи автобус зупиняли патрульні, й обшукували вміст сумок.
Дивіться також: Як радянська влада знищила український Голлівуд
До речі, за офіційними документами. Славутич — острівець Київської області посеред Чернігівської.
Юридичною мовою – ексклав. Єдине, що відноситься до Чернігівської області – це місцевий базар.
У молодому місці ще й жителі молоді. Середні вік тут 30 років. До прикладу, в Україні цей показник на 10 років більший.
Місто білого ангела поступово виростає з домівки атомників. На Чорнобильській АЕС зараз працює трохи більше 2 тисяч людей, і надалі кількість їх зменшуватиметься.
У місті розвивають спортивну інфраструктуру, тут проводять фестивалі документальних фільмів і реалізовують еко-проекти. Рівень безробіття — менше 2 %.