Окружний адміністративний суд Києва славиться своїми скандальними рішеннями. Саме у цьому суді, свого часу, судді визнавали Майдан перешкодою і схвалювали схему із "рюкзаками Авакова".
Читайте також: Битва за "Приватбанк": у чому суть конфлікту та чи заплатять українці Коломойському
Позов Ігоря Коломойського до Національного банку і Кабінету Міністрів щодо незаконності націоналізації "Приватбанку", до слова, також прийняли троє суддів – Ігор Качур, Володимир Келеберда, Віталій Амельохін, які є недоброчесними. За даними активістів із руху "Чесно", всі троє приховували значну частину своїх статків, не зазначаючи їх у деклараціях. І у прийнятті різних скандальних рішень ці судді також відзначались.
Журналісти 24 каналу вирішили нагадати про деякі з найбільш резонансних рішень, якими останнім часом відзначився Окружний адміністративний суд Києва.
Заборонив поводити конкурс на посаду голови Державної митної служби
Кабінет Міністрів схвалив запуск реформи щодо поділу Державної фіскальної служби, розподіливши їхні обов'язки між податковою та митною службами. Очільників розмежованих відомств планувалось обирати на конкурсах. На посаду глави Державної митної служби за результатами конкурсу претендував перший заступник міністра економрозвитку і торгівлі Максим Нефьодов. Що багатьох дуже тішило і давало надії на перспективи.
Максим Нефьодов міг очолити Державну митну службу
Але суд сказав, що конкурсу не буде. І зупинив дію розпорядження Кабінету Міністрів України "Про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади голови Державної митної служби". Позов про зупинення дії відповідного розпорядження Кабінету Міністрів подав народний депутат фракції "Блок Петра Порошенка" Андрій Антонищак.
Читайте також: Скасування націоналізації "Приватбанку": що відомо про суддів, які ухвалили рішення
Також суд заборонив Комісії з питань вищого корпусу державної служби проводити конкурс на підставі зазначеного розпорядження Кабміну. На думку суддів, не вжиття таких заходів могло унеможливити захист прав, свобод та інтересів заявника Антонищака. Або ж для відновлення прав та свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Натомість міністр фінансів Оксана Маркарова заявила про те, що Кабінет Міністрів оскаржить рішення суду.
Скасував ліквідацію банку "Хрещатик"
Окружний адміністративний суд Києва у грудні 2018 року прийняв рішення про скасування ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик". Шостий апеляційний адміністративний суд у березні цього року залишив рішення у силі. Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів вирішила призупинити виплати вкладникам ПАТ "КБ "Хрещатик" гарантованої суми відшкодування.
5 квітня 2016 року НБУ визнав банк "Хрещатик" неплатоспроможним, а Фонд гарантування вкладів ввів тимчасову адміністрацію. 24,9379% акцій банку належали Київській міській державній адміністрації. Опосередкованими власниками банку були Андрій Іванов з часткою 37,44% і Микола Солдатенко з часткою 24,2% акцій. Напередодні визнання ПАТ "КБ "Хрещатик" неплатоспроможним з банку було виведено 2,3 мілярда гривень шляхом вкладення коштів у так звані "безцінні" папери.
Визнав законність формули "Роттердам +"
Окружний адміністративний суд Києва відмовив групі народних депутатів та Асоціації споживачів енергетики і комунальних послуг в позові до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання незаконною та скасування постанови №1513 "Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни 2018 рік".
Читайте також: "Роттердам плюс": що варто знати про розрахунок тарифу за електроенергію
Після цього рішення виходить, що перегляд правомірності визначення показників при формуванні оптової ціни електроенергії є "формою втручання в такі повноваження і виходить за межі завдань адміністративного судочинства". Це не перше подібне рішення судових органів на користь НКРЕКП з приводу "Роттердам+". Ще в березні 2017 року Вищий адміністративний суд України відмовив у задоволенні касаційної скарги Української асоціації виробників феросплавів та електрометалургійної продукції (УкрФА) та Нікопольському заводу феросплавів, визнавши законним постанову НКРЕКП про встановлення єдиних роздрібних тарифів на електроенергію в 2016 році.
Що таке формула "Роттердам+"? Це – методика формування ціни на паливну складову (а саме вугілля) при виробництві електроенергії на теплових електростанціях в Україні. Вона є однією із наймасштабніших корупційних схем в Україні. У ній вартість палива визначає наступна формула: ціна вугілля у портах Амстердам – Роттердам – Антверпен + вартість його доставки в Україну. Транспортування до українського порту та залізничний транспорт територією України на склади ТЕС входять у вартість доставки.
Відповідно до методики, українські ТЕС повинні були укласти контракти з іноземними контрагентами на поставку антрацитової марки вугілля, перевести котли з антрацитної групи вугілля на газову, яке добувається в Україні. Ціна на вугілля, видобутого з державних шахт, мала дорівнювати ціні за вугілля по "Роттердам+", що мало зменшити потребу в державній підтримці вугільної галузі. Однак, за поясненням нардепа Лева Підлісецького, ТЕС купують вугілля на окупованій території за ціною від 600 до 1100 гривень за тонну, проте в тариф вкладають ціну вугілля як основної складової собівартості 1800-2000 гривень за тонну. При цьому блоки майже не переводяться на газову групу. А вугілля на державних шахтах у 2016 році закуповувалось за ціною близько 1300 гривень/тонна, а не за ціною "Роттердам+", хоча в тариф вкладалось як "роттердамське".
Відсторонив від роботи Супрун
У лютому 2019 року Окружний адміністративний суд Києва частково ухвалив позов нардепа від "Радикальної партії" Ігоря Мосійчука щодо виконувачки обов’язків міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. Згідно з ухвалою, Уляні Супрун було заборонено здійснювати обов’язки міністра охорони здоров’я.
Окружний суд Києва заборонив Супрун виконувати обов'язки міністра, а потім скасував своє рішення
Більше про це читайте у нашому матеріалі: Мосійчук проти Супрун: чому міністру заборонили працювати та чим це може завершитись
Потім суд скасував своє ж рішення. Супрун повернулась до роботи. Суд же отримав ще один позов від чергового "радикала" проти Супрун.
Повернув "вертодром Януковича" фірмі нардепа БПП
ГПУ з 2014 року розслідує справу про розтрату бюджетних коштів і зловживання владою стосовно власника "Паркового" – ТОВ "Амадеус Ко". За версією слідства, конгресно-виставковий центр збудували для потреб оточення екс-президента Віктора Януковича, незаконно виділивши для цього землю в центрі столиці. "Парковий" називають вертолітним майданчиком Януковича. Сам "Парковий" перебуває під арештом. У серпні 2018 року його передали в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
Компанія "Амадеус Ко" через суд скасувала результати конкурсу про тимчасове управління арештованим вертодромом. Рішення на користь власника конгресно-виставкового центру "Парковий" 5 березня ухвалив той самий Окружний адміністративний суд Києва.
"Амадеус Ко" подав позов проти Нацагентства з розшуку активів, якому суд передав "Парковий" в управління. Агентство, у свою чергу, за результатами конкурсу доручило управління комунальному підприємству. Суддя Віталій Катющенко погодився із власником вертодрому і визнав протиправним рішення АРМА.
Відмовив журналістці у наданні копії рішення про доступ до даних з її телефону
Ця історія почалась з іншого скандального суду – Печерського районного суду Києва. Який надав доступ Генеральній прокуратурі України до телефонних переговорів журналістки програми "Схеми" Наталі Седлецької за період з 19 липня 2016 по 16 листопада 2017 років у справі про можливе розголошення державної таємниці та даних досудового розслідування директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником.
Хто така Наталка Седлецька?Це – володарка численних журналістських нагород, як українських, так і міжнародних. Лауреатка нагороди "Світло справедливості" у 2017 році. Стипендіатка премії імені Вацлава Гавела на 2013-2014 академічний рік (спільна програма "Радіо Свобода" і МЗС Чехії). Переможниця низки конкурсів журналістських розслідувань. Членкиня міжнародної мережі журналістів-розслідувачів Orginized Crime and Corruption Reporting project (OCCRP). Лауреатка премії "За поступ у журналістиці" імені Олександра Кривенка.
Крім того, вона є головною редакторкою програми "Схеми: корупція в деталях" — щотижневої телевізійної програми журналістських розслідувань та аналітики про високопосадову корупцію, яка виходить в ефір з липня 2014 року (спільний проект "Радіо Свобода" та телеканалу "UA:Перший"). У кожному випуску "Схем" у прізвищах та деталях ідеться про зловживання чиновниками наданою їм владою, статки держслужбовців та конфлікт персональних інтересів з державними, кумівство, розпил, афери та корупційні схеми.
Наталка Седлецька
5 вересня стало відомо, що, крім Седлецької, ГПУ отримала доступ до даних телефонних переговорів і журналістки видання "Новое время" Христини Бердинських у цій же справі. Обох журналісток допитали в ГПУ ще в грудні. Генеральний прокурор України Юрій Луценко пояснив необхідність доступу до телефону журналістки Наталі Седлецької тим, що вона відмовилась надати інформацію про час зустрічі з керівником НАБУ.
Журналістка звернулась із позовом до Окружного адміністративного суду Києва. Вона просила суд визнати протиправною відмову керівника апарату Печерського районного суду міста Києва щодо ненадання їй ухвали слідчого судді, якою задоволено клопотання та надано доступ до відомостей про вхідні та вихідні з’єднання абонентського номера, яким вона користується. Також вона просила видати їй відповідне рішення.
Окружний адмінсуд Києва, розглянувши по суті справу за позовом Седлецької до керівника апарату Печерського райсуду щодо ненадання їй копії судового рішення, ухвалив – у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Поновив скандального Насірова на посаді голови фіскальної служби
Романа Насірова, якого підозрюють у зловживанні службовим становищем, унаслідок чого держава зазнала збитків на понад 2 млрд грн, на посаді також поновив Окружний адмінсуд Києва. У березні 2017 року Насірова відсторонили від посади. А вже на початку 2018 року – звільнили рішенням уряду. Підставою стала інформація про наявність у Насірова британського громадянства.
У грудні 2018 року стало відомо про рішення Окружного адміністративного суду Києва про поновлення скандального Насірова на посаді. Також Насірову мають виплатити понад 183 тис. грн компенсації за час вимушеного прогулу. Представник уряду у ВР Вадим Денисенко після оголошення рішення заявив, що Кабмін подаватиме апеляцію на це рішення.
Що відомо про скандального Романа Насірова?Екс-голова ДФС відомий участю в корупційних схемах. Насірова підозрюють у розкраданні понад 2 мільярдів гривень державних грошей. А ще Насірова звинувачують у співпраці з народним депутатом-втікачем Олександром Онищенком. Співпраця полягала в тому, що Насіров відтерміновував рентну платню за видобування корисних копалин, а Онищенко проводив завдяки цьому корупційні схеми.
У березні 2017 року Насірова заарештували, проте згодом він вийшов на свободу, адже його дружина внесла 100 мільйонів гривень застави. Кабмін звільнив Насірова з посади голови ДФС, проте Окружний адмінсуд Києва поновив його на посаді та зобов'язав виплатити упущений заробіток. Щоправда, цього так і не сталося.
А ще Насіров збирався стати президентом України: балотувався на виборах у 2019 році, проте набрав мізерну кількість голосів виборців.
Скасував заборону на в'їзд в Україну Федору Добронравову
Нещодавно Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправною заборону на в'їзд в Україну зірці серіалу "Свати" Федору Добронравову. Рішення прийняли за позовом, який подали компанії "1+1" і "Кіноквартал".
Читайте також: Чому Добронравову заборонили в’їзд в Україну – скандальні цитати актора
У листопаді 2017 року Міністерство культури України внесло фільми та серіали за участі Добронравова до "чорного списку", СБУ заборонила актору в'їзд в Україну терміном на три роки. Чим зірвало зйомки нового сезону "Сватів", які студія "Квартал 95" планувала ще у 2014 році. Однак вони були відкладені через події в Україні, а також через подальше інтерв'ю Добронравова, в якому він висловив підтримку анексії Криму Росією.
Скасував заборону на в’їзд в Україну роспропагандисту Шувалову
На початку квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправною заборону на в’їзд до України російського пропагандиста, громадянина РФ Ігоря Шувалова. Таким чином суд повністю задовольнив позов Шувалова проти Державної міграційної служби України, повідомили виданню "Детектор медіа" в ОАС.
Держприкордонслужба видворила з України Шувалова у 2017 році. Заявивши, що для російського пропагандиста, політтехнолога, колишнього заступника директора з розвитку компанії "Національні інформаційні системи" (НІС), яка виробляє інформаційно-аналітичні програми для телеканалу "Інтер", в’їзд в Україну заборонений на п’ять років. Головним чином тому, що Шувалова звинувачують у співпраці з російськими спецслужбами.