Щомісяця країну потрясають нові корупційні скандали у державних підприємствах. Серед гучних антикорупційних журналістських розслідувань варто згадати справи, в яких фігурували ДК "Укроборонпром", ПАТ "Центренерго", ПАТ "Запоріжжяобленерго", ПАТ "Одеський припортовий завод" та багато інших.

Важливо! На "Арселор Міттал" тиснули з самого верху – Офісу Президента, – економіст

Діяльність державних підприємств є джерелом корупційних ризиків та збитків держави. Через низький рівень прозорості та відсутність ефективних механізмів контролю у державних компаніях процвітають корупційні схеми із закупівлі товарів та послуг за завищеними цінами, надання передоплати фірмам-прокладкам та продажу продукції за заниженими цінами.

Національне антикорупційне бюро України, на яке покладалося попередження, виявлення, припинення та розкриття корупційних злочинів, виявилось безсилим перед їхньою незліченною кількістю та стало об'єктом всебічної критики.

Корупція – сталий та невід'ємний атрибут старих неефективних державних компаній усіх без винятку галузей. Очевидно, що порочне коло корупції на збиткових об'єктах державної власності неможливо розірвати старими методами. Тільки рішучі та радикальні кроки з боку влади у впровадженні інноваційних інструментів дадуть країні шанс подолати внутрішню багаторічну кризу та сформувати фундамент економічного розвитку.

Одним з таких правильних кроків став Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна". Відповідно до положень Закону основною метою приватизації є:

прискорення економічного зростання;
залучення іноземних і внутрішніх інвестицій;
зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об'єктів приватизації ефективному приватному власнику.

Цей Закон відкрив продаж об'єктів великої приватизації, вартість яких перевищує 250 мільйонів гривень, на аукціонах та малої приватизації через електронну торгову систему ProZorro.Продажі, яка показала себе надзвичайно вдалим механізмом наповнення бюджету та ефективним антикорупційним інструментом.

Успіхи малої приватизації

ProZorro.Продажі наразі є унікальним прикладом для України, адже це інноваційний продукт, який побудовано на принципах ефективності, транспарентності, системного запобігання корупції та широкого залучення громадськості. Стартап ProZorro.Продажі під керівництвом Олексія Соболєва та Андрія Мотовиловця розпочинав роботу зі співпраці з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі –ФГВФО). Основним завданням реформаторської команди було створення відкритого та ефективного механізму реалізації майна неплатоспроможних банків, які знаходились під управлінням ФГВФО.

Вас також може зацікавити: Боротьба з рейдерством: чому це необхідно для бізнесу та інвесторів

За пів року спільної роботи система ProZorro.Продажі заробила перший мільярд на реалізації активів банків, а на початку 2017 року ФГВФО прийняв рішення про обов'язкове використання системи.

У квітні 2018 року після створення Державного підприємства "Прозорро.Продажі" стартап ProZorro.Продажі перейшов на новий рівень. Згідно з аналітичною інформації, розміщеної на офіційному сайті Державного підприємства, старт малої приватизації державного та комунального майна приніс бюджетам різного рівня 1,70 млрд гривень. З них 37% на аукціони було виставлено ФДМУ на суму понад 630 мільйонів гривень. Органами місцевого самоврядування було організовано 63% від загальної кількості успішних аукціонів, які залучили до своїх бюджетів близько 1070 мільйонів гривень. На сьогодні відбулося більше 1800 успішних аукціонів, на яких було виставлені 3240 різноманітних об'єктів. У торгах взяли участь понад 2,5 тисяч учасників, які конкурували за кожен лот, що дало змогу підвищити стартову ціну у середньому на 58,84%.

Система ProZorro.Продажі визнана на міжнародному рівні. У 2018 році проєкт отримав антикорупційну нагороду від C5 Accelerate, USA Institute of Peace в рамках конкурсу "The Shield in the Cloud Innovation Challenge" та у 2017 році він став одним з найкращих, в рамках конкурсу "CitiT4IChallenge".

Успіх малої приватизації в Україні тільки набирає обертів. За заявою прем'єр-міністра Олексія Гончарука, Кабмін планує залучити у 2020 році у результаті малої приватизації 5-6 млрд гривень.

На порозі великої інвестиційної лихоманки

Після багатомісячних очікувань у вересні цього року запланований процес великої приватизації, нарешті, розблоковано. Змінився й голова Фонду державного майна України, 238 народних депутатів підтримали кандидатуру Дмитра Сенниченка узгоджену Кабінетом Міністрів України. Дмитро Сенниченко – колишній директор з управління нерухомим майном та інфраструктурою ПАТ "Укрпошта", який запам'ятався збільшенням доходів від оренди у 6 разів за три роки.

сенниченко
Голова Фонду державного майна України Дмитро Сенниченко / Фото abcnews.com.ua

Він має 20-річний досвід роботи на керівних посадах в міжнародному бізнесі, неурядових організаціях та державному управлінні. Займав посаду незалежного члена наглядової ради Державного підприємства "Прозорро.Продажі". Призначення ефективного та результативного менеджера на цю відповідальну посаду – знак іноземним інвесторам та маркер готовності влади на початок великої приватизації об'єктів державного майна.

За словами нового голови ФДМУ, його першочергове завдання – залучення іноземних інвесторів та боротьба з системною корупцією.Саме активне залучення до приватизації досвідчених іноземних інвесторів, незважаючи на розповсюдженні необґрунтовані стереотипи про втрату економічної незалежності, дозволить отримати не тільки гроші від продажу, а й допоможе створити нові робочі місця та переобладнати виробничі потужності.

Поставлене Дмитром Сенниченко завдання повністю узгоджується з політикою Кабміну щодо лібералізації економіки. Нашій країні невідкладно потрібні прямі іноземні інвестиції та компетентні інвестори, які повною мірою розкриють інтелектуальний та креативний потенціал населення. Приватизація за принципами транспарентності та прозорості, з повним додержанням усіх положень законодавства, відкриє двері для іноземних інвестицій та надасть максимальний економічний та соціальний ефект.

Також читайте: Зеленський підписав закон про концесію: що це таке